Рішення

від 16.06.2014 по справі 904/618/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.14р. Справа № 904/618/14

За позовом Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм", 49005, м.Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14-Д, пр. 2

до Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради, 49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31

та Обласного комунального підприємства "Фармація", 49057, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 171

про стягнення 431100,88 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Позняков В.С. - представник за довіреністю від 04.08.2013 року

Від відповідача-1 Карабаза Ю.П. - представник за довіреністю від 16.12.2013 року

Від відповідача-2 Лозовий О.А. - представник за довіреністю № 01-Д/04 від 10.01.2014 року

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Вітамін-Фарм" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради про стягнення збитків в сумі 333391,41 грн., судового збору.

Позивачем 22.04.2014 року подано до суду заяву від 22.04.2014 року про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача збитків в сумі 431100,88 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним: 20.04.2013 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 року, який було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день, тобто 06.04.2018 року, але не зважаючи на цей факт 13.05.2013 року було відключено електропостачання до орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31. Листами від 14.11.2013 року, 28.11.2013 року ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" повідомило позивача про те, що електропостачання у вищевказаному орендованому приміщенні було припинено з вини відповідача. Позивач зазначає, що без електричної енергії був позбавлений можливості використовувати орендоване приміщення у власних господарських потребах за цільовим призначенням, передбаченим договором оренди, і що призвело до понесення останнім збитків з вини відповідача в сумі 431100,88 грн., які і просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 03.03.2014 року) посилаючись на те, що:

- позивачем не доведено наявність у діях відповідача-1 складу цивільного правопорушення, вчинення якого є підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду (завдані збитки);

- продовження дії договору на той самий строк на тих самих умовах, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день, тобто до 06.04.2018 року відбулось за рішенням суду, а тому дії відповідача до дати прийняття рішення судом не можуть вважатись протиправними;

- з 02.08.2013 року за актом приймання-передачі нежитлових приміщень на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 року за № 455-19/VI "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" об'єкт оренди був переданий з оперативного управління відповідача до господарського відання ОКП "Фармація", тобто всі питання щодо об'єкту оренди з 02.08.2013 року необхідно пред'являти до ОКП "Фармація" як до нового балансоутримувача та орендодавця за договором;

- відповідач направляв позивачу лист за вих. № 1315 від 02.10.2013 року з повідомленням про відключення і про необхідність звернення до ОКП "Фармація" у разі необхідності відновлення електропостачання, оскільки відповідно до акту пломбування здійснено РЕМ-4 і відповідач не міг вплинути на дане відключення електроенергії, тобто позивачем не доведено протиправну поведінку відповідача-1;

- позивачем не обґрунтовано та не доведено підстав для нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди та не подано доказів на підтвердження реальної можливості щодо отримання доходів від користування орендованими приміщеннями згідно з договором;

- суми, зазначені у довідці маржинального доходу аптечного пункту № 4.16 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, за період з 01.01.2013 року до 26.04.2013 року (вих. № 14 від 31.01.2014 року), не доведені доказами;

- орендні платежі за період з 20.04.2013 року до лютого 2013 року правомірно отримані відповідачем, оскільки позивачем не звільнено орендоване приміщення. Крім того, частина сум повернута, а частина сплачена ОКП "Фармація";

- в зв'язку зі зміною балансоутримувача майна, позивач був зобов'язаний протягом 5 днів укласти новий договір з новим балансоутримувачем чи укласти додаткову угоду до існуючого договору про відшкодування витрат за надання комунальних послуг № 04/11 від 16.05.2011 року про заміну сторони у зобов'язанні, але вказаного зроблено не було;

- плата за патент могла не сплачуватись позивачем, оскільки у спірний період останнім не здійснювалась господарська діяльність;

- питання відшкодування витрат, пов'язаних зі страхуванням об'єкту оренди, повинно вирішуватись з балансоутримувачем майна - ОКП "Фармація";

- здійснення відшкодування збитків у вигляді амортизації обладнання не підпадає під перелік видів збитків, передбачений ст. 22 Цивільного кодексу України. Крім того, за період з 01.05.2013 року до 31.01.2014 року позивачем не здійснювалась господарська діяльність, тобто обладнання останнім не використовувалось.

