Постанова

від 12.06.2014 по справі 816/2057/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2057/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Крамаренко О.П.,

представника відповідача - Гальченка В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс" про стягнення штрафних санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2014 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс" про стягнення санкцій в розмірі 29 261,54 грн та пені в розмірі 316,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача у 2013 році, менша установленої нормативом відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII. ТОВ "Авто Дім Транс" в звіті "про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік" у рядку "02" зазначено 2 особи, разом з тим дані особи працювали на підприємстві відповідача за сумісництвом. Відповідно до вимог пункту 2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 закріплено, що до облікової кількості штатних працівників не включаються особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Це свідчить про те, що фактично середньооблікова чисельність штатних працівників яким встановлена інвалідність на даному підприємстві складає 0 осіб, тому до 16 квітня 2014 року відповідач повинен був згідно статті 20 Закону самостійно сплатити фінансово-господарські санкції у розмірі 29 261,54 грн. Оскільки відповідачем сума фінансово-господарської санкції не сплачена, на суму заборгованості було нараховано пеню в розмірі 316,08 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позовної заяви частково визнав. У письмових запереченнях посилався на те, що з урахуванням виду діяльності відповідача слід визнати, що у нього є можливість створювати додаткові робочі місця для інвалідів /крім одного, яке за нормативом припадає на кількість управлінських та допоміжних штатних одиниць/ виключно за рахунок скорочення працевлаштування інших осіб на управлінські та допоміжні посади, а наймати інвалідів для виконання основної діяльності неможливо. З огляду на дані пояснення, представник відповідача визнав штрафні санкції, нараховані за одне робоче місце для працевлаштування інваліда, та відповідну пеню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/104/645), поданим ТОВ "Авто Дім Транс" 25 лютого 2014 року вх. №3149 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2013 рік становила 39 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 570,6 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 14 631,00 грн /а.с. 5/.

При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 2 особи, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 2 особи /а.с. 5/.

Разом з тим, відповідачем у звіті форми 10-ПІ невірно обраховано середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02).

У період з 23 січня 2014 року до 29 січня 2014 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Полтавській області проведено планову перевірку ТОВ "Авто Дім Транс" з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складений акт №16-03-43/23 від 29.01.2014, в якому відображено порушення відповідачем положень статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: підтвердження про роботу за основним місцем роботи на підприємстві в 2012-2013 році інших представників, яким встановлено інвалідність при перевірці не надано. Дане порушення на момент перевірки не усунено, протягом 2013 року на підприємстві працювали 2 працівника (інваліди) що працюють за сумісництвом: ОСОБА_4. та ОСОБА_5/а.с.6-9/.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною другою статті 19 вищезазначеного Закону № 875 регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Пунктом 2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 закріплено, що до облікової кількості штатних працівників не включаються особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Згідно частини першої статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідачу нараховано адміністративно - господарські санкції у сумі 29 261,54 грн та пеню у розмірі 316,08 грн /а.с.4/.

Як вбачається зі звіту ТОВ "Авто Дім Транс" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма № 10-ПІ) відповідачем працевлаштовано у 2013 році 2 інваліди за сумісництвом з інших підприємств, це фактично свідчить про те, що середньооблікова чисельність штатних працівників яким встановлена інвалідність на даному підприємстві складає 0 осіб.

Частиною третью статті 19 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею ж 18 встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, нормами цієї статті встановлені конкретні обов'язки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, установ, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю /далі по тексту - роботодавців/ стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, виконання яких роботодавцями презумує виконання їх обов'язку щодо самостійного працевлаштування інвалідів, встановленого частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ". А, оскільки працевлаштування інвалідів роботодавцями неможливе без відповідного волевиявлення інвалідів, то норми статті 18 також визначають, хоч і опосередковано, обов'язок інвалідів звернутися з метою працевлаштування або до роботодавців безпосередньо, або до центру зайнятості. В свою чергу альтернативний спосіб реалізації прав інвалідів на працевлаштування зумовлює обов'язок роботодавців звітувати до центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Згідно Наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форм звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та порядку її подання" формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН, яка відповідно до положень Закону України "Про зайнятість населення " подається роботодавцями до державної служби зайнятостіЗа наявності попиту на робочу силу (вакансії): не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).

У пункті 3 даного Звіту вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян.

Пунктом 6 частини першої статті 14 Закону Украни "Про зайнятість населення" від 05.07.2012, № 5067-VI закріплено, що до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця - про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов'язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту норм статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" згідно якої рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із листа Кременчуцького міського центру зайнятості від 19.05.2014 № 2626 /а.с.16/ слідує, що протягом 2013 року ТОВ "Авто Дім Транс" звіти за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із заповненням пункту 3 не надавались.

З аналізу норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" слідує, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, натомість вимагає від нього вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у статті 18 Закону.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Таким чином, відповідач не вживав необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а саме, не надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, не інформував інші органи про наявність вільних робочих місць для інвалідів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за несплату цих санкцій відповідно до статті 20 Закону № 875.

У відповідача в 2013 році працювало 39 працівників, фонд оплати праці у вказаному році складав 570 600,00 грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника складає: 570 600,00 : 39 = 14 630,77 грн.

За 2 робочих місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідач до 16 квітня 2014 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі (14 630,77 х 2 - 0) = 29 261,54 грн.

У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну позивачем було зараховано пеню в сумі 316,08 грн (29 261,54 грн х 0,03%) х 36 дн.

Оскільки, вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону № 875 ці суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс" про стягнення штрафних санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс" (39603, м. Кременчук, вул. Ревенка, 82; код ЄДРПОУ 34169795, р/р 2600415528 в ПАТ "Полтава-банк", МФО 331489) на користь Полтавського бласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна, 1; одержувач: УДКСУ в м. Кременчук, код ЄДРПОУ УДКСУ: 37965850, МФО 831019, р/р 31212230700008 в ГУДКСУ Полтавській області) адміністративно-господарські санкції у розмірі 29 261,54 грн (двадцять дев'ять тисяч двісті шістдесят одну гривню п'ятдесят чотири копійки) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 316,08 грн (триста шістнадцять гривень вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 червня 2014 року.

Суддя С.С. Бойко