cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19405/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
10 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Чаку Є.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Бібко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протекс-С" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протекс-С" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Протекс-С" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Протекс-С" зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, взято на податковий облік в органах державної податкової служби - перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 05 листопада 2010 року за № 372509626503 ТОВ "Протекс-С є платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, що протягом періоду з 11 червня 2013 року по 12 червня 2013 року, згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п. 79.1 і п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 10 червня 2013 року № 5, працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна ТОВ «Протекс-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01 вересня 2012 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складений Акт від 13 червня 2013 року № 401/1-22-20/37250967.
Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем наступних вимог Податкового кодексу України пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134, п. 139.1 статті 139 та п. 188.1 статті 188, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІІІ-ій квартал 2012 року на суму 38 360, 00 грн. і заниження підприємством податку на додану вартість за звітні періоди вересень, жовтень і грудень 2012 року та січень 2013 року на загальну суму 36 533, 00 грн. (в т.ч. за вересень 2012 року на суму 9 817, 00 грн., за жовтень 2012 року - 9 667, 00 грн., за грудень 2012 року - 7 750, 00 грн., за січень 2013 року - 9 300, 00 грн.).
01 липня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів, на підставі акта перевірки від 13 червня 2013 року № 401/1-22-20/37250967, прийняла: податкові повідомлення-рішення: № 0000672201, яким визначило ТОВ «Протекс-С» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 47 950, 00 грн., в т.ч. 38 360, 00 грн. - основний платіж, 9 590, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000662201, яким визначило ТОВ «Протекс-С» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 666, 00 грн., в т.ч. 36 533, 00 грн. - основний платіж, 9 133, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Протекс-С» та суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Ангстрем Континенталь» на момент проведення перевірки існували господарські взаємовідносини - укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02 липня 2012 року № 07/25, згідно якого Виконавець зобов'язаний за завданням Замовника надавати останньому за плату інформаційні (консультаційні) послуги з фінансових, бухгалтерських і економічно-правових питань, пов'язаних із господарською діяльністю Замовника в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат за ІІІ-ій квартал 2012 року суму витрат у розмір 182 666, 66 грн., а до складу податкового кредиту за вересень, жовтень і грудень 2012 року та січень 2013 року - податок на додану вартість в сумі 36 533, 00 грн.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Пунктом 201.8 статті 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з абз. 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абз. 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.
На підтвердження реальності та товарності господарських відносин за зазначеним договором позивачем надано копії таких первинних документів: договору від 02 липня 2012 року № 07/25; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 5095, № 5094, № 5093, № 5092; письмових консультацій ТОВ «Ангстрем Континенталь», датованих липнем-вереснем 2012 року, які не містять підпису відповідної уповноваженої особи Виконавця (а саме: керівника ТОВ «Ангстрем Континенталь» Кобелєва О.А. за наявності в тексті консультацій такого реквізиту); оборотно-сальдової відомості по субрахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за вересень 2012 року відносно названого контрагента; виписки по рахунку позивача № 26008300448200 в АТ «Укрсиббанк»; податкових накладних, довідки про взяття на облік платника податків - ТОВ «Ангстрем Континенталь»
Додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів: статуту ТОВ «Протекс-С», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Протекс-С», свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - ТОВ «Протекс-С»; податкової звітності ТОВ «Протекс-С» з податку на прибуток та податку на додану вартість за перевіряємий період; оборотно-сальдової відомості ТОВ «Протекс-С» по рахунку бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби» за ІІІ-ій квартал 2012 року; договору оренди нежитлових приміщень, додаткових угод до цього Договору, актів прийому-передачі нежитлових приміщень та платіжного доручення позивача на оплату орендного платежу за вказаним Договором; штатного розпису ТОВ «Протекс-С» станом на червень і жовтень 2012 року, серпень 2013 року; відомостей ТОВ «Протекс-С» на виплату грошей працівникам підприємства за липень-вересень 2012 року; зовнішньоекономічного контракту, укладеного ТОВ «Протекс-С» (Покупець) з компанією ARFEN INSAAT TAAHHUT SAN. ve TIK.LTD.STI (Продавець), бізнес-плану ТОВ «Протекс-С» щодо впровадження на території України нового товару з метою збільшення прибутку у новому сегменті ринку, тощо.
Водночас апелянтом не було надано суду первинної документації на підтвердження реальності відносин за зазначеним договором, використання отриманих послуг у власній господарській діяльності та здійснення оплати за отримані послуги, зокрема, рахунків на плату послуг, зразків розроблених документів (відомості щодо яких містяться в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ «Ангстрем Континенталь»), актів передачі-приймання/повернення інформаційних матеріалів та документації, необхідної Виконавцю для складання бізнес-плану.
Таким чином, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з контрагентом ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договіром про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 02 липня 2012 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновків зазначеного акту податкової перевірки, та прийнятих на його основі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протекс-С" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2014 |
Оприлюднено | 17.06.2014 |
Номер документу | 39223954 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні