Рішення

від 16.06.2014 по справі 916/1916/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2014 р.Справа № 916/1916/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Вектор" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2/37, код ЄДРПОУ 37616546)

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця" в особі Служби приміських пасажирських перевезень (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 35303037)

про визнання недійсними окремих положень договору та визнання договору таким, що не припинив дію

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

від позивача - Чесноков І.Є. (довіреність від 05.11.2013 б/н);

від відповідача - Овчинников О.В. (довіреність від 22.05.2014 № 237);

Кіташевський Д.А. (довіреність від 02.01.2014 № 8).

Суть спору:

23.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Вектор" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства „Одеська залізниця" в особі Служби приміських пасажирських перевезень (далі - Відповідач) про визнання недійсним положення п. 5.2.3 Договору на охорону від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ.

Ухвалою суду від 23.05.2014 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.06.2014.

06.06.2014 Позивачем подано до суду клопотання про зміну позовних вимог, у якому він фактично виклав заяву про зміну предмету позову, та остаточно просить визнати недійсним положення п. 5.2.3 Договору на охорону від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ, укладеного між ТОВ „Група компаній „Вектор" і Службою приміських пасажирських перевезень Державного підприємства „Одеська залізниця", а сам договір визнати таким, що не припинив дію /а.с. 67/. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 11.06.2014 оголошено перерву до 16.06.2014.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на частину п'яту статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», частину третю статті 180, статтю 188 Господарського кодексу України, статті 627, 631, 651, 652 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, положення п. 5.2.3 Договору на охорону від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ, які встановлюють право Відповідача на дострокове припинення дії договору у випадку припинення необхідності в користуванні послугами виконавця, суперечать вказаним нормам, оскільки строк дії договору, який є істотною умовою, не може відрізнятись від змісту пропозиції конкурсних торгів, а також змінюватись після підписання договору до виконання зобов'язань сторонами. Позивач також зазначає, що законодавством України не передбачено такий спосіб припинення зобов'язань, як припинення дії договору.

Окрім того, Позивач стверджує, що п. 5.2.3 Договору на охорону від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ, суперечить пункту 4.2.1 цього ж договору, згідно із яким Відповідач зобов'язався прийняти послуги виконавця щодо охорони у встановлений сторонами час дії договору.

Позиція ТОВ „Група компаній „Вектор" також полягає у тому, що відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, а положення пункту 5.2.3 Договору на охорону від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ, на думку Позивача, не відносяться до вичерпних випадків одностороннього розірвання встановлених цим договором.

Представники Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач із посиланням на статті 67, 179 Господарського Кодексу України, статтю 627 Цивільного кодексу України вказує на те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (зобов'язань), що не суперечать законодавству України, з урахуванням вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, зміст Договору від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ визначався сторонами саме на основі вільного волевиявлення, а не примірного чи типового договору, або ж договору про приєднання.

Відповідач також зазначає, що право на розірвання договору про надання послуг, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, встановлено статтею 907 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням комітету з конкурсних торгів Державного підприємства „Одеська залізниця" Позивача було визнано переможцем відкритих торгів із закупівлі послуг з охорони територій та об'єктів структурних підрозділів служби приміських пасажирських перевезень Одеської залізниці (Протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів від 05.02.2014 № 22) /а.с. 88/

На підставі вказаного рішення, та Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів від 05.02.2014 (а.с. 89), між Позивачем та Відповідачем укладено Договір від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ (далі - Договір від 24.02.2014) /а.с. 6-15/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 24.02.2014 замовник (Відповідач) доручає, а виконавець (Позивач) надає послуги з охорони територій та об'єктів структурних підрозділів служби приміських пасажирських перевезень Одеської залізниці, згідно Додатку № 1 на таких об'єктах: м. Одеса, вул. Овідіопольська дуга 6, Моторвагонне депо «Одеса - Застава I»; Кіровоградська обл., м. Знам'янка, вул. Калініна, 1, Ранжирний парк «Знам'янська -Пасажирська»; Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Вокзальна, 4, Моторвагонне депо «Христинівка»; Черкаська обл., м. Сміла, вул. Орешкова, 65, Оборотне моторвагонне депо ім. Т. Шевченко; м. Миколаїв, вул. Привокзальна площа, 1, Оборотне моторвагонне депо Миколаїв.

