Рішення

від 12.06.2014 по справі 910/5359/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5359/14 12.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтк"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Кретов О.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 12 червня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27 березня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 630 від 18 березня 2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтк" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 2968 від 24.02.2012 року в сумі 16 145,93 грн. з них основного боргу - 14 844,51 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 51 копійка), пені /п. 6.1. договору/ - 1057,41 грн. (одна тисяча п'ятдесят сім гривень 41 копійка) та 3 % річних - 244,01 грн. (двісті сорок чотири гривні 01 копійка).

В п. 3.11. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам України роз'яснення про те, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Так, під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 29.04.2014 року через канцелярію суду подав уточнену позовну заяву № 690 від 28 квітня 2014р. в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "С К С" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтк" заборгованість за договором поставки № 2968 від 24.02.2012 року в сумі 15 936,51 грн. з них: основного боргу - 14 844,51 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 51 копійка), пені - 887,46 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 46 копійок) та 3% річних - 204,54 грн. (двісті чотири гривні 54 копійки), що, по суті, виходячи зі змісту відповідної заяви, а також положень раніше поданої позовної заяви № 630 від 18 березня 2014 року та конкретних обставин справи № 910/5359/14, розцінюється судом як зменшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання договором поставки № 2968 від 24.02.2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 29.04.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 22.05.2014 року.

Розпорядженням від 22.05.2014р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/5359/14 для розгляду судді Пригуновій А.Б., у зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 22.05.2014 року справу № 910/5359/14 прийнято до провадження судді Пригунової А.Б., розгляд справи призначено на 12.06.2014 року.

Розпорядженням від 23.05.2014р. В.о. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/5359/14 для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 23.05.2014 року справу № 910/5359/14 прийнято до провадження судді Коткова О.В. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 12.06.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 2968 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця товар (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Постачальник передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 16 107,18 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, зокрема на суму - 1262,67 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 14 844,51 грн. грн., тобто 16 107,18 грн. (сума поставленого товару) - 1262,67 грн. (сума частково оплаченого товару).

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 24 лютого 2012 року у між сторонами укладено договір поставки № 2968 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця товар (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав товар на загальну суму 16 107,18 грн., що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата Товару здійснюється протягом 21 (двадцять один) календарних днів з моменту передачі партії Товару.

З матеріалів позовної заяви № 630 від 18 березня 2014 року слідує, що Покупець перерахував на користь Постачальника 1262,67 грн. за товар по Договору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.03.2014р., 29.04.2014р. та від 22.05.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, з урахуванням того, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на червень 2014 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором в розмірі 14 844,51 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 51 копійка).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що при порушенні строку оплати, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи факт прострочення відповідачем по оплаті вартості отриманого за Договором товару, що не заперечується останнім, стягненню з Покупця на користь Постачальника підлягає 887,46 грн. пені за порушення строків розрахунків.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Постачальника підлягає 3% річних в сумі 204,54 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення 15 936,51 грн. з них: основного боргу - 14 844,51 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 51 копійка), пені - 887,46 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 46 копійок) та 3% річних - 204,54 грн. (двісті чотири гривні 54 копійки).

Щодо розподілу господарських витрат по справі № 910/5359/14.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої позивачем уточненої позовної заяви № 690 від 28 квітня 2014р., становить - 15 936,51 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтк" (ідентифікаційний код 37973070, адреса: 04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32, Літера А, рахунок № 26001001305198 в ПАТ «АКТА Банк», МФО 307394), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" (ідентифікаційний код 36088095, адреса: 03680, м. Київ, Столичне шосе, 100, п/р 26004282801 в Київській філії ПАТ «ПФБ», МФО 320906), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 14 844,51 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 51 копійка), пені - 887,46 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 46 копійок), 3% річних - 204,54 грн. (двісті чотири гривні 54 копійки) та судові витрати - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі 910/5359/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.06.2014р.

Суддя О.В. Котков