Рішення

від 16.06.2014 по справі 229/257/14-ц

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/257/14-ц

Номер провадження 2/229/213/2014

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретареві Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'ЛАШ Україна' про визнання недійсним запису до трудової книжки,зобов"язання внести зміни до трудової книжки, стягнення грошових сум належних для виплати при звільненні ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 24 січня 2014 р. звернулася до Дружківського міського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю 'ЛАШ Україна' про визнання недійсним запису до трудової книжки,зобов"язання внести зміни до трудової книжки, стягнення грошових сум належних для виплати при звільненні.

В позовній заяві позивачка вказала, що з 01 грудня 2009 року вона працює у ТОВ "ЛАШ Україна" на посаді керуючого магазином. 22 листопаду 2013 року вона подала заяву про звільнення у зв'язку із зміною місця проживання на підставі ст. 38 КЗпП України. З 27 листопаду 2013 року по 03 грудня 2013 року вона знаходилась на лікарняному. З 09 грудня 2013 року вона вже на роботу не виходила.

05 грудня 2013 року вона направила відповідачу копію заяви про звільнення та заяву у якій просила направити їй трудову книжку поштою. 16 січня 2014 року їй цей лист повернувся, оскільки відповідач не з'явився на пошту. Відповідач в день звільнення не видав їй трудову книжку та не провів з нею розрахунок.

20 грудня 2013 року вона отримала лист від відповідача, згідно якого її повідомили, що вона без поважних причин була відсутня на робочому місці у період з 27 листопаду 2013 року по 03 грудня 2013 року та з 09 грудня 2013 року по 13 грудня 2013 року.

27 грудня 2013 року вона отримала лист, згідно якого було вказано, що вона також була відсутня без поважних причин з 16 грудня 2013 року по 20 грудня 2013 року.

24 грудня 2013 року вона отримала наказ № 159-к від 20 грудня 2013 року про припинення з нею трудового договору на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України ( у зв'язку з втратою довіри). Також вона отримала розрахунковий лист за грудень 2013 року згідно якого їй виплатили заробітну плату за три дні грудня 2013 року у розмірі 725,49 грн. компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5920,96 грн. Загалом їй виплатили 5446,10 грн.

Трудову книжку вона не забирала, оскільки не погоджується з причиною та підставою звільнення.

Вважає, що при звільненні з нею не було зроблено повного розрахунку та просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість у розмірі 9767,92 грн.

Просить визнати недійсним запис про звільнення позивача з посади згідно п.2 ст. 41 КЗпП, зобов'язати відповідача внести запис у трудову книжку в частині формулювання підстав та причин звільнення, вказавши звільнення з посади згідно ст. 38 КЗпП України .Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 9767,92 гривні.

Позивачка ОСОБА_1 з'явилась у судове засідання свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та пояснила, що вона подала заяву про звільнення її з посади за власним бажанням у зв'язку з тим, що вона переїжджає в іншу місцевість. Але, отримавши наказ з'ясувала, що її було звільнено за втрату довір'я. Виважає, що запис в трудовій книжці про її звільнення по п.2 ст. 41 КЗПП України треба визнати недійсним, а також стягнути з відповідача на її користь належні їй грошові суми у розмірі 9767,92 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, про що в матеріалах справи є розписки. Заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи не надав, повідомив, що не можуть з'явитися у зв'язку із складною обстановкою у державі.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Трудова книжка відповідно до вимог ст. 48 КЗпП України є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця.

Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів.

До трудової книжки заносяться, зокрема, відомості про роботу.

Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях на час виникнення спірних правовідносин був врегульований Інструкцією, затвердженої постановою Держкомтруда СРСР від 20 червня 1974 року (далі - Інструкція).

Пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, перевід на іншу постійну роботу виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де був зроблений відповідний запис (п. 2.5 Інструкції).

Виправлені відомості про роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення мають повністю відповідати оригіналу наказу (розпорядження). У разі втрати наказу (розпорядження) або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених в трудовій книжці (п. 2.8 Інструкції).

Відповідно до вимог п. 2.26-2.27 Інструкції у графі 3 розділу "Відомості про роботу" записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 01 грудня 2009 року працює у ТОВ "ЛАШ Україна" на посаді керуючого магазином , що підтверджується наказом № 137 від 01 грудня 2009 року.

20 грудня 2013 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі п.2 ст. 42 КЗпП України за втрату довір"я , що підтверджується наказом № 159-к від 20 грудня 2013 року (а.с.15).

Позивачка у судовому засіданні пояснила, що вважає, що у трудовій книжці зроблено запис: звільнено з займаної посади на підставі п.2 ст. 42 КЗпП України за втрату довір'я, тобто запис у трудовій книжці вчинено на підставі наказу № 159-к від 20 грудня 2013 року .

Таким чином, у суду не має підстав для визнання запису у трудовій книжці позивачки недійсним та зобов'язання відповідача внести зміни до трудовій книжки позивачки.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь заборгованості у розмірі 9767,92 грн., судом встановлено наступне.

Позивачка, вважає, що її заробітна плата за грудень 2013 року за три робочих дні повинна складати 661,48 гривень.

Відповідно до розрахункового листка ОСОБА_1 за грудень 2013 року, її заробітна плата за три робочих дні у грудні 2013 року складає 725,49 грн., які їй сплачені з утриманням ПДФО, ЄСВ з співробітників.

Також ОСОБА_1, вважає, що за листопад 2013 року її заробітна плата складає 3968,88 гривень.

Відповідно до бухгалтерської довідки відповідача від 14 лютого 2014 року (а.с.36-38) позивачці у листопаді 2013 року була нарахована сума 4534,29 гривень та сплачено 3715,40 грн.

Дані відомості частково підтверджені розрахунковим листом ОСОБА_1 за грудень 2013 року, де вказано, що 06 грудня 2013 року їй було за листопад 2013 року сплачено 1444,88 гривень (а.с.16).

Про сплату решти суми за листопад 2013 року у розмірі 2270,52 грн. відповідачем доказів надано не було.

Позивачка,вважає, що відповідач також винен їй сплатити компенсацію за 32 дні невикористаної щорічної відпустки у сумі 7055,78 грн.

Але згідно розрахункового листа за грудень 2013 року, в нього увійшла компенсація за 32 дні невикористаної відпустки у сумі 5920,96 гривень (а.с.16).

Доказів на підтвердження того, що сума компенсації повинна бути іншою, позивачка не надала.

Також, позивачка вважає, що їй не була сплачена допомога по тимчасовій непрацездатності у сумі 1102,47 гривень.

Відповідно до листка непрацездатності серія АГК № 28 позивачка з 27 листопаду 2013 року по 03 грудня 2013 року знаходилась на лікарняному (а.с.9).

Але в наданої відповідачем бухгалтерської довідки нічого не зазначено про нарахування та сплату допомоги за тимчасову непрацездатність, також про це нічого не зазначено у розрахунковому листі за грудень 2013 року.

Крім цього, позивачка,вважає, що відповідач винен сплатити їй за період з 09 грудня 2013 року по 20 грудня 2013 року за час затримки компенсації, посилаючись на ст. 117 КЗпП.

Але, ст. 117 КЗпП України регулює правовідносини, щодо сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Позивачка же просить стягнути на її користь суму за затримку компенсації за невикористану відпустку за період з 09 грудня 2013 року по 20 грудня 2013 року.

Судом встановлено, що звільнено позивачку з підприємства згідно наказу було 20 грудня 2013 року (а.с.15)

Відповідно до розрахункового листка за грудень 2013 року їй при звільнені була сплачена компенсація за відпустку (а.с. 16)

Таким чином, суд вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги позивачки лише в частині стягнення заборгованості за листопад 2013 року у розмірі 2270,52 грн., та допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1102,47 грн.

В задоволенні інших позовних вимог треба відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави треба стягнути судовий збір у сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. 10,11,58,59,60,84,86,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст.48,116,117 КЗпП України, Порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'ЛАШ Україна' про визнання недійсним запису до трудової книжки,зобов"язання внести зміни до трудової книжки, стягнення грошових сум належних для виплати при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 'ЛАШ Україна' (01004 м.Київ, вул.Басейна, б.15 код ЕДРПОУ 33742658 р/р 260060105147 в АТ "Про Кредит Банк" и. Києва МФО 320984) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за листопад 2013 року у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) гривень 52 коп., допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 47 коп .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 'ЛАШ Україна' в Державний бюджет м.Дружківка р/р 31212206700040 банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 Код ЕДРПОУ (банку) 34686563 Код ЕДРПОУ (суду) 02895722, КБК 22030001 судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп..

Рішення набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга, у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: А.Л. Гонтар