Ухвалою суду від 07.04.2014 року залучено в якості відповідача-2 Обласне комунальне підприємство "Фармація", і відповідно до вимог ст. 24 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 904/618/14 розпочався заново.

Відповідач-2 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 29.04.2014 року), посилаючись на те, що:

- в порушення п. 5.11 договору позивач не звернувся протягом встановленого строку до балансоутримувача (ОКП "Фармація") з клопотаннями про укладення договору щодо постачання електроенергії в зв'язку з чим відповідач-2 вважав, що у позивача відсутні претензії щодо забезпечення аптечного пункту електроенергією;

- починаючи з 02.08.2013 року позивач зобов'язаний був звертатись з приводу підключення до електропостачання його аптечного пункту саме до ОКП "Фармація";

- станом на 23.04.2014 року аптечний заклад позивача, у якому начебто відімкнене електропостачання, працює у звичайному режимі, шляхом підключення до електричних мереж генератора Honda EP2500СХ і будь-які перешкоджання у роботі аптечного пункту зі сторони відповідачів не чиняться.

Ухвалою суду від 18.02.2014 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору у справі № 904/618/14 продовжено терміном на 15 днів, а саме до 18.04.2014 року.

Крім того, як встановлено судом, згідно з п. 3.3 статуту Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм", затвердженого Загальними зборами Учасників ТОВ "Система Аптек "Лінда-Фарм" (протокол № 83 від 27.11.2012 року), підприємство є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамін" в частині фармацевтичного напрямку діяльності.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувалась перерва з 22.04.2014 року до 29.04.2014 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 року між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітамін", як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 166-УКВ/08 за умовами п. 1.1 якого, орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 року № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 36,6 кв. м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, на першому поверсі будівлі, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 193298,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Міської багатопрофільної лікарні № 4, під аптеку.

Пунктом 2.1 договору передбачено наступне: передача нерухомого комунального майна (об'єкт оренди) в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на цей об'єкт оренди; власником майна (об'єкта оренди) залишається територіальна громада міста Дніпропетровська (в особі міської ради), а орендар користується ним протягом строку оренди.

Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 31.03.2008 року на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.

За умовами п. 5.5 договору у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря.

Приписами п. 5.11 договору передбачено, що орендар зобов'язаний протягом 5 днів з дати укладення цього договору укласти з балансоутримувачем або з відповідними комунальними службами договір на сплату комунальних послуг (газ, електроенергія, тепло, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, телефон) та з балансоутримувачем - договір на сплату експлуатаційних витрат, у т.ч. відшкодування витрат з податку на землю.

Даний договір діє з 05.05.2008 року до 21.04.2011 року включно (п. 10.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі від 05.05.2008 року Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради передали відповідачу в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 36,6 кв., яке знаходиться за адресою: вул. Ближня, 31, за вартістю за незалежною оцінкою на 31.03.2008 року (а. с. 13).

16.05.2011 року між Комунальним закладом "Міська багато профільна клінічна лікарня № 4", як балансоутримувачем, та Дочірнім підприємством "Вітамін-Фарм", як орендарем, укладено договір № 04/11 про відшкодування витрат за надання комунальних послуг за умовами п. 1.1 якого балансоутримувач надає можливість орендарю користуватись комунальними послугами (електроенергія, тепло, водопостачання, вивіз сміття, послуги зв'язку), туалетами та наданими послугами з дотриманням вимог, установлених відповідними правилами користування комунальними послугами та цим договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що витрати за спожиті комунальні послуги сплачуються орендарем не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, згідно виставлених рахунків лікарнею.

Відповідно до п. 3.1 договору балансоутримувач зобов'язується забезпечувати надання комунальних послуг орендарю, але не несе відповідальності за ненадані комунальні послуги, якщо таке відбулося не з вини лікарні.

