Рішення

від 16.06.2014 по справі 248/3151/14-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/3151/14-ц

2/248/1185/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р. Харцизький міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі - Омельяненко Є.Є.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Дубина Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Служба єдиного замовника м. Зугрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона працювала на підприємстві відповідача з 01.06.2012 р., була звільнена 31.03.2014 р. за скороченням штату на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України. В день її звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку. Заборгованість по належним їй виплатам на момент звільнення становить 9941,21 грн. Розрахунок не проведений до теперішнього часу. Невиплата заборгованості в день звільнення є підставою для застосування ст. 117 КЗпП України і стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку, який за її розрахунком за період з 01.04.2014 р. по 31.05.2014 р. становить 9941,20 грн. Також неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, оскільки в результаті невиплати заробітної плати вона була поставлена в скрутне матеріальне становище, не могла вести звичний спосіб життя. Моральну шкоду оцінює в 6000,00 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 9941,21 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9941,20 грн., індексацію заробітної плати в сумі 232,48 грн, моральну шкоду в сумі 6000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, вточнила їх в частині періоду затримки розрахунку і просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме з 01.04.2014 р. по день винесення судового рішення. Додатково пояснила, що станом на 23.05.2014 р. заборгованість по її заробітній платі становила 14176,97 грн, але 4235,76 грн - це заборгованість за листопад-грудень 2013 р., які вона вже стягнула з відповідача судовим наказом, який на даний час знаходиться на примусовому виконанні в ВДВС м. Харцизька. На даний момент вона просить стягнути заборгованість по заробітній платі лише за березень 2014р. в сумі 9941,21грн. При визначенні розміру моральної шкоди вона виходила з того, що невиплатою заробітної плати у встановлені строки вона та її родина, яка складається з чотирьох осіб, в т.ч. двох неповнолітніх дітей, була поставлена в тяжке матеріальне становище, враховуючи те, що її заробітна плата була єдиним джерелом доходів родини, оскільки чоловік не працює. Вона вимушена була обмежити себе та свою родину в реалізації прав, зокрема, старша донька не пішла на випускний вечір, вона не може забезпечити дитині здачу ЗНО в іншому місті, молодша - не ходить до дитячого садку. У зв'язку з цим вона сильно хвилюється, нервує.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що дійсно на підприємстві мається заборгованість по заробітній платі. Підприємство не заперечує проти задоволення позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Щодо індексації - вона не може пояснити чи проводилось її нарахування підприємством самостійно. Моральну шкоду підприємство не визнає, вважає її розмір завищеним. Просить позов задовольнити частково.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд встановив, що позивач працювала в КП «СЕЗ м. Зугрес» з 01.06.2012 р. по 31.03.2014 р.

Згідно довідки відповідача від 27.05.2014 р. заборгованість по заробітній платі позивача становить 14176,97 грн, з яких заробітна плата за листопад 2013 р. - 329,76 грн, грудень 2013 р. - 3906,00 грн, березень 2014 р. - 9941,21 грн (з яких 4874,00 грн - вихідна допомога).

Судовим наказом № 2н/248/120/2014, виданим Харцизьким міським судом Донецької області 12.02.2014 р. з КП «СЕЗ м. Зугрес» на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі за жовтень-грудень 2013 р. в сумі 1100,00 грн.

Вказаний судовий наказ знаходиться на примусовому виконанні в ВДВС Харцизького міського управління юстиції.

На даний момент заборгованість за березень 2014 р. в сумі 9941,21 грн. позивачці не виплачена.

Вказані обставини сторони в судовому засіданні не оспорювали, тому вони відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Оцінивши обставини справи, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за березень 2014 р. в сумі 9941,21 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки відповідач, маючи перед позивачем заборгованість по заробітній платі, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення позивача не провів з ним повний розрахунок сум, що підлягали виплаті, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 117 КЗпП України має право вимагати стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення.

При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку суд застосовує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, згідно якого основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідок відповідача заробітна плата позивача за останні два місяця роботи, що передували дню звільнення становить: січень 2014 р. - 4874,00 грн, лютий 2014 р. - 4874,00 грн. Відпрацьовано позивачем в ці місяці відповідно 21 та 20 днів.

Середньоденна заробітна плата позивача буде становити: (4874,00 грн +4874,00 грн) : (21+20) = 237,75 грн.

Строк затримки розрахунку з 01.04.2014 р. по 16.06.2014 р. за встановленим 5-денним робочим тижнем роботи підприємства відповідача становить 50 робочих днів.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становить: 237,75грн. х 50 днів = 11887,50грн.

Крім того, ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику, що здійснюється у випадку, якщо порушення законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінивши обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями відповідача, які виразилися в порушенні строків виплати позивачу заробітної плати та проведенні з ним повного розрахунку при звільненні, позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки порушення законних прав на належну оплату праці призвело до душевних страждань, вона хвилювалася, нервувала, був порушений звичний спосіб її життя та життя її родини, в якій утримується двоє неповнолітніх дітей, і вона змушена була докладати додаткових зусиль для його організації, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України є підставою для стягнення моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд відповідно до ст. 23 ЦК України враховує характер правопорушення, глибину фізичних і моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, зокрема, бере до уваги, що наявна на момент звільнення позивача заборгованість по заробітній платі не виплачена до теперішнього часу, позивач змушена була звертатися до суду за захистом своїх прав, в результаті невиплати заробітної плати позивач позбавлена фінансової можливості утримувати свою родину, в якій є двоє неповнолітніх дітей, а також вимоги розумності та справедливості і те, що моральна шкода є умовним поняттям і її визначення не піддається математичним формулам. За вказаних обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.

Заявлений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 6000,00 грн. суд знаходить перебільшеним.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення індексації заробітної плати суд виходить з того, що позивачка не надала суду належний розрахунок вказаної суми з урахуванням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р., зокрема, із зазначенням величини приросту індексу споживчих цін, базового місяця для проведення індексації заробітної плати позивачу, розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, суд враховує, що індексацію заробітної плати повинен проводити роботодавець одночасно з нарахуванням та виплатою заробітної плати за місяць, доходи за який підлягають індексації. В судовому засіданні сторони не надали доказів на підтвердження чи спростування факту нарахування відповідачем індексації заробітної плати позивачки за березень 2014р.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для стягнення суми індексації.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243,60грн.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.116,117,237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215,218, 367 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до КП «Служба єдиного замовника м. Зугрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації, моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з КП «Служба єдиного замовника м. Зугрес» (м. Зугрес, вул. 60 років Жовтня, 50, р/р 26007962481033 у відділенні №1 філіалу ПАТ «ПУМБ» м. Донецька, МФО 334851, ОКПО 32403811) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Зугрес, ІІН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі за березень 2014р. в сумі 9941,21грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 11887,50грн., моральну шкоду в сумі 1000,00грн., усього 22828,71грн. (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 71 копійка).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з КП «Служба єдиного замовника м. Зугрес» (м. Зугрес, вул.. 60 років Жовтня, 50, р/р 26007962481033 у відділенні №1 філіалу ПАТ «ПУМБ» м. Донецька, МФО 334851, ОКПО 32403811) на користь держави (р\р 31218206700088 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач Харцизьке УК/м. Харцизьк/, ЄРДПОУ 37980439, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 243,60грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: підпис.

Копія вірна. Суддя: