Постанова

від 02.06.2014 по справі 802/1613/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 02 червня 2014 р.                                                                    Справа № 802/1613/14-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку    до:   відкритого акціонерного товариства "Копайгородська автоколона"   про: стягнення фінансових санкцій ВСТАНОВИВ: 15.05.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Центральний територіальний департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з адміністративним позовом до відповідача - відкритого акціонерного товариства «Копайгородська автоколона» (далі - ВАТ «Копайгородська автоколона») про стягнення фінансових санкцій. Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем числиться заборгованість по сплаті штрафних санкцій, накладених постановою № 2418-ЦД-2-Е від 02 жовтня 2013 року за порушення законодавства, що регулює діяльність підприємства на ринку з цінних паперів в розмірі 1700 гривень. Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№10696) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Разом з тим, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову. При цьому позивач посилається на те, що кошторисом територіального управління на І квартал 2014 року не передбачено асигнувань загального фонду державного бюджету за відповідним кодом економічної класифікації видатків на сплату судового збору. Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи, центральним територіальним департаментом Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку 18.09.2013 року складено акт № 2465-ЦД-2-Е, у якому йдеться про неподання товариством регулярної річної інформації за 2012 рік до територіального органу Комісії за місцезнаходженням емітента в електронній та паперовій формах. Відповідно до ст. 40 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” -регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: • розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; • опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; • розміщення на власному веб-сайті. Пунктом 5 статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що неопублікування,   опублікування   не   в  повному  обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі акта уповноваженою особою Комісії 02.10.2013 року винесено постанову № 2418-ЦД-2-Е про застосування до ВАТ «Копайгородська автоколона» санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. Відповідно до постанови, штраф має бути сплачений порушником  протягом 15 днів з дня отримання постанови (а.с.7). Вказана постанова направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується реєстром рекомендованих листів від 07.10.2013 року (а.с.10). Згідно п.2 розділу ХV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272  від 11.12.2007р.(далі Правила), постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи може бути оскаржено до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дати винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути продовжено уповноваженою особою, якою винесено постанову (уповноваженими особами, якими винесено постанову), за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову про накладення санкції. Так, сума фінансової санкції застосованої до відповідача постановою про накладення штрафних санкцій, на час подання позову, не сплачена та не оскаржувана у встановленому порядку, тому позивач звернувся до суду про примусове стягнення коштів з метою її виконання.   Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не спростовані відповідачем, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі. Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Беручи до уваги встановлені Законом ставки судового збору, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивач повинен був сплатити 10 відсотків розміру судового збору за позовними вимогами майнового характеру що становить 182,70 грн. Проте, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. Так, ухвалою суду від 19.05.2014 року частково задоволено клопотання позивача у справі – Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та відстрочено сплату судового збору у даній справі до часу постановлення судом рішення за наслідками розгляду справи по суті спору. Разом з тим, 30.05.2014 року позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат. В обґрунтування клопотання позивач зіслався на те, що Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є бюджетною установою, яка повністю фінансується за кошти загального фонду державного бюджету, що унеможливлює сплату судового збору. Крім того позивачем зазначено, що рішенням державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 23 лютого 2012 року його внесено до реєстру неприбуткових установ та організацій. Крім цього, включено до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів. Суд критично оцінює доводи заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору із таких мотивів. Згідно п. 47 ч. 1 ст. 2 БК України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету. Бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 ч. 1 ст. 2 БК України). Основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень є кошторис бюджетної установи. Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 “Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”, кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету (п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 ) . Аналізуючи наведені норми бюджетного законодавства, суд доходить висновку про те, що Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку будучи бюджетною установою наділений повноваженнями на вжиття заходів із метою закладення (передбачення) власним кошторисом  у складі видатків видатки на сплату судового збору при зверненні до суду. Додатково суд звертає увагу на те, що коло суб'єктів які звільняються від обов'язку сплачувати судовий збір передбачено статтею 5 Закону України “Про судовий збір”. Оскільки законодавець не наділив Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та її територіальні органи пільгами щодо сплати судового збору, то Держава повинна вживати заходів для забезпечення видатків бюджетних установ спрямованих на сплату такого при зверненні до суду. Отже, підстави для звільнення позивача у даній адміністративній справі від сплати судового збору відсутні. Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Водночас, незважаючи на повне задоволення вимог за адміністративним позовом, в силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України підстав для стягнення судового збору з відповідача немає, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність стягнення із позивача у справі судового збору у розмірі 182,70 грн. тобто суми судового збору яка підлягала сплаті при зверненні до суду із позовом та обов'язок із сплати якого відстрочено ухвалою суду від 19.05.2014 року.   Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Копайгородська автоколона» (вул. Леніна, 93 А, смт Копайгород, Барський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 21729797) на користь Державного бюджету України  (балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", по коду бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) заборгованість в сумі 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 коп). Стягнути з Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вул. Горького, 51, м.Київ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят коп). Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                              Богоніс Михайло Богданович