Постанова

від 17.04.2014 по справі 872/7660/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м  У к р а ї н и 17 квітня 2014 рокусправа № 804/3348/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Малиш Н.І.                     суддів:                     Щербака А.А.  Баранник Н.П. за участю секретаря судового засідання:          Фірсік Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровскому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 26 березня 2013 року у справі №804/3348/13-а за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровскому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до  Приватного підприємства "ЛТВ АРТ - СТУДІЯ" про накладання арешту на кошти та інші цінності на рахунках платника податків, ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби  звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «ЛТВ Арт-Студія» про накладення арешту на кошти та інші цінності ПП «ЛТВ Арт-Студія», що знаходяться у банку, обслуговуючого вказаного платника податків. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач має податковий борг у сумі 17577,73грн., який останній не сплачує. Податковим органом були проведені відповідні заходи, в результаті яких встановлено, що      рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано. За таких обставин, керуючись пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України,      позивач просить суд накласти арешт      на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в установах банку на розрахункових рахунках відповідача. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 26 березня 2013р. у задоволенні позову було відмовлено. Постанова обґрунтована тим, що реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися з додержанням норми п. 94.2 ст. 94 ПК України. Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та посилкове посилання судом першої інстанції на норми ст.. 94 КАС України, оскільки звернення до суду із зазначеним позовом ґрунтується на нормі пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ПП «ЛТВ Арт-Студія» (ідентифікаційний код 35545285) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.11.2007 та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі. Відповідач має податковий борг на загальну суму 17 577,73 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 15.11.2012 року. Відповідачу було надіслано податкову вимогу № 81 від 31.01.2011 року на суму 1849,30 грн. Позивачем було прийнято рішення № 9 від 16.06.2011 року про опис майна ПП «ЛТВ Арт-Студія» у податкову заставу. З метою встановлення майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем було направлено запити до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», УДАІ УМВС у Дніпропетровській області, територіального управління Держгірпромнагляду України по Дніпропетровській області та Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України. В ході проведених заходів встановлено відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Отже встановлено, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Відповідно до підпункту 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки Податковим кодексом України розрізняються поняття арешту майна платника податків та арешту коштів на банківському рахунку. Так, згідно абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Відповідно до п. 94.10 ст. 94 цього Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Разом з тим, поза увагою суду залишились норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК, якими встановлені окремі, порівняно з пунктом 94.2 ст. 94 цього Кодексу, підстави для застосування арешту коштів на рахунку платника податків. Суд першої інстанції не звернув увагу на такий зміст правового регулювання, встановленого підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК, та зробили помилковий висновок про обмеженість підстав для накладення арешту на кошти відповідача нормами пункту 94.2 ст.94 цього Кодексу. Таким чином, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду, у цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається. Враховуючи викладене, та надані  позивачем докази наявності у позивача податкового боргу та відсутності  майна, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова скасуванню, а позов має бути задоволеним. Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровскому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 26 березня 2013 року у справі №804/3348/13-а за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровскому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до  Приватного підприємства "ЛТВ АРТ - СТУДІЯ" про накладання арешту на кошти та інші цінності на рахунках платника податків – скасувати. Позов задовольнити. Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "ЛТВ АРТ - СТУДІЯ (ЄДРПОУ 35545285), що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України. Головуючий:                                                            Н.І. Малиш           Суддя:                                                            А.А. Щербак           Суддя:                                                            Н.П. Баранник