У підпункті 5.2.3 пункту 5.2 Договору від 24.02.2014 встановлено право Відповідача, у випадку припинення необхідності в користуванні послугами Позивача, достроково припинити дію договору шляхом письмового повідомлення про це виконавця не менше ніж за один місяць.

Судом встановлено, що Відповідач скористався вказаним правом, та листом від 30.04.2014 № НРП-19/516 повідомив ТОВ „Група компаній „Вектор" про припинення з 01.06.2014 дії Договору від 24.02.2014 (а.с. 16).

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд не приймає довід Позивача про невідповідність змісту підпункту 5.2.3 пункту 5.2 Договору від 24.02.2014 нормам частини п'ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», частини третій статті 180, статті 188 Господарського кодексу України, статті 627, 631, 651, 652 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно із частиною п'ятою статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI, з змінами внесеними Законом України від 08.07.2011 № 3681-VI, який діяв на момент укладення Договору від 24.02.2014, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім окремо визначених випадків. Тобто, вказаною нормою встановлено, по-перше, заборону на зміну умовами договору про закупівлю змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, а, по-друге, заборону на зміну істотних умов після підписання договору.

Проте, як випливає зі змісту Пропозиції конкурсних торгів Позивача від 24.01.2014 вих. № ГКВ/1277, вона містить в собі лише умови щодо визначення предмету закупівлі, ціни конкурсної пропозиції, вартості послуг у місяць та за період (загальна сума пропозиції) /а.с. 92/. При цьому, вказані умови повністю збігаються з відповідними умовами пунктів 1.1, 3.1, 3.2 Договору від 24.02.2014 та Додатку №2 до нього. Будь-яких інших умов, зокрема й про право Відповідача на дострокове припинення дії договору, яке передбачене у підпункті 5.2.3 пункту 5.2 Договору від 24.02.2014, Пропозиція конкурсних торгів Позивача від 24.01.2014 вих. № ГКВ/1277 не містить. А відтак, зміст цієї пропозиції конкурсних торгів не був змінений. Тобто, у даному випадку, законодавчі вимоги щодо заборони на зміну умовами договору про закупівлю змісту (умов) пропозиції конкурсних торгів були дотримані.

Слід також зазначити, що право Відповідача, як замовника послуг, на дострокове припинення дії договору не є зміною суттєвої умови, оскільки йдеться не про зменшення чи збільшення (продовження) строку його дії, а в загалі про припинення зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 525, частин першої та третьої статті 651 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Тобто, вказані норми, які є диспозитивними, встановлюють право сторін передбачити у договорі можливість односторонньої відмови від зобов'язання.

При цьому, зазначені норми кореспондуються із приписами частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України, що встановлюють можливість припинення зобов'язання на підставах та у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, й на вимогу однієї із сторін.

Частиною першою статті 907 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Отже, сторони Договору від 24.02.2014 були в праві передбачити в ньому умови щодо дострокового припинення його дії (розірвання, припинення зобов'язання) у випадку припинення необхідності в користуванні послугами Позивача, шляхом письмового повідомлення про це виконавця не менше ніж за один місяць, тобто шляхом односторонньої відмови Відповідача від договору. А відтак, безпідставним є посилання у позовній заяві на неможливість, у даному випадку, розірвання договору в односторонньому порядку, а також на відсутність такого способу припинення зобов'язань, як припинення дії договору, та на не віднесення вказаної умови до вичерпних випадків одностороннього розірвання встановлених цим договором. При цьому, умова про одностороннє дострокове припинення, передбачена у підпункті 5.2.3 пункту 5.2 Договору від 24.02.2014, не суперечить пункту 4.2.1 цього ж договору, який встановлює обов'язок Відповідача прийняти послуги виконавця щодо охорони у встановлений сторонами час дії договору, оскільки цей обов'язок припиняється разом із договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним положення п. 5.2.3 Договору на охорону від 24.02.2014 № ОД/НРП-14-71 НЮ, укладеного між ТОВ „Група компаній „Вектор" і Службою приміських пасажирських перевезень Державного підприємства „Одеська залізниця", та визнання цього договору таким, що не припинив дію, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на Позивача.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.06.2014.

Керуючись частиною першою статті 203, частиною першою статті 215, частиною першою статті 525, частинами першою та другою статті 598, частинами першою та третьою статті 651, частиною першою статті 907 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Суддя Шаратов Ю.А.