Згідно з п. 4.1 договору - даний договір є невід'ємною частиною договору на оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста за № 186-УКВ/08 від 05.05.2008 року та додаткової угоди № 3 від 16.05.2011 року; дія договору припиняється з розірванням договору на оренду приміщень. Даний договір діє до 20.04.2013 року.

За приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року у справі № 904/4956/13 визнано продовженим договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 166-УКВ/08 від 05.05.2008 року на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день (до 06.04.2018 року), на тих самих умовах.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 року у справі № 904/4956/13 вищевказане рішення залишено без змін.

Отже, позивач продовжує користуватись нежитловим приміщенням загальною площею 36,6 кв. м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, на першому поверсі будівлі, на правах оренди згідно вищевказаного договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 166-УКВ/08 від 05.05.2008 року.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що 13.05.2013 року в зв'язку з протиправною поведінкою відповідача-1 з метою створення позивачу штучних перепон для користування не житловим приміщенням загальною площею 36,6 кв. м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, було відключено електропостачання до вказаного приміщення, тоді як сам відповідач й інші аптечні склади на території міської лікарні № 4 користуються електроенергією, на підтвердження чого надано акт пломбування відключеного обладнання від 13.05.2013 року (а. с. 42).

Позивач стверджує, що протиправні дії відповідача щодо припинення забезпечення електричною енергією приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, орендарем якого є позивач, завдали ДП "Вітамін-Фарм" збитки в сумі 431100,88 грн., які останній і просить суд стягнути на його користь.

В позові належить відмовити виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2013 року приміщення відповідача-1 були відімкнені представником Дніпропетровських міських електричних мереж (4-й район електричних мереж) від енергопостачання, що підтверджується актом пломбування відключеного обладнання (копія подана позивачем разом з позовною заявою)

25.07.2013 року позивач вперше звернувся до відповідача-1 з вимогою поновити електрозабезпечення, що підтверджується листом № 83 від 25.07.2013 року, який був надісланий позивачем після отримання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року у справі № 904/4956/13, яке, на той час, не вступило в законну силу, оскільки оскаржувалося відповідачем-1 в апеляційному порядку.

30.09.2013 року позивач вдруге звернувся до відповідача-1 з вимогою поновити електрозабезпечення, про що свідчить лист № 114 від 30.09.2013 року. Відповідно до листа відповідачем-1 № 1315 від 02.10.2013 року (вх. № 45 від 03.10.2013 року) позивача повідомлено про передачу 02.08.2013 року на баланс ОКП "Фармація" орендованого приміщення та про необхідність вирішення питання поновлення енергозабезперечення з новим балансоутримувачем - ОКП "Фармація".

31.01.2014 року позивач направив на адресу відповідача-2 лист № 13 від 31.01.2014 року з проханням погодити підключення до електроенергії та можливості укладення прямих договорів з енергопостачальною організацією на постачання електроенергії. Однак, відповідач-2 листом № 05/344 від 06.03.2014 року повідомив позивача, що він не заперечує проти укладення останнім прямого договору на постачання електроенергії та просить повідомити протягом 3-х днів після отримання вказаного листа про своє остаточне рішення відносно цього питання, оскільки у разі укладення позивачем прямого договору, відповідач-2 повинен коригувати показники, які він закладає при укладення власного договору на постачання електроенергії та з цією причини, на даний момент роботи по укладенню власних прямих договорів відповідачем-2 припинені.

Як було з'ясовано у судовому засіданні, позивач протягом трьох днів не повідомив відповідача-2 про прийняте ним остаточне рішення стосовно питання укладення прямого договору з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на постачання електроенергії.

02.04.2014 року позивач надіслав відповідачу-2 лист № 41 від 02.04.2014 року з вимогою забезпечити об'єкт оренди електричною енергією шляхом укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача (т. 1 а. с. 183).

При цьому, суд зважає на доводи відповідача-2, що подібні договори про технічне забезпечення електропостачання споживача відповідач-2 не може укладати без відповідної ліцензії, яка у останнього відсутня.

Відповідача-2 звернувся до позивача з листом 09.04.2014 року з проханням надати інформацію щодо наявності у позивача згоди енергопостачальної організації на укладення договору та погодити всі показники енергозабезпечення з відповідачем-2, але, як було з'ясовано у судових засіданнях, позивач на дане звернення відповідача-2 не відреагував та не надав жодних документів.

При цьому, як вбачається з пояснень відповідача-2 від 29.04.2014 року (т. 1 а. с. 212) після відвідування КП "Міська багатопрофільна клінічна лікарні № 4" Дніпропетровської обласної ради" з'ясувалось, що станом на 23.04.2014 року аптечний заклад позивача, у якому начебто відімкнене електропостачання, працює у звичайному режимі шляхом підключення до електричних мереж генератора Honda EP2500CХ та будь-які перешкоди у роботі аптечного пункту не чиняться як з боку відповідача-1, так і з боку відповідача-2.

Отже, ненадання належного запиту для отримання технічної документації для укладення самостійного договору з енергопостачальною організацією та встановлення позивачем електрогенератору Honda EP2500CХ без отримання будь-яких дозволів чи погоджень, підтверджує небажання позивача врегулювати ситуацію, яка склалася з енергозабезпеченням.

Позивач розраховує упущену вигоду за період з 13.05.2013 року до 22.04.2014 року, при цьому надає суду інформацію про наявність договору оренди електрогенератора від 14.04.2014 року. Крім того, 10.04.2014 року на ім'я головного лікаря КП "Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" надійшов рапорт зі скаргою завідувача відділення на роботу під вікнами відділення анестезіології з 12 ліжками інтенсивної терапії (реанімація) електрогенератора, який заважає роботі персоналу та може негативно вплинути на стан пацієнтів. Отже, наявні підстави вважати, що аптечний пункт позивача використовує електрогенератор для здійснення господарської діяльності значно раніше, ніж стверджує ДП "Вітамін-Фарм", намагаючись стягнути упущену вигоду станом на 22.04.2014 року.

Сума упущеної вигоди, яку позивач просить стягнути з відповідачів, обґрунтовується власною довідкою маржинального доходу аптечного пункту, яка є умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем в результаті випадкового збігу обставин - орієнтованого отримання доходу у період з 13.05.2013 року до 31.01.2014 року в сумі 294257,55 грн.

Отже, позивачем не доведено письмовими доказами реальної можливості щодо отримання доходів від користування орендованими приміщеннями згідно з договором та й суми, зазначені у вищевказаній довідці, нічим не доведені та не обґрунтовані; позивачем не надано і доказів, що у період з 13.05.2013 року до 22.04.2014 року останнім закуповувався та реалізовувся товар саме на вказані у довідці суми.

Як встановлено судом, ОКП "Фармація" з 02.08.2014 року (т. 1 а. с. 78) набуло статусу балансоутримувача нежитлового приміщення площею 36,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, тобто позивач повинен був виконати вимоги п. 5.11 договору оренди нерухомого майна № 186-УКВ/08 в частині укладення з балансоутримувачем протягом п'яти днів договору на сплату комунальних послуг, в тому числі і електроенергії, чого він не зробив.

При цьому, суд зважає не бездіяльність позивача до 25.07.2013 року (перший лист позивача з повідомленнями про відключення електроенергії та вимогами про відновлення електропостачання), тоді як факт відключення електропостачання, як зазначає сам позивач у позові, відбувся 13.05.2013 року.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За умовами ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року за № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. ст. 614 та 1166 Цивільного кодексу України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною умовою є наявність складу цивільного правопорушення, які складаються із наступних елементів: противоправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), вини особи, яка заподіяла шкоду (збитки). Перші три елементи належать до об'єктивного складу правопорушення, а решта вина - є суб'єктивною стороною цивільного правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів (суб'єкти, об'єкти, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона), які утворюють склад цивільного правопорушення не може бути підставою для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі збитків.

При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 року у справі № 51/250.

Отже, суд вважає, що позивачем належними доказами не доведено причинно-слідчий зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів та понесенням ДП "Вітамін-Фарм" збитків.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм" - відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено - 16.06.2014 року.

Суддя С.П.Панна