Постанова

від 14.05.2014 по справі 804/5512/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р. Справа № 804/5512/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представників позивача Шахматової Т.М.

представників відповідача Чубари Я.І., Нікулиці Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0000042800, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0000042800.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрланзелень» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами якої був складений акт від 25.07.13 №66/28.1/30487219, на підставі якого було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин, які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім того, представник позивача зазначає, що позивач жодним чином не порушував податкове законодавство, а порушення податкового законодавства іншими платниками податків не породжують у позивача відповідальності, оскільки діюче законодавство не передбачає покладення відповідальності за дії свого контрагента. Тому, на думку позивача, винесене податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки не відповідає вимогам діючого законодавства України та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі акту перевірки контрагента, висновки якого не відповідають вимогам законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, до суду надали письмові заперечення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначили, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 25.07.2013 року №73 Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ) та направлень від 25.07.2013 року № 31/28.1, від 25.07.2013 року № 32/28.1, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по фінансово - господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрланзелень» (код ЄДРПОУ - 37787965) за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 25.07.13р. №66/28.1/30487219, в якому зафіксовані наступні порушення:

- пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України щодо «нереальності» проведення господарських операцій між ТОВ «АТБ-Маркет» та контрагентом - постачальником ТОВ «Укрланзелень» за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. та юридичну дефектність первинних документів, в результаті чого, згідно з:

- пунктом 198.3, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 52 870,58 грн.

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 15.08.13 №0000042800, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 79 305,87 грн. (в т. ч податкове зобов'язання - 52870,58 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 26435,29 грн.).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «АТБ-маркет» в адміністративному порядку подало скаргу до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, яка рішенням від 29.10.2013 №10328/10/10- 233 залишена без задоволення.

В подальшому ТОВ «АТБ-маркет» оскаржило дане податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 16.01.2014 року №678/6/99-99-10-01-115 Міністерство доходів і зборів України залишило без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ від 15.08.13 № 0000042800, а скаргу - без задоволення.

В ході перевірки позивача встановлено, що від ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт від 14.06.2013 року № 38/2230/3778965 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрланзелень» (код ЄДРПОУ 37787965) за період діяльності з 01.09.2011р. по 30.04.2013р.

За результатами перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києві ТОВ «Укрланзелень», яке є постачальником ТОВ «АТБ-Маркет», складено акт від 14.06.2013 року № 38/2230/3778965, яким встановлено нереальність здійснених операцій.

В результаті аналізу схеми руху товарно-грошових потоків ТОВ «Укрланзелень» було встановлено, що в період з 2011р.-2013р. основним постачальником вищевказаного підприємства був ТОВ «Доллі-Україна» (код ЄДРПОУ 37024383), який не є виробником та в свою чергу купував продукцію у підприємств, що мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Трейдоптторг», ТОВ «Фруленд», ТОВ «Сатсума», у зв'язку із чим директор ТОВ «Укрланзелень» ОСОБА_4 пояснити походження товару не зміг. Також встановлено, що у ТОВ «Укрланзелень» відсутні офісні та складські приміщення, виробничі потужності тощо.

Оскільки на ТОВ «Укрланзелень» відсутні офісні та складські приміщення, виробничі потужності тощо для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Отже, договір, укладений між ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «Укрланзелень» має протиправний характер, оскільки укладений без мети настання реальних наслідків, спрямований па заниження об'єктів оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність вищеназваних підприємств здійснювалася поза межами правового поля, тобто фінансово - підприємницькі взаємовідносини з їх контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися здійсненими ними правочинами.

На думку СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ, наявність документів на придбання товарів ТОВ «АТБ-Маркет» у ТОВ «Укрланзелень» та наведена в них інформація про здійснені фінансово-господарські операції, не спричинили настання правових наслідків.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «АТБ-Маркет» отримано від ТОВ «Укрланзелень» паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат, оскільки вони є складеними всупереч вимогам п. 44.1 ст.44 Податковою кодексу України, на підставі акту про нереальність здійснених операції.

