Рішення

від 16.06.2014 по справі 914/1428/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2014 р. Справа № 914/1428/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрила», м.Тернопіль

до відповідача: Українсько-Чеського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта», м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 61 260,04 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Чудопалов Ю.Ю. - представник за довіреністю від 19.07.2013р., Данилюк А.М. - керівник (наказ № 3 від 01.01.2014р.);

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітрила» подано позов до Українсько-Чеського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта» про стягнення заборгованості у розмірі 61 260,04 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 05.05.2014р. З підстав викладених в ухвалі суду від 05.05.2014р. розгляд справи відкладено на 02.06.2014р., а з 02.06.2014р. на 16.06.2014р.

В судовому засіданні 16.06.2014р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просять позов задоволити повністю та стягнути 61 260,04 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідач в черговий раз у судове засідання 16.06.2014р. явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов не надав, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі повернулась з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», яка надсилалась судом на юридичну адресу: 79058,м. Львів, проспект В.Чорновола, буд. 43-А, що зазначена позивачем у позовній заяві та вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача. Ухвалу про порушення провадження у справі від 18.04.2014р., яка надсилалась судом на адресу 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 18, зазначена позивачем у позовній заяві, як фактична адреса), отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу за належною адресою.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28.11.2013р. між сторонами укладено договір поставки № 10 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору постачальник (позивач у справі)в порядку та на умовах визначених в Договорі, зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач у справі), а покупець у порядку та на умовах визначених Договором зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Предметом поставки є товар (товари), найменування якого зазначене у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору(п.1.2. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджуються видатковою накладною №РН- 0000045 від 28.11.2013р. на суму 25 317,24 грн. та видатковою накладною № РН-0000056 від 27.12.02013р. на суму 54 342,80 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками без жодних застережень. Загальна сума поставленого товару становить 79 660,04 грн..

Відповідно до п.3.5. Договору покупець зобов'язаний оплатити постачальнику повну вартість товару по кожній видатковій накладній на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

На виконання умов Договору відповідач частково оплатив за поставлений товар 18 400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (виписка з особового рахунку позивача) та підтримується позивачем.

Таким чином, не сплачено 61 260,04 грн. поставлено товару.

11.03.2014р. позивачем було надіслав відповідачу претензію-вимогу про сплату заборгованості за Договором в сумі 61 260,04 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати отриманого товару по даних видаткових накладних за договором в повній мірі не виконав, у зв'язку з чим у нього на момент розгляду справи в суді виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 61 260,04 грн.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного .

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки продукції згідно Договору, що, вбачається з видаткових накладних, підписаних сторонами без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставлених позивачем товарів підтверджений не був. Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 61 260,04 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором в сумі 61 260,04 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610-612, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Українсько-Чеського спільного підприємства «Квінта» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: 79058, м. Львів, проспект В. Чорновола, буд. 43-А; фактична адреса: 79018, м.Львів, вул. Залізнична, буд 18; ідентифікаційний код юридичної особи 22332062) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Вітрила» (46001, м. Тернопіль,вул.. Замкова буд.7, кв. 16; ідентифікаційний код юридичної особи 38357860) 61 260,04 грн. - основної суми боргу та 1 827,00 грн. - витрат по оплаті судового збору.

3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.06.2014 року.

Суддя Коссак С.М.