Рішення

від 10.06.2014 по справі 915/377/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 915/377/14

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Животовська Ю.О., дов. №250313/3 від 25.03.2013;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»,

65039, м. Одеса,пр-т Гагаріна, 12-а,

в особі Південної регіональної Дирекції АТ «ІМЕКСБАНК»,

54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 15,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГ-ЮГ»,

54055, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 101,

про стягнення 719453 грн. 34 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» в особі Південної регіональної Дирекції АТ «ІМЕКСБАНК» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГ-ЮГ» (далі - відповідач) про стягнення 719453 грн. 34 коп., а також про відшкодування судових витрат в сумі 14389 грн. 07 коп.

Заявами від 19.05.2014 №209 та від 10.06.2014 №229 позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 751081 грн. 59 коп. боргу та 15021 грн. 63 коп. судових витрат. Докази оплати даних заяв судовим збором та докази надсилання їх відповідачу надані позивачем суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК) порядку.

Строк розгляду справи був подовжений ухвалою суду від 20.05.2014 на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 ГПК.

Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ч. 1 ст. 64 ГПК порядку. Згідно з абзацом третім підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на повернення "Укрпоштою" ухвали від 06.05.2014, що направлялася на юридичну адресу відповідача, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, позов не заперечив і не спростував.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому:

03.10. 2007 між АКБ «ІМЕКСБАНК», правонаступником якого згідно з п. 1.1 Статуту від 14.08.2009 є позивач, та відповідачем укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №881/КЛ/2007 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого останньому було надано кредит в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 300000 грн., кожна частина окремо -"Транш", а у сукупності - "Транші", зі сплатою 18 відсотків річних, та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 02.10.2008 на умовах, визначених Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання умов Кредитного договору, між сторонами був укладений Договір застави товарів у обігу від 03.10.2007 (надалі - Договір застави), який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_2 за реєстровим №1686.

Згідно з п. 2 зазначеного Договору застави, заставодавець передав заставодержателю у заставу належне йому на праві власності рухоме майно - товари в обігу, а саме: соняшник в кількості 540 тон, заставною вартістю 1000000 грн.

У зв'язку зі зміною умов Кредитного договору, між позивачем та відповідачем були укладені Договори про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, а саме:

- Договір про внесення змін та доповнень №1 від 08.10.2007, згідно з яким було змінено максимальний ліміт заборгованості до 500000 грн.;

- Договір про внесення змін та доповнень №2 від 16.05.2008, згідно з яким було змінено максимальний ліміт заборгованості до 300000 грн., зі сплатою 24 відсотків річних;

- Договір про внесення змін та доповнень №3 від 02.10.2008, згідно з яким було змінено максимальний ліміт заборгованості до 500000 грн. та кінцевий термін повернення заборгованості за всіма Траншами до 01.10.2009;

- Договір про внесення змін та доповнень №4 від 14.08.2009, згідно з яким було змінено відсоткову ставку за користування кредитом - 23 відсотка річних та кінцевий термін повернення заборгованості за всіма Траншами до 01.04.2010;

- Договір про внесення змін та доповнень №5 від 01.04.2010, згідно з яким було змінено кінцевий термін заборгованості за всіма Траншами до 01.04.2011, та підпункт 1.3.1. пункту 1.3 Кредитного договору в частині забезпечення Позичальником виконання зобов'язань за Кредитним договором товарами в обігу: соняшник в кількості 200 тонн, рапс в кількості 356 тонн, які зберігаються за адресою: Україна, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Білоусівка та належать на праві приватної власності позичальнику.

В зв'язку зі зміною умов Кредитного договору, між сторонами були укладені Договори про внесення змін до Договору застави: від 08.10.2007 за реєстровим №1712; від 02.10.2008 за реєстровим №3541; від 20.08.2009 за реєстровим №1706; від 26.05.2010 за реєстровим №1087, згідно з якими були внесені зміни до Договору застави, в тому числі згідно з останніми змінами до Договору застави був замінений предмет застави. Відповідачем було надано позивачу в заставу майно: соняшник в кількості 200 тонн, балансовою вартістю 375000 грн.; рапс в кількості 356 тонн, балансовою вартістю 15000 грн. Заставна вартість визначена сторонами у сумі 1000000 грн.

Свої зобов'язання за Кредитним договором позивач виконав у повному обсязі і надав за період з 03.10.2007 по 07.10.2008 Траншів на загальну суму 6042552 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які додані позивачем до позовної заяви (а.с. 34-92).

Згідно з п.п. 4.2. ст. 4 Кредитного договору, у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2-3.3.17 Кредитного договору протягом більше п'ятнадцяти днів,термін надання Траншів кредиту вважається таким що закінчився, та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити винагороду кредитора та нараховані штрафні санкції.

Умови Кредитного договору відповідач належним чином не виконував, отриманий кредит в повному обсязі не погасив, відсотки за користування кредитом, а також нараховану пеню не оплатив. Зобов'язання за Кредитним договором не виконується відповідачем з 30.03.2012, що призвело до утворення заборгованості за кредитом в сумі 449924 грн. та 250625 грн. 42 коп. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами.

26.01.2012 позивач надіслав відповідачу вимогу щодо добровільного погашення існуючої заборгованості. Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не погасив.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення суми основної заборгованості з відповідача в сумі 449924 грн. є обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору, у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.6. Кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1.1, 1.2.1, 2.9.3, 3.2.3, 4.2, 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 17287 грн. 10 коп. за простроченими відсотками та 33245 грн. 07 коп. пені за прострочення основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГ-ЮГ» (54055, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 101, ідентифікаційний код 34375289) на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-а, ідентифікаційний код 20971504) грошові кошти у сумі: 449924 (чотириста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. - основний борг; 250625 (двісті п'ятдесят тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 42 коп. - заборгованість за нарахованим відсоткам; 17287 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 10 коп. - пеня за простроченими відсотками; 33245 (тридцять три тисячі двісті сорок п'ять) грн. 07 коп. - пеня за прострочення основного боргу; 15021 (п'ятнадцять тисяч двадцять одна) грн. 63 коп. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 16 червня 2014 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька