Рішення

від 16.06.2014 по справі 920/820/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2014 Справа № 920/820/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова група», м.Суми

до відповідача: Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, м.Суми

про стягнення 8560,17 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Краснонос О.В.

Від відповідача: Дахно В.П.

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви № 12/5 від 12.05.2014 р. просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі в сумі 7781,20 грн., 323,50 грн. пені, 69,74 грн. 3% річних, інфляційні збитки в сумі 385,73 грн. , а також витрати по сплаті судового збору.

12.06.2014р. відповідач подав заперечення щодо позовних вимог, згідно яких зазначає, що заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати виникла з підстав незалежних від відповідача, так як відповідач являється бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету. Платіжні доручення на оплату зобов'язань по договору направлені ним до Головного управління державної казначейської служби України в Сумській області, але перерахування коштів по даним платіжним дорученням вчасно не здійснені , тому вважає, що вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Позивач подав уточнення позовних вимог від 12.06.2014р. № 042 , в якому повідомив, що після порушення провадження у даній справі, відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 7781,20грн., що підтверджує доданою до заяви банківською випискою від 30.05.2014р., просить суд стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції, а саме: 315,46 грн. - пені, 69,74 грн. 3% річних, 385,73 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати. пов'язані з розглядом справи .

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

20.02.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 2.

За умовами даного договору оренди відповідач орендував 1111,6 кв.м. площі лабораторно-виробничого корпусу, за адресою м. Суми, вул. Білопільський шлях,24.

Згідно п.4.1 договору оренди № 2 від 20.02.2013р. розмір орендної плати за користування приміщеннями складала 1,0 (одна) гривня за один квадратний метр, що становить 1111,60 грн. на місяць. Порядок проведення розрахунків обумовлено п.4.3 договору, а саме орендна плата перераховується на рахунок позивача (орендодавця) щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами п.6.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та комунальні послуги.

Як свідчать матеріали справи, на початку грудня 2013р.,позивач письмово повідомив відповідача , що договірні відносини з орендною платою 1,0 грн. за 1 кв.м. продовжуватися не будуть, а тому запропонував відповідачу звільнити орендоване приміщення. Однак, по закінченню терміну дії договору оренди відповідач орендовані приміщення не звільнив та продовжував ними користуватися.

Відповідно до п.3.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

Умовами п.2.5 договору оплата оренди та комунальних послуг здійснюється по день фактичного звільнення приміщення, п.3.2 договору передбачено, що договір зберігає силу протягом терміну дії договору, а в частині зобов'язань орендаря щодо проведення розрахунків по орендній платі та платі комунальних послуг до повного виконання орендарем цих зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач порушив вимоги договору оренди № 2 від 20.02.2013 р. зобов'язання виконував несвоєчасно та не в повному обсязі , його заборгