Постанова

від 29.04.2014 по справі 804/4349/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р. Справа № 804/4349/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

28.03.2014р. державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та з урахуванням наданих письмових пояснень про виправлення описки в прохальній частині позову, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» ( код ЄДРПОУ 35268349) податковий борг з податку на прибуток підприємств на користь державного бюджету в розмірі 2574,88грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було складено акт №229/15-2/35268349 від 30.01.2013 року про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 рік , згідно з яким відповідачем своєчасно подано податкову декларацію, але згідно додатку К1/1 не донарахований ПДВ за умовний продаж у розмірі 8748,00 гривень. Позивач зазначає, що відповідачу донараховане податкове зобов'язання у розмірі 8748,00 гривень згідно податкових повідомлень-рішень №0001881502 та №0001871502 від 19 березня 2013 року, але відповідач не виконав визначені зобов'язання та не сплатив визначену податковим органом суму коштів, в зв'язку з чим позивач просить стягнути податковий борг в судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.04.2014р. відкрито провадження у справі № 804/4349/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладено на 29.04.2014р.

29.04.2014р. позивач надав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника податкового органу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу у письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» зареєстровано 20 липня 2007 році виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради індетифікаційний номер 35268349 та взято на податковий облік до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 23.07.2007р., про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ №666509 та ідентифікаційних даних наданих податковим органом.

Таким чином, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що податковий період зі сплати ПДВ для товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» дорівнює місяцю, тому воно зобов'язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області декларацію з податку на додану вартість.

ТОВ «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» не подало податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України фахівцем державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за ТОВ «Консалтингова компанія ейч ар ді груп».

З наслідками перевірки складено акт №229/15-2/35268349 від 30.01.2013р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що Податкова декларація з ПДВ за грудень 2011 року не надана.

29.12.2011 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданного ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ТОВ «Консалтингова компанія ейч ар ді груп», анульовано за самостійним рішенням ДПІ у Ленінському районі.

Згідно додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011 року №1137240 балансова вартість запасів на кінець звітнього періоду склала 8748 гривні. Балансова вартість основних фондів на початок разрахункового кварталу склала 0 гривень амортизаційні відрахування розрахункового кварталу 0 гривень.

Підприємством ТОВ «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» у зв'язку з анулюванням свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, не здійснено умовний продаж товарних залишків та не донарахований ПДВ в розмірі 1750 гривні (8748*20%).

Перевіркою встановлені порушення пункту 184.7 ст. 184 Розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповнюваннями) не визнано умовний продаж запасів в сумі 8748грн. за звичайними цінами та відповідно не збільшено податкові зобов'язання в сумі ПДВ 1750грн. за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалось анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ.

Акт перевірки був направлений відповідачу поштою, про що свідчить поштовий конверт, та квитанція про сплату поштового збору, але за закінченням зберігання його було повернуто, у зв'язку з чим було складено повідомлення яке було розміщено на дошці повідомлень.

Також судом встановлено, що ДПІ в Ленінському районі на підставі акту №58/15-02/33793828 від 16.05.2011 року, було складено податкове повідомлення рішення від 19.03.2013 року за №0001881502 на суму 170 гривні, у тому числі за основним платежем 0 гривні та штрафних санкцій в розмірі 170 гривні, яке було надіслано відповідачу та отримано ним 27.03.13р. про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення та податкове повідомлення рішення від 19.03.2013 року №0001871502, у тому числі за основним платежем 1750 гривні та штрафних санкцій в розмірі 437,5 гривні, яке було надіслано відповідачу та отримано ним 27.03.13р. докази чого наявні у матеріалах справи.

Згідно п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі Кодексу) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п.57.1. ст. 57 вищевказаного кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

П.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 184.7 статті 184 розділу V вищезазначеного кодексу , якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно п. 184.6 статті 184 розділу V Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Консалтингова компанія ейч ар ді груп», в порушення п. 184.7 Податкового кодексу України ТОВ не відображено умовне постачання та необоротних активів у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 рік. У зв`язку з чим податковим органом визначене податкове зобов`язання з урахуванням штрафних санкцій у сумі 1750 грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу

Отже, для стягнення вищезазначеної суми заборгованості відповідача з податку на прибуток (штрафні санкції) податковий орган повинен був відповідно до ст.59, п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу №181-19 від 17.06.2013 року про нарахування податку на додану вартість на суму 1748,56 гривень., штрафних санкції в розмірі 437,50 грн. та пені на суму 388,82грн. на загальну суму 2574,88грн.

Судом встановлено, що податковий борг з в розмірі 2574,88грн. гривень станом на день розгляду справи відповідачем не погашений, що підтверджується довідкою державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області станом на 28.01.2014 рік.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» у встановленому законом порядку та строки суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2574,88грн гривень, є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги, що податковий борг у розмірі 2574,88грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з ТОВ «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» податкового боргу в розмірі 2574,88грн. з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Консалтингова компанія ейч ар ді груп».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» ( код ЄДРПОУ 35268349, 49000, м. Дніпропетровськ, просп.. Свободи, буд. 160-А) на користь державного бюджету кошти в рахунок погашення суми податкового боргу в розмірі 2574 грн. 88 коп. ( дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири грн. 88 коп.) з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія ейч ар ді груп» у обслуговуючих банках.

Судові витрати по справі не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254

Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук