Рішення

від 02.06.2014 по справі 914/1192/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ              02.06.2014 р.                                                          Справа № 914/1192/14 За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до відповідача: Приватного підприємства приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини», м. Перемишляни, Львівська область про звернення стягнення на предмет застави                                                                                 Суддя  Мазовіта А.Б.                                                                                 Секретар Юрків М.Г. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини», м. Перемишляни, Львівська область про звернення стягнення на предмет застави. Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.04.2014р. призначив розгляд справи на 28.04.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.   В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 48 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання по кредитному договору не виконав – суму кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у визначений в договорі строк сплатив частково, станом на дату подання позову до суду заборгованість становила 32 853 грн. 87 коп. по кредиту, 40 747 грн. 60 коп. по сплаті процентів, 16 403 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору, 3 420 грн. 00 коп. додаткових витрат банку, пов'язаних з виконанням кредитного договору. Також, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави автотранспорту, згідно умов якого відповідач передає в заставу позивачу для забезпечення вимог позивача по кредитному договору автомобіль. Відповідно до умов договору застави, в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави. У зв'язку з цим просив стягнути заборгованість в розмірі 98 346 грн. 67 коп., звернувши стягнення на заставлене майно (автомобіль) шляхом продажу вказаного автомобіля позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подано заяву, в якій позивач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем. Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне. 31 липня 2008 р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (позивач) та Приватним комерційно-виробничим підприємством «Перлина Перемишлянщини», правонаступником якого є Приватне підприємство приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини» (відповідач) було укладено кредитний договір №ЕБРР/G 1401. За цим договором банк (позивач) зобов'язувався надати позичальнику (відповідачу) кредит в розмірі 48   000 грн. 00 коп., на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені  даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим договором в повному обсязі. Згідно п. 1.3. договору термін повернення кредиту, відсотків і винагороди здійснюється відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до даного договору), але не пізніше 31.07.2013 р. На виконання умов вищевказаного договору, позивач відповідно надав відповідачу грошові кошти в сумі 48 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №228 від 01.08.2008 р. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 853 грн. 87 коп. по кредиту, 40 747 грн. 60 коп. по сплаті процентів. Судом також встановив, що 31 липня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави автотранспорту. За цим договором забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №ЕБРР/G 1401 від 31.07.2008 р., з повернення кредиту у сумі 48   000 грн. 00 коп., сплати процентів за користування кредитом, сплати винагород та пені. В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором заставодавець надав в заставу наступний автотранспорт: автомобіль легковий Комбі-В DAEWOO MATIZ 2008 р.в., реєстраційний №ВС8980ВК, кузов №XWB4B11BD8A019171. Згідно п. 5.8.1. договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. При прийнятті рішення суд виходив з наступного. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.    Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до п. 6.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Згідно п. 6.6. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову. З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору в розмірі 16403грн. 93 коп., штраф в розмірі 4   921 грн. 27 коп. Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Статтею 19 Закону України «Про заставу» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Позивачем 14.08.2012 р. зареєстровано звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №37373508. Згідно п. 17.10. договору застави у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 32 853 грн. 87 коп. заборгованості по кредиту, 40 747 грн. 60 коп. заборгованості по сплаті процентів, 16 403 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору, 4 921 грн. 27 коп. штрафу обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення шляхом звернення стягнення на предмет застави. Суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення додаткових витрат банку в розмірі 3 420 грн. 00 коп. у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю заявлення такої. Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволення позовних вимог. З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд – В И Р І Ш И В: 1.          Позов задоволити частково. 2.          Стягнути з Приватного підприємства приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини», м. Перемишляни, вул.Міжгірська, 10, Львівська область (ідентифікаційний код 30323059) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (ідентифікаційний код 14360570) борг в розмірі 94   926 грн. 67 коп., в тому числі: 32 853 грн. 87 коп. заборгованості по кредиту, 40 747 грн. 60 коп. заборгованості по сплаті процентів, 16 403 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору, 4   921 грн. 27 коп. штрафу, а також 1   898 грн. 48 коп. судового збору, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить Приватному підприємству приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини», а саме: автомобіль легковий Комбі-В DAEWOO MATIZ 2008 р.в., реєстраційний №ВС8980ВК, кузов №XWB4B11BD8A019171, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (ідентифікаційний код 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. З метою забезпечення прав Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» вилучити у Приватного підприємства приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини», м.Перемишляни, вул. Міжгірська, 10, Львівська область (ідентифікаційний код 30323059) та передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (ідентифікаційний код 14360570): предмет застави - автомобіль легковий Комбі-В DAEWOO MATIZ 2008 р.в., реєстраційний №ВС8980ВК, кузов №XWB4B11BD8A019171, що належить на праві власності Приватному підприємству приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини»; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля легкового Комбі-В DAEWOO MATIZ 2008 р.в., реєстраційний №ВС8980ВК, кузов №XWB4B11BD8A019171, що належить на праві власності Приватному підприємству приватне комерційно-виробниче підприємство «Перлина Перемишлянщини».    3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України. В судовому засіданні 02.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.06.2014 р.           Суддя                                                                                 Мазовіта А.Б.