Таким чином, ТОВ «АТБ-Маркет» включило до складу податкового кредиту вартість товарів на підставі документів (накладні, податкові накладні тощо), що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 (далі Закон №966), тому не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до висновків, що містяться в акті СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ від 25.07.13 №66/28.1/30487219, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів (відомості наведені в первинних документах неправдиві та/або не містять необхідної інформації для підтвердження відповідних операцій), а також дефектність у правовому статусі його контрагентів, не дозволяє ТОВ «АТБ-Маркет» формувати дані податкового обліку саме за вказаним в паперах за формою документів постачальника.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно п. 14.1.27. ст. 14 ПК України: «витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».

Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України передбачено: «Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу».

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо є фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи ( на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Як було зазначено в судовому засіданні представником відповідача, позиція Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ґрунтується на матеріалах перевірки, отриманих СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ від ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме акту від 14.06.13р. №38/2230/3778965 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрланзелень» за період діяльності з 01.09.11р. по 30.04.13р.».

Суд не враховує як належний доказ на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрланзелень» зазначений акт, оскільки чинне податкове законодавство не ставить податковий облік платника податків в залежність від правомірності господарської діяльності його контрагентів.

Відповідно до ст. ст.46-49 Податкового кодексу України, ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Тому, припущення відповідача про нереальність здійснення господарських операцій, з посиланням на висновки, зроблені у вказаному акті, судом вважаються необґрунтованими.

Судом були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25.07.13 №66/28.1/30487219, неправомірними виходячи з наступних підстав.

Так, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (покупець) та ТОВ «Укрланзелень» (постачальник) було укладено угоду за № 38020 від 31.12.2012 року про постачання товарів.

Факт реальності здійснення господарської операції за вищевказаним договором підтверджується наданими суду первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують реальність господарських взаємовідносин між ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «Укрланзелень» за перевіряємий період, а саме податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, реєстром платіжних доручень, журналами - ордерами та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за перевіряємий період, які були досліджені судом. Також, до матеріалів справи була долучена роздруківка щодо руху товару по складу позивача з 01 березня 2013 року по 31 березня 2013 року.

Згідно доданих до матеріалів справи документів по взаємовідносинам між ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «Укрланзелень», судом встановлено, що правові наслідки поставки товару мали місце як намір та фактично наступили:

- виконано правовий обов'язок постачальника - товар передано постачальником покупцю (позивачу) за видатковими накладними;

- виконано правовий обов'язок покупця - товар оплачено покупцем (позивачем) постачальнику, що підтверджено банківськими виписками.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у контрагента офісних та складських приміщень, виробничих потужностей тощо, оскільки, такі посилання не можуть братись за основу в якості доведеності виявлених в ході перевірки порушень,

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в акті від 25.07.13р. №66/28.1/30487219 відсутні посилання на будь-які порушення у веденні податкового або бухгалтерського обліку ТОВ «АТБ-Маркет».

Акт перевірки від 25.07.13 №66/28.1/30487219 міститься твердження, які ґрунтуються не на підставі проведення перевірки бухгалтерських та податкових документів позивача. Зі змісту акту перевірки вбачається, що в ньому надано оцінку господарської діяльності контрагента позивача з урахуванням наведеного в ньому акту перевірки контрагента.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на момент здійснення господарських операцій із зазначеним підприємством-контрагента позивача, останній знаходився на податковому обліку як платники податку, його свідоцтво про державну реєстрацію та про реєстрацію платників податків на час здійснення цих операцій не було анульовано, правочин з цим суб'єктом господарювання, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» знаходилось в договірних відносинах з ТОВ «Укрланзелень», за якими настало реальне виконання умов договору сторонами. Договор було укладено та виконано у відповідності до вимог цивільного законодавства України. Показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» складені на підставі належним чином оформлених первинних документів по реально здійсненим операціям, досліджені в судовому засіданні первинні документи відповідають всім вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як наслідок, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0000042800 винесено без врахування усіх обставин у справі, є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0000042800 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0000042800.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 травня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник