Рішення

від 12.06.2014 по справі 910/7749/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7749/14 12.06.14

За позовом Державного підприємства "Південна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Будремсервіс"

про стягнення 96 758,69 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Ольховський В.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Південна залізниця" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Будремсервіс" (далі -відповідач) про стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 96 758,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору №П/В-131616/ню від 01.10.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.05.2014 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 232 953,67 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнав її такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.06.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 р. між Державним підприємством «Південна залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Будремсервіс» укладено договір № П/В-131616/НЮ умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується виконати деповський ремонт вагонів хопер-цементовозів (далі-вагони) власності Державного підприємства «Стрийського ВРЗ» згідно Керівництва по деповському ремонту вагонів ЦВ-0017.

Відповідно до п. 4.2. договору загальна сума договору на момент його укладання згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток 2) орієнтовано складає: 701 540, 58 грн., в т. ч. ПДВ (20 %) - 116 923, 43 грн.

Згідно з п.п.5.1. та 5.2 договору, розрахунки за виконання робіт проводяться шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача в розмірі 100 % попередньої оплати не пізніше 7 (семи) банківських днів після отримання рахунку від позивача. Сума, яка зазначена у рахунку на попередню оплату відповідає планової вартості деповського ремонту, яка визначається за нормативами Укрзалізниці і Додатку № 2. Після виконання робіт складається калькуляція собівартості за фактичними результатами, яка є підставою для пред'явлення рахунків за виконані роботи з ремонту вагонів.

Пунктом 5.5. договору визначено, що вартість залізничного тарифу на прибуття та відправку вагонів на станції призначення, оформлення документів на відправку вагонів, яка не міститься у загальній сумі договору, відповідач сплачує у термін 7 (семи) банківських днів на підставі окремого рахунку.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 р., а в частині виконання зобов'язань діє до повного виконання зобов'язань між сторонами по даному договору (п. 10.1. договору).

Відповідно до листа від 11.03.2014 р. №03/11 відповідач звернувся до позивача з проханням додатково провести деповський ремонт на 2014 рік 10 - ти вагонів за номерами: 58959248, 59303016, 58955824, 58958497, 58990904, 58962051, 58957721, 58958505, 58958224, 58958208.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані послуги у розмірі 222 771, 26 грн., а відповідачем прийняті надані послуги що підтверджується актом №461, №109 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів та актом № 103 виконаних робіт від 01.04.2014 р.

Крім того, позивачем були виставлені відповідачу рахунки № 659 від 30.11.2013 р., №155 від 31.03.2014 р., №137 від 01.04.2014 р. на оплату наданих послуг.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 222 771, 26 грн.

18.03.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №В-01-06/752 від 11.03.2014 р. про сплату в 7-денний строк заборгованості за проведений підприємству деповський ремонт вантажних вагонів на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується фіскальним чеком № 2855 від 18.03.2014 р. та описом вкладення (в матеріалах справи).

Відповідач на зазначену вище вимогу відповіді не надав.

12.04.2014 р. позивачем повторно направлялась на адресу відповідача вимога № В-01-06/926 від 11.04.2014 р. про сплату суми заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком № 5033 від 12.04.2014 р. та описом вкладення (в матеріалах справи).

Відповідач на зазначену вище вимогу також відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 222 771, 26 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9 498, 41 грн. -інфляційних втрат та 682, 20 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № П/В-131616/НЮ від 01.10.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав всі передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по актам приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів та акту виконаних робіт.

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № П/В-131616/НЮ від 01.10.2013 р. та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 222 771, 26 грн. - основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9 498, 21 грн. - інфляційних втрат та 682, 20 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції і встановив, що в останньому допущеному помилку у розмірі нарахування індексу інфляції, але період нарахування визначений правильно. Так, за розрахунком суду обґрунтованою до стягнення є розмір 3 % річних у сумі 682, 20 грн. та індекс інфляції у розмірі 9 429, 63 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Південна залізниця" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Будремсервіс" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код - 24097853), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, буд 7, код ЄДРПОУ - 01072609) 222 771 (двісті двадцять дві тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 26 коп. - основного боргу, 9 429 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 63 коп. - індексу інфляції, 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 20 коп. - 3% річних та 4 657 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 65 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.06.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.