Рішення

від 12.06.2014 по справі 911/1348/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р. Справа № 911/1348/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСконто», Київська обл., м. Фастів до Житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник», Київська обл., м. Фастів про стягнення 12 387,48 грн., за участю представників:

позивача:Твердохліб М.В., довіреність б/н від 01.04.2014; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 11 155,00 грн. заборгованості з орендної плати, 363,82 грн. пені, 83,98 грн. 3% річних, 784,68 грн. витрат за послуги газопостачання, а загалом 12 387,48 грн. за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 08.08.2013 року та договорами на постачання природного газу орендодавцю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 29.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 12.06.2014 року.

11.06.2014 року через канцелярію суду позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в якій просив стягнути з відповідача 11 155,00 грн. заборгованості з орендної плати, 83,98 грн. 3% річних, 784,68 грн. витрат за послуги газопостачання, а загалом 12 023,66 грн.

11.06.2014 року через канцелярію суду позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій просив стягнути з відповідача 14 841,00 грн. заборгованості з орендної плати, 83,98 грн. 3% річних, 784,68 грн. витрат за послуги газопостачання, а загалом 15 709,66 грн.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіСконто» (орендодавець) та Житлово-будівельним кооперативом «Машинобудівник» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає згідно акту приймання-передачі (додаток) частину нежитлового приміщення, яка розташована за адресою: м. Фастів, вул. Радянська, 1а, в розмірі 19,4 (дев'ятнадцять цілих чотири десятих) м. кв. в т. ч. частка площі загального користування, що припадає на частину площі офісу № 5 на другому поверсі. Приміщення надається для розміщення офісу.

Пунктом 3.1. орендар та орендодавець погодили, що плата за оренду встановлюється у розмірі 95,00 (дев'яносто п'ять) грн.. за кв. м. орендованої площі, в тому числі ПДВ, з урахуванням умов викладених в п. 9.3. цієї угоди. Також орендар сплачує за послуги електропостачання та водопостачання згідно лічильників обліку спожитої електроенергії та води, послуги газопостачання для опалення приміщення пропорційно площі, що орендується.

Згідно п. 3.2. договору оплата за оренду проводиться до 15 числа, поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно до п. 9.3. договір оренди вважається укладеним з часу підписання його сторонами.

Договір діє до 31 грудня 2014 року та його умови зберігають силу протягом всього року (п. 9.1. договору).

01.12.2009 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Іннгаз» (постачальник) укладено договір № 129/09 на постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і сплатити на умовах цього договору природний газ продавцю.

01.10.2013 року між позивачем (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (виконавець) укладено типовий договір № 75 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами).

Згідно п. 1.1. договору замовник передає виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовується для забезпечення розподілу природного газу.

Позивач (замовник) та Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (газорозподільне підприємство) уклали договір № 2013/Т-ПР-23010030612943-270303 від 20.12.2012 року на розподіл природного газу для потреб промислових споживачів, за умовами якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання (далі - комерційні вузли обліку) визначаються сторонами у додатку до договору за формою, наведеною у додатку 1 до цього типового договору.

Пунктом 3.1. договору оренди, встановлено, що орендар сплачує за послуги електропостачання та водопостачання згідно лічильників обліку спожитої електроенергії та води, послуги газопостачання для опалення приміщення пропорційно площі, що орендується.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договорами виконав належним чином.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення б/н від 08.08.2013 року, наявним в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 841,00 грн. заборгованості за договором по сплаті орендної плати в період з вересня 2013 року по травень 2014 року та 784,68 грн. витрат за послуги газопостачання в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідач не надав суду доказів сплати орендних платежів, вищенаведені обставини не заперечив та не спростував.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 765 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з нормою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив орендну плату та витрати послуг газопостачання за період з вересня 2013 року по травень 2014 року, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 14 841,00 грн. заборгованості за договором по сплаті орендної плати та 784, 68 грн. витрат послуг з газопостачання в період з вересня 2013 року по травень 2014 року підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем термінів сплати орендних платежів, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних в розмірі 83,98 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 83,98 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання правової допомоги № 12 від 18.03.2014 року, акт № 1 про виконання правової допомоги до договору № 12 про надання правової допомоги від 18 березня 2014 року, звіт № 1 про виконання договору № 12 про надання правової допомоги від 18 березня 2014 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3929/10 від 19.03.2009 року, платіжні доручення № 60 від 01.04.2014 року на суму 2 500,00 грн. та № 94 від 20.05.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи вищенаведене, а також предмет даного спору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачів 5 000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Орджонікідзе, буд. 50, код 23572785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСконто» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Радянська, буд. 1А, код 30612943) 14 841 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 00 коп. основного боргу, 83 (вісімдесят три) грн. 98 коп. 3% річних, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 68 коп. витрат за газопостачання, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак