Ухвала

від 11.06.2014 по справі 826/6540/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6540/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Укрбудгазресурс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби №000728/22-02 від 29.12.2012 р.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Укрбудгазресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будасістентс».

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПрАТ «Укрбудгазресурс» від 13.12.2012 року №8857/22-2/30638584 (далі - Акт перевірки №8857/22-2/30638584), згідно висновків якого встановлено, що позивачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем занижено податок на додану вартість на суму 81433,00 грн., в т.ч. за серпень 2012 р. - на суму 81433,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №8857/22-2/30638584 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000728/22-02 від 29.12.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 101791,00 грн., з яких 81433,00 грн. - за основним платежем, а 20358,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПрАТ «Укрбудгазресурс», як замовником, та ТОВ «Будасістентс», як виконавцем, був укладений Договір №01/08 від 01.08.2012 р. (далі - Договір №01/08), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати для замовника проектні роботи з доопрацювання розділів робочих проектів «Технічне переоснащення АГНКС», а замовник - прийняти та оплатити роботи. (том 1, а.с. 28-31)

Сторони визначили наступний перелік Автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій для виконання робіт: АГНКС КИЇВ-2 - м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2; АГНКС МИКОЛАЇВ -1 - м. Миколаїв, Херсонське шосе, 102 а; АГНКС КРЕМЕНЧУК-1 - Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Шишкіна, 31; АГНКС КІРОВОГРАД-1 - Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Обознівка, вул. Ливарна, 2; АГНКС-ДНІПРОПЕТРОВСЬК-3 - м. Дніпропетровськ, вул. Поштова, 139; АГНКС МАКІЇВКА-1 - Донецька обл., м. Макіївка, вул. Кореневського, 1; АГНКС ГОРЛІВКА-2 - Донецька обл., м. Горлівка, вул. Мініна-Пожарського, 62а. Вартість робіт по кожному об'єкту визначається у кошторисах, що є додатками до цього договору. Загальна вартість договору визначається як сумарна вартість робіт по кожному об'єкту та складає 488600,00 грн., в т.ч. ПДВ 81433,33 грн.

На підтвердження виконання сторонами умов Договору №01/08 в матеріалах справи наявні Технічне завдання до Договору №01/08, зведений кошторис № 1 та кошториси №№ 1-7 на проектні (вишукувальні) роботи, оформлені в якості додатків до договору. (том 1, а.с. 32-41)

ТОВ «Будасістентс» надало, передбачені Договором №01/08 послуги, що підтверджується актом прийому-передачі проектної документації від 18.09.2012 р. та актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 18.09.2012 р. на загальну суму 488600,00 грн., в т.ч. ПДВ 81433,33 грн. (том 1, а.с. 42-43)

Також, на підтвердження виконання сторонами умов Договору №01/08 позивачем надано:

- податкову накладну №153 від 30.08.2012 р. на суму 488600,00 грн., в т.ч. ПДВ 81433,33 грн.; (том 1, а.с. 44)

- копію платіжного доручення: №734 від 30.08.2012р.; (том 1, а.с. 45)

- копію виписки з банку від 30.08.2012р. (том 1, а.с. 46)

Під час проведення перевірки порушень в оформленні зазначених документів не встановлено.

Згідно наданою позивачем податковою декларацією з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагентів за серпень 2012 р., всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ «Будасістентс» та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданій декларації, порядку її оформлення представник відповідача не заявив.

Також необхідно зазначити, що на момент укладення правочину та здійснення господарських операцій його сторони були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт виконання проектних робіт ТОВ «Будасістентс» на користь ПрАТ «Укрбудгазресурс» та оплати їх вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзац другий).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вказані обставини підтверджують виникнення у позивача права на податковий кредит відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

Щодо реальності проведених господарських операцій, необхідно зазначити наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для висновку відповідача про завищення податкового кредиту на суму 81 433,00 грн., є Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будасістентс» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Нафтогазавтоматика», ТОВ «Свіг», ТОВ «Оксі Консалтинг», ПП «Енергострім», ПП «Гарант-Енерго», ПрАТ «Укрбудгазресурс» за серпень 2012 р. від 22.10.2012 р. №967/23-317/38077682.

Згідно з даним актом всі правочини ТОВ «Будасістентс» є недійсними у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки цього товариства та, як наслідок, встановлення перевіряючим відсутності необхідних умов діяльності, фондів і ресурсів.

Висновок про недійсність всіх угод ТОВ «Будасістентс» не підкріплено фактами і доказами, з якими законодавець пов'язує недісність правочинів, а також не надано доказів, які б свідчили, що правочин в межах спірних правовідносин, є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Судом першої інстанції встановлено, що результати виконання робіт за Договором №01/08, ПрАТ «Укрбудгазресурс» використовував в оподатковуваних операціях у межах здійснення господарської діяльності, а саме - з метою забезпечення належного виконання робіт, замовлених ДП «Укравтогаз» щодо розроблення робочих проектів «Технічне переоснащення АГНКС ДП «Укравтогаз», що підтверджується, наявними в матеріалах справи, Договором №97-У від 20.08.2010 р. та додатковими угодами, факт виконання умов якого підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та банківськими виписками.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що укладений між позивачем і ТОВ «Будасістентс» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну в майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Також необхідно зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 16.06.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.