Ухвала

від 10.06.2014 по справі 805/1794/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року справа №805/1794/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г.,

Секретар судового засідання Гонтаренко М.Е.

За участі представника позивача ОСОБА_4 (на підставі договору)

За участі третьої особи ОСОБА_5 (особисто)

За участі представника третьої особи ПАТ «Банк Камбіо»- Табалєнкова О.С. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі № 805/1794/14 за позовом ОСОБА_7 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, треті особи: Публічне акціонерне Товариство «Банк Камбіо, ОСОБА_5, Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу):

- індексний номер: 6863730 від 16 жовтня 2013 року, на нежитлове приміщення на 1-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 92,3 кв.м.;

- індексний номер: 6863917 від 16 жовтня 2013 року, на житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 315,4 кв.м.;

- індексний номер: 6863310 від 16 жовтня 2013 року на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 1410137700:00:003:0136;

- індексний номер: 6862835 від 16 жовтня 2013 року на підвальне приміщення в житловому будинку АДРЕСА_3, загальною площею 51,6 кв.м.;

- індексний номер: 6862134 від 16 жовтня 2013 року на нежитлове приміщення перукарні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 144,3 кв.м.(а.с. 3-8 т.1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», ОСОБА_5, Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмовлено (т. 2 а.с. 159-162).

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т. 2 а.с. 165-168).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що з метою позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у іпотекодержателя у випадку, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення.

Апелянт наполягає на тому, що застереження в договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя не може бути достатньою підставою для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки в цьому випадку на орган реєстрації покладається обов'язок щодо вирішення питання про право, а саме чи набув іпотекодержатель право звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, відповідач не наділений такими повноваженнями.

Крім того, апелянта посилається на те, що ОСОБА_7 письмову вимогу банку від 10.06.2013 року, не отримував, а Закон України «Про іпотеку» не передбачає такого порядку, як вручення вимоги родичам іпотекодавця, зокрема, одному із подружжя.

Доводи апеляційної скарги стосуються також того, що долучена до матеріалів справи довіреність від 06.06.2013 року видана приватним нотаріусом Штату Каліфорнія міста Лос Анжелес ОСОБА_12, якою зокрема ОСОБА_7 уповноважує ОСОБА_5 вчиняти правочини, передбачені законом та довіреністю та представляти його інтереси на умовах попередньо відомими по питанню продажу будь-якого йому належного нерухомого майна, та представляти інтереси позивача в будь-яких установах, в тому числі банківських установах, не доводить факту надсилання (або вручення) ОСОБА_7 письмової вимоги про усунення порушень. Апелянт зазначає про те, що довіреність не містить доручення ОСОБА_5 представляти інтереси ОСОБА_7 по питанням, пов'язаним з виконанням договорів іпотеки, апостиль на довіреності датований 14 червня 2013 року і станом на 11 червня 2013 року, ще взагалі не було, а вимога не містить будь-яких даних, що вручена ОСОБА_7 через його уповноважного представника ОСОБА_5

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що згідно ч.7 ст. 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті. Також «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 703 передбачає, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з місцем розташування такого майна.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представник третьої особи ПАТ «Банк Камбіо» в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа - ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи, надіслали письмові заперечення проти апеляційної скарги та просили розгляд справи проводити у їх відсутність.

Вислухавши пояснення з'явившихся сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 придбали власне майно, зокрема:

- нежиле приміщення перукарні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;

- житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з земельною ділянкою;

- підвальне приміщення в житловому будинку АДРЕСА_3;

- нежитлове приміщення на 1-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (Іпотекодержатель) та громадянином України ОСОБА_7 (Іпотекодавець), який є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо-Маркет» (позичальником) укладені договори іпотеки:

- від 28 серпня 2012 року № 2718, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_13, про передачу в іпотеку підвального приміщення в житловому будинку АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 14-17);

- від 28 серпня 2012 року № 2716, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_13, про передачу в іпотеку нежитлового приміщення на 1-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_1: (т. 1 а.с. 10-13);

- від 27 серпня 2012 року № 5899 посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_14, про передачу в іпотеку житлового будинку з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 18-21);

- від 28 серпня 2012 року № 2720, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_13, про передачу в іпотеку нежилого приміщення перукарні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 22-25).

Відповідно до умов цих договорів, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку об'єкт нерухомості, зокрема, нежиле приміщення перукарні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з земельною ділянкою, підвальне приміщення в житловому будинку АДРЕСА_3, нежитлове приміщення на 1-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_1.

Пунктом 2.1 статті 2 договорів іпотеки передбачено, що іпотека відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань позичальника, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору №712/01-2012 від 27 серпня 2012 року укладеного між іпотекодержателем «Банк Камбіо» та позичальником - ТОВ «Промо-Маркет». Строк повернення кредиту зазначено 26 серпня 2013 року.

Також, у відповідності до пункту 7.1 статті 7 вказаних договорів іпотеки іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а в разі невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в наступних випадках: у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань забезпечені іпотекою згідно зі статтею 2 цього договору, та в інших випадках, передбачених кредитним договором; у разі порушення іпотекодавцем всіх або окремих засвідчень і гарантій, вказаних в статті 3 цього договору, у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем всіх або окремих обов'язків встановлених цим договором.

У зв'язку із невиконанням ТОВ "Промо-Маркет" умов кредитного договору від 27 серпня 2012 року № 712/01-2012, а саме пункту 3.3.5 в частині не надання фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати, роздруківку дебіторів і кредиторів, загальні надходження на усі рахунки, що належать позичальнику) за 2012 рік, ПАТ "Банк Камбіо" 10 червня 2013 року виставлена вимога, якою зобов'язано ТОВ "Промо-Маркет", ОСОБА_7, ОСОБА_5 достроково повернути кредит, сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом та провести повний розрахунок з ПАТ "Банк Камбіо" протягом 30 календарних днів з дати відправлення цієї вимоги. В вимозі також міститься застереження, що в разі невиконання ТОВ "Промо-Маркет" вимог банку, останній зверне стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку з невиконанням позичальником - ТОВ «Промо-Маркет» умов кредитного договору №712/01-2012 від 27 серпня 2012 року, ТОВ «Банк Камбіо» звернувся до реєстраційної служби щодо реєстрації права власності на нежиле приміщення перукарні, житлового будинку з надвірними побудовами, підвального приміщення в житловому будинку, нежитлового приміщення на 1-му поверсі житлового будинку за іпотечними договорами з метою реалізації вказаного майна та задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

16 жовтня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєвим О.О. прийняті рішення:

- № 6863310 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки 1410137700:00:003:0136 за Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (т.1 а.с. 109);

- № 6863917 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на житловий будинок, з надвірними побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 за Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (т.1 а.с. 110);

- № 6863730 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на нежитлове приміщення на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (т.1 а.с. 111);

- № 6862134 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на нежитлове приміщення, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 за Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (т.1 а.с. 112);

- № 6862835 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на підвальне приміщення в житловому будинку літ. А-5, що розташовано за адресою: АДРЕСА_3 за Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (т.1 а.с. 113);

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що отримавши від ПАТ «Банк Камбіо» необхідні документи, передбачені пунктами 26 та 34 Порядку № 703, державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєв О.О. правомірно прийняв рішення від 16.10.2013 року за №№ 6863310, 6863917, 6863730, 6862134, 6862835 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з пунктом 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 статті 36 вказаного Закону передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону або право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленомустаттею 38 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З урахуванням аналізу викладених норм, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовою підставою передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким відповідно до статті 36 зазначеного Закону, також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі щодо задоволення вимог іпотекодержателя вказаним способом. Наявність іпотечних застережень, підтверджується змістом договорів іпотеки (а.с. 12, 16, 20, 24 т.1).

На виконання ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 7.2 статті 7 Договору ПАТ «Банк Камбіо» було виставлено вимогу до ТОВ «Промо-Маркет», ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про усунення порушень, в якій міститься попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцяти днів. ( том. 1, а.с. 131-133 ).

За своїм змістом вказана вимога містить рішення про намір іпотекодержателя у разі не усунення порушень звернути стягнення на предмет іпотеки у передбаченій законодавством формі на свій розсуд. Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ані законом ані договором не передбачене, що рішення іпотекодержателя повинно бути оформлено окремим документом і повинно містити посилання на обраний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, слід зазначити, що Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (надалі - Порядок № 703) також не передбачено надання для державної реєстрації прав такого документа, як рішення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 34 Порядку № 703, який регулює особливості реєстрації права власності, що набувається на підставі саме ст. 37 Закону України "Про іпотеку", для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

4) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

5) заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

Вимоги ПАТ «Банк Камбіо» про усунення порушень від 10.06.2013 року № 213/50 містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, яку було отримано 11.06.2013 року як ОСОБА_5 так і директором ТОВ «Промо-Маркет» ОСОБА_15 (наявні особисті підписи) ( том. 1 а.с. 131-133 ).

Як встановлено судом першої так і апеляційної інстанції дії ПАТ «Банк Камбіо» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки фактично були вчинені вже після спливу строку дії кредитного договору (строк дії договору закінчується 26.08.2013 року).

Судова колегія звертає увагу на те, що як в суді першої так і апеляційної інстанції ані представник позивача, ані третя особа - ОСОБА_5 не довели належними та допустими доказами той факт, що умови кредитного договору виконувались ТОВ «Промо-маркет» належним чином.

Разом з тим, відповідно до умов іпотечних договорів, рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем лише у випадках, якщо він доведе що повністю і належним чином виконав забезпечені іпотекою зобов'язання та/або інші обов'язки, передбачені Договором (п. 7.4.2).

Крім того, пункт 7.4.2 Договору містить застереження, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень п. 7.4 Договору іпотеки є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця.

Стосовно доводів апелянта про те, що позивач у справі - ОСОБА_7 не отримував спірну вимогу банку від 10.06.2013 року, а Державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій не пересвідчився в цьому, що позбавляє права проводи реєстраційні дії, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.9.6 договорів іпотеки, сторони за договором зобов'язані своєчасно інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах зазначених у пункті 10 договору іпотеки.

Як встановлено судом апеляційної інстанції в судовому засіданні з пояснень третіх осіб, позивач у справі- Дабіжа Р.В. на час складання вимоги банку, фактично мешкав за межами України та продовжує мешкати на даний час, не повідомивши банку адресу фактично місця проживання.

Разом з тим, як вже зазначалось вище вимога банку від 10 червня 2013 року, була вручена особисто ОСОБА_5 11 червня 2013 року, що не заперечувалось навіть в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Як свідчить текст позовної заяви спірне майно, яке є предметом договорів іпотеки, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 придбали, перебуваючи у шлюбі.

У відповідності до приписів ст. 65 Сімейного Кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5 про надання згоди на передачу своїм чоловіком - ОСОБА_7 у заставу (іпотеку) ПАТ «Банк Камбіо» у забезпечення будь-яких зобов'язань ТОВ «Промо-Маркет» та укладення відповідних договорів іпотеки відносно вищезазначеного нерухомого майна, вказану заяву було завірено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу. Крім того, текст заяви містить посилання про те, що застава (іпотека) зазначеного нерухомого майна, відповідає інтересам сім'ї. ( том 1, а.с. 134-135).

Отже вручення вимоги банку від 10.06.2013 року № 213/150 під особистий підпис дружині ОСОБА_7 - ОСОБА_5 не позбавили права позивача бути обізнаним про те, що у разі невиконання ТОВ «Промо-Маркет» вимог Банку, ПАТ «Банк Камбіо» зверне стягнення на предмети вищезазначених договорів іпотеки.

Щодо доводів апелянта про те, що реєстраційні дії повинні проводитися за місцем розташування нерухомого майна, судова колегія зазначає про те, що державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку приймає заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та подані заявником документи, не перевіряючи їх комплектність та відповідність законодавству, оскільки на останнє чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачено 5-ти денний строк з моменту прийняття заяви. Ці функції відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 607/5 від 02.04.2013 року належать державному реєстратору Державної реєстраційної служби України.

Додатково судова колегія зазначає про те, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року, залишеною без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування спірного наказу від 02.04.2013 року № 607/5, отже законність вказаного наказу підтверджена судовими рішенням.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки державний реєстратор діяв правомірно в межах наданих йому повноважень, підстави для скасування рішень державного реєстратора, відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі № 805/1794/14 -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі № 805/1794/14-залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 13 червня 2014 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв