Постанова

від 12.06.2014 по справі 910/23773/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р. Справа № 910/23773/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П. Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» «ГЕОС» с.Підгайчики Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франкіської області від 10.04.2014р.

у справі № 910/23773/13

за позовом виробничого кооперативу «Катодник»

м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» «ГЕОС» с.Підгайчики Івано-Франківської області

про стягнення 12 267, 98 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: Антоненко О.О. - за довіреністю б/н від 03.03.2014 р.

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2014 р. (суддя Т.Е. Валєєва) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГЕОС» на користь виробничого кооперативу «Катодник» 11 547,60 грн. основного боргу, 720,38 грн. 3% річних та 1 720,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що всупереч умов договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, внаслідок чого, у нього перед позивачем утворилась заборгованість за виконані роботи згідно договору підряду. Рішення суду в частині стягнення 3% річних обґрунтоване простроченням виконання зобов'язання боржником.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що рішення першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім цього, скаржник зазначає, що зазначене в рішенні суду твердження про визнання боргу відповідачем у зв'язку з підписанням ним акту звіряння взаєморозрахунків, не відповідає дійсності, оскільки відповідач такого акту не підписував.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 12.06.2014 р.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, згідно якого представник його отримав 15.05.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо вимог апеляційної скарги, просив рішення місцевого суду залишити без змін, з підстав викладених в ньому.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, 02.06.2011 р. між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) укладено договір

№ 34.

Згідно п. п. 1.1, 2.2., 3.1, замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати на платних умовах роботи з електрозахисту від корозії водопроводу житлового будинку по вул. Великій Китаївській, 55-57.

Договірна ціна вартості робіт становить 11 547,60 грн.

Розрахунки за послуги здійснюються в безготівковому порядку протягом 5-ти днів з моменту отримання замовником виставленого підрядником акта приймання виконаних робіт.

При прийнятті постанови, колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що виконавець виконав роботи на загальну суму 11 547,60 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2011 року за формою № КБ-2в (дата підписання 31.10.2011 р.) та довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2011 року за формою № КБ-3 (дата підписання 31.10.2011 р.) на суму 11 547,60 грн (а.с. №№67-69).

Крім цього, 31.10.2011 р. позивач видав відповідачу податкову накладну (а. с. №66).

Враховуючи дату підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та видачі податкової накладної, відповідачем отримано такий акт не пізніше ніж 31.10.2011 р.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Однак, відповідач виконані позивачем роботи не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість по договору у розмірі 11 547,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, то такий здійснений вірно, а відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача 720,38 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем була надіслана відповідачу претензія від 07.03.2013 р. №151 з вимогою оплатити заборгованість за виконані роботи, однак вона залишена відповідачем без задоволення. Водночас колегія суддів зазначає, що заборгованість не погашена як станом на день прийняття рішення судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 11 547,60 грн. основного боргу та 720,38 грн. 3% річних.

Разом з тим, колегія суддів зазначає таке.

Твердження скаржника про те, що він не підписував акту звіряння взаєморозрахунків не відповідає дійсності, оскільки наявними матеріалами справи підтверджено підписання акту взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.03.2014 р., який скріплений печатками сторін. (а. с. 74). Водночас, необхідно зазначити, що підставою оплатити заборгованість за виконані роботи підряду згідно укладеного між сторонами договору, є акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2011 року за формою № КБ-2в, який належним чином підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2014 р.. у справі № 910/23773/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати в господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.06.2014 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Скрипчук О.С.