Постанова

від 11.06.2014 по справі 812/3082/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3082/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Солоніченко О.В.,

при секретарі Калашнікові Д.О.,

за участю

представника позивача Білика В.В. (керівник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, в якому позивач просив суд:

визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання у передбачений законом строк відповіді на заяву позивача від 31.03.2014 про передачу виконавчого провадження ВП № 3525730;

визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не реагування відповідно до діючого законодавства на заяву позивача від 31.03.2014 про передачу виконавчого провадження ВП № 3525730 шляхом винесення відповідних письмових доручень відповідним органам ДВС;

зобов'язати відповідача надати письмове доручення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про передачу виконавчого провадження ВП № 3525730 до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції;

зобов'язати відповідача надати письмове доручення Артемівському відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції у Луганській області прийняти від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області виконавче провадження ВП № 3525730;

встановити для відповідача відповідний строк для виконання судового рішення в порядку ст. 163 КАС України з наданням суду звіту про виконання.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що заявою від 31.03.2014 позивач просив відповідача надати доручення відповідному органу державної виконавчої служби про передачу виконавчого провадження ВП № 3525730, у якому позивач виступає стягувачем, до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції. Наводячи норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій позивач вказує, що звернення до відповідача з вказаною заявою обумовлено метою уникнення ускладнення виконання судового рішення. Проте, відповіді на цю заяву у встановлений Законом України «Про звернення громадян» відповідач не надав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неприбуття в судове засідання не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Дочірнє підприємство «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» зареєстровано в якості юридичної особи05.12.2000, ідентифікаційний номер 31288775.

31 березня 2014 року позивач звернувся до відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області із заявою, в якій, посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій просив винести рішення про передачу виконавчого провадження ВП № 3525730 за виконавчим листом 2/450 (про стягнення боргу з ДП «Луганськвугілля» на користь позивача) від Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Луганській області на виконання до артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (а.с.6-7). Вказане звернення отримано відповідачем 31.03.2014. про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Відомостей щодо надання відповіді на заяву позивача до матеріалів справи не надійшло.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон 606) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

За приписами норм ч. 6, 7 зазначеної статті рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

В силу норм ч.8 ст. 82 Закону № 606 скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Як було зазначено, позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби.

Отже, вказана заява позивача в розумінні наведених норм не є скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця. Відтак, виходячи з приписів ч.8 ст. 82 Закону № 606 має розглядатись в порядку, встановленому законом «Про звернення громадян».

Згідно із статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Звернення відповідно до вимог статті 20 цього Закону розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ст. 15 Закону).

Як було зазначено, відомостей щодо надання відповіді на заяву позивача відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відтак, суд вважає, що відповідачем у порушення наведених норм допущено незаконну бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 31.03.2014, що призвело до порушення прав позивача.

Заявляючи позов, позивач, серед іншого, просив суд визнати незаконною бездіяльність щодо не реагування та ненадання у передбачений законом строк відповіді на заяву. Зазначені вимоги, на думку суду, є тотожними за своєю суттю, та не можуть призвести до повного відновлення порушених прав позивача.

Тому, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог в цій частині та обрати інший спосіб захисту шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 31.03.2014 та надати належну відповідь на вказане звернення.

Разом з цим, розглядаючи позов в частині зобов'язання відповідача надати письмове доручення щодо передачі виконавчого провадження до іншого органу ДВС, суд виходить з того, що відповідно до норм Закону № 606 вирішення таких питань, у випадках та на підставах, передбачених законом, віднесено виключно до повноважень відповідних органів та посадових осіб державної виконавчої служби та, відповідно, не належить до компетенції суду. Тому у задоволенні вимог позивача в цій частині слід відмовити.

Виходячи з вимог ст. 94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» витрати позивача зі сплати судового збору підлягають поверненню за користь позивача відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області щодо ненадання відповіді на заяву Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» від 31.03.2014 про передачу виконавчого провадження ВП № 3525730;

Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області розглянути та надати відповідь на заяву Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» від 31.03.2014 про передачу виконавчого провадження ВП № 3525730.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» витрати за сплати судового збору в сумі 39,41 (тридцять дев'ять грн. 41 коп.).

У задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено в повному обсязі 16 червня 2014 року.

Суддя О.В. Солоніченко