Рішення

від 23.04.2014 по справі 494/82/14-ц

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

23.04.2014

Справа № 494/82/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р. м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Лебединського С.Й.,

при секретарі Ткачук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, Відділу Держземагенства у Березівському районі Одеської області «Про визнання права власності на спадкове майно»,

в с т а н о в и в:

Позивач, звернувшись до суду із цим позовом, та уточнивши 03 березня 2014 р. свої вимоги просила визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_4 і складається з:

1) земельної ділянки НОМЕР_1 наданої для ведення сільськогосподарського виробництва площею 4.89 га, розташованої на масиві 17 на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської обл.

2) земельних ділянок, передані для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 14.66 га, розташовані на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, масив № 24, ділянка НОМЕР_2 та на масиві в„–17 , ділянки НОМЕР_3 ,НОМЕР_4, площею відповідно 4.8869 га, 9.7738 га..

У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги на підставах викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнала повністю, просила розглядати справу за її відсутності, про що подала до суду заяву відповідного змісту.

Відповідачі Маринівська сільська рада Березівського району Одеської області, та Відділ Держземагенства у Березівському районі Одеської області проти задоволення поданого позову у судовому засіданні не заперечували.

Розглянувши поданий позов, вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, на підставах наданих доказів та доведення їхньої переконливості суд дійшов до висновку про задоволення поданого позову виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві померла мати позивачки ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після її смерті залишилось спадкове майно:

1) земельна ділянка НОМЕР_1 надана для ведення сільськогосподарського виробництва площею 4.89 га, розташована на масиві 17 на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської обл.. Її право на дану земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим 26.05.2010 р. державним нотаріусом Володарсько-Волинської державної нотаріальної контори;

2) земельні ділянки, передані для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 14.66 га, розташовані на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської обл., масив № 24, діл.НОМЕР_2 та на масиві в„–17 , діл.НОМЕР_3 ,НОМЕР_4, площею відповідно 4.8869 га, 9.7738 га. Її право власності на дані земельні ділянки підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим 26.05.2010 р. державним нотаріусом Володарсько-Волинської державної нотаріальної контори.

Вищезазначені земельні ділянки до смерті належали ОСОБА_5, з яким мати тривалий час спільно проживала та який за життя склав заповіт на її ім'я. Його право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 надану для ведення сільськогосподарського виробництва площею 4.89 га, що розташована на території Маринівської сільської ради Березівського району на масиві в„–17 підтверджується державним актом серії ІІІ-ОД №031278, виданим Березівською райдержадміністрацією 20.01.2004 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №294. Право ОСОБА_5 на земельні ділянки, передані йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14.66 га, що розташовані на території Маринівської сільської ради Березівського району, масив №24, ділянка НОМЕР_2 та масив в„–17 , ділянка НОМЕР_3 ,НОМЕР_4 підтверджуються державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №089504, виданим Березівською райдержадміністрацією від 09.02.2005 р., зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01.05.517.00038

Право власності померлого ОСОБА_5 на земельну ділянку НОМЕР_2 на масиві №24 що розташована на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області підтверджується: Державним актом на право власності, актом про перенесення в натуру меж земельної ділянки від 18.10.2004 року та ситуаційною схемою, відповідно до як яких вона була передана йому на підставі розпорядження Березівської райдержадміністрації; ділянці НОМЕР_2 на масиві №24, належній ОСОБА_4 присвоєний кадастровий номер 5121282900:01:002:0428, тобто даний кадастровий номер збігається з кадастровим номером, вказаним в Державному акті про право власності на земельну ділянку, виданому на ім'я ОСОБА_5; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до якого номер земельної ділянки, розташованої на масиві №24 належної ОСОБА_4, значиться під НОМЕР_2; довідками відділу Держземагенства у Березівському району, з яких свідчить, що ОСОБА_4 дійсно належить на праві власності земельна ділянка НОМЕР_2 розташована на масиві №24 на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської обл., її кадастровий номер 5121282900:01:002:0428; витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_4 належить земельна ділянка НОМЕР_2 на масиві №24, яка розташована на території Маринівської сільської ради Березівського району.

Після смерті матері позивач зверталась до державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори з питання прийняття спадщини. Проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки на державних актах виданих на ім'я померлого ОСОБА_5 відсутні реквізити, які підтверджують проведення реєстрації переходу права на зазначені земельні ділянки на ім'я ОСОБА_4.

Також, після смерті ОСОБА_5 мати позивачки ОСОБА_4 отримала свідоцтва про прийняття спадщини на вищезазначені земельні ділянки. При цьому, відповідно до п.6 ст.126 Земельного кодексу України, нотаріусом в держаних актах, виданих на ім'я померлого ОСОБА_5, було зроблено відмітку про перехід права власності до матері ОСОБА_4.

При зверненні матері позивачки до відділу Держземагенства у Березівському районі Одеської області з метою державної реєстрації права власності у зазначеній установі на державних актах серії ІІІ-ОД №031278, виданим Березівською райдержадміністрацією 20.01.2004 р. та на державному акті серії ЯА №089504, виданим Березівською райдержадміністрацією від 09.02.2005 р., виданих на ім'я ОСОБА_5, були поставлені штампи відділу Держкомзему, з рукописним текстом про назву відділу, ініціали та прізвище посадової особи.

Оскільки мати позивачки ОСОБА_4 була юридично недосвідчена, то вона вважала, що компетентний орган здійснив державну реєстрацію права власності.

Після смерті ОСОБА_4 позивач зверталась із заявою до відділу Держземагенства у Березівському районі з проханням заповнити штамп установи відповідними записами, однак їй було відмовлено з посиланням на те, що перехід права власності не зареєстровано.

Також їй було роз'яснено, що відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 01.01.2013 року реєстрацію права власності на земельну ділянку проводить реєстраційна служба Березівського району Березівського районного управління юстиції, у який їй також було відмовлено у реєстрації права власності в зв'язку з смертю ОСОБА_4, та відповідно з чим втратою правоздатності.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Тому, лише наявність державної реєстрації створює презумпцію законності права на нерухоме майно для правовласнення. Без такої реєстрації відносини, пов'язані з обігом

земельних ділянок в Україні, державою не визнаються і знаходяться поза межами правового регулювання.

Згідно до ч.1 ст.125 ЗК України, право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини визначений строк у 6 місяців.

На думку суду мати позивачки після смерті ОСОБА_5 своєчасно звернулась до нотаріуса і отримала свідоцтва про прийняття спадщини, однак за життя не встигла переоформити право на спадщину на себе.

Суд вважає, що вказане відбулось з вини відділу Держкомзему у Березівському районі, не здійснила Державну реєстрацію права власності на вищенаведені земельні ділянки.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки являється дочкою померлої ОСОБА_4.

У судовому засіданні було встановлено, що після смерті матері ОСОБА_4, позивач своєчасно звернулась з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, про що свідчить постанова нотаріуса.

Сестра позивачки ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулась з заявою до нотаріуса про відмову у прийнятті спадщини після смерті матері, а інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до ч.1,2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернусь до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Суд погоджується з тим, що іншим шляхом отримати право на земельну ділянку, ніж звернення до суду з заявою про визнання права власності на земельні ділянки, у позивача не має можливості.

З даних підстав суд вважає, що позивач має право на отримання у власність спадщини, яка залишилась після її матері ОСОБА_4:

-земельна ділянка НОМЕР_1 надана для ведення сільськогосподарського виробництва площею 4.89 га, розташована на масиві 17 на території Маринівської сільської ради Березівського району;

-земельні ділянки, передані для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 14.66 га, розташовані на території Маринівської сільської ради Бе-резівського району, масив № 24, ділянка НОМЕР_2 та на масиві в„–17 , ділянки НОМЕР_3 ,НОМЕР_4, площею відповідно 4.8869 га, 9.7738 га., які успадкувала мати позивачки після смерті ОСОБА_5, оскільки вона прийняла спадщину після його смерті.

Крім вказаного суд враховує, що позивач своєчасно звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після її смерті.

З огляду на вищенаведене права позивачки підлягають судовому захисту, а поданий нею позов задоволенню

Керуючись ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України , суд -

в и р і ш и в

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, Відділу Держземагенства у Березівському районі Одеської області «Про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_4 і складається з:

1) земельної ділянки НОМЕР_1 наданої для ведення сільськогосподарського виробництва площею 4.89 га, розташованої на масиві 17 на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської обл.

2) земельних ділянок, передані для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 14.66 га, розташовані на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, масив № 24, ділянка НОМЕР_2 та на масиві в„–17 , ділянки НОМЕР_3 ,НОМЕР_4, площею відповідно 4.8869 га, 9.7738 га..

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-ти дні з дня його проголошення до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд одеської області.

Суддя: