Рішення

від 11.06.2014 по справі 905/2020/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2014 Справа №905/2020/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМТ-МЕТАЛЛ», м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗС ІНЖІНІРІНГ», м.Донецьк

про стягнення 65730,47грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Тітова Я.А. - за довіреністю №б/н від 03.04.2014р.;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СМТ-МЕТАЛЛ», м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗС ІНЖІНІРІНГ», м.Донецьк заборгованості у розмірі 62830,03грн., 3% річних у розмірі 498,52грн., пені у розмірі 1898,53грн. та інфляційні у розмірі 503,39грн. (Усього 65730,47грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №29 від 04.12.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії рахунків на оплату №507 від 05.12.2013р., №668 від 10.12.2013р., №680 від 10.12.2013р., №684 від 11.12.2013р., №698 від 11.12.2013р., копії видаткових накладних №285 від 05.12.2013р., №433 від 12.12.2013р., №434 від 22.12.2013р., №432 від 12.12.2013р., №431 від 12.12.2013р., копії довіреностей на отримання цінностей №907 від 11.12.2013р., №906 від 11.12.2013р., №905 від 11.12.2013р., №904 від 11.12.2013р., №895 від 05.12.2013р., копію вимоги №б/н від 03.02.2014р. про сплату суми боргу у розмірі 62830,03грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.05.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Подколзіної Л.Д. у відпустці, справу №905/2020/14 було передано на розгляд судді Бойко І.А.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.06.2014р. у зв'язку із виходом судді Подколзіної Л.Д. з відпустки, справу №905/2020/14 було передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Позивач у судове засідання з'явився та через канцелярію господарського суду надав заяву в якій просить суд припинити провадження по справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України відносно стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 62830,03грн. у зв'язку із повним погашенням даної заборгованості, про що свідчить оригінал платіжного доручення №217 від 11.04.2014р., яке наявне у матеріалах справи та просить суд стягнути з ТОВ «ДІЗС ІНЖІНІРІНГ», м.Донецьк 3% річних у розмірі 498,52грн., пені у розмірі 1898,53грн. та інфляційні у розмірі 503,39грн.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ :

04.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМТ-МЕТАЛЛ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЗС ІНЖІНІРІНГ», (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №29, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити у власність товар, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити отриманий товар.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується поставити у власність покупця товар, в асортименті, кількості, з якісними характеристиками та за цінами, які вказані у рахунках-фактури, видаткових накладних та погоджених сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується оплатити та прийняти, вказаний у п. 1.1 даного договору товар, на умовах, які передбачені даним договором (п. 1.3 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах відстрочення платежу на протязі чотирнадцяти календарних днів, з моменту відвантаження зі складу продавця шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок продавця, якщо інше не обумовлено сторонами.

Відповідно до п. 3.2 договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківські реквізити продавця.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2014р. (п. 7.1 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Господарським судом встановлено, за видатковими накладними №285 від 05.12.2013р., №433 від 12.12.2013р., №434 від 22.12.2013р., №432 від 12.12.2013р., №431 від 12.12.2013р., позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 62830,03грн.

Як вбачається із наданих позивачем у матеріали справи довіреностей №907 від 11.12.2013р., №906 від 11.12.2013р., №905 від 11.12.2013р., №904 від 11.12.2013р., №895 від 05.12.2013р. товар з боку відповідача отримала уповноважена особа.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами, скріплені печаткою без жодних зауважень та містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Таким чином на момент звернення позивача до суду за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 62830,03грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

В процесі розгляду справи відповідач 11.04.2014р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 62830,03грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач в добровільному порядку погасив борг у сумі 62830,03грн. за спірним договором, провадження у справі №905/2020/14, в частині стягнення основного боргу у сумі 62830,03грн. підлягає припиненню, на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 498,52грн. за порушення строків оплати відповідно до п. 4.3 договору, з якого вбачається, що у разі порушення умов п.п. 3.1, 3.2 договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 3% річних від загальної суми за договором, не зважаючи на часткове виконання умов договору по оплаті за відпущену продукцію.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається із наданого розрахунку, нарахування 3% річних проведене позивачем із дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.3.1 договору. Судом встановлено, що розрахунок є арифметично обґрунтованим та вірним, але позивачем допущено помилку при складанні загальної суми розрахунку 3% річних та вказано в резолютивній частині позовної заяви більшу суму, ніж фактично нараховані 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача. З огляду на вищенаведене вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 498,52грн. за періоди з 20.12.2013р. по 20.03.2014р. та з 27.12.2013р. по 20.03.2014р. задовольняються судом частково у сумі 438,13грн.

Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача інфляційні витрати у сумі 503,39грн. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок інфляційних судом встановлено, що він арифметично вірний, тому вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 503,39грн. підлягають задоволенню у повному обсягу.

Пунктом 7.8 укладеного договору сторони передбачили, що у разі порушення умов п.п. 3.1, 3.2 договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як встановлено судом, позивачем здійснений вірний розрахунок пені за періоди з 20.12.2013р. по 20.03.2014р. та з 27.12.2013р. по 20.03.2014р., отже господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1878,53грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" та п. 6 ст. 232 ГК України, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.49 ГПК України всі судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з тим, що борг за отриманий товар був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 549, 625, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМТ-МЕТАЛЛ», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗС ІНЖІНІРІНГ», м. Донецьк про стягнення 65730,47грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗС ІНЖІНІРІНГ» (83004, м. Донецьк, вул. Економічна, б.25, код ЄДРПОУ 34850504, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМТ-МЕТАЛЛ» (83031, м. Донецьк, вул. Будьоннівських Партизан, б. 7-А, код ЄДРПОУ 36062040, МФО 335496) 3% річних у розмірі 438,13грн., пені у розмірі 1898,53грн. та інфляційні у розмірі 503,39грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 825,32грн.

В решті частини позову відмовити.

Провадження у справі №905/2020/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМТ-МЕТАЛЛ», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗС ІНЖІНІРІНГ», м. Донецьк про стягнення боргу у сумі 62830,03грн. припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.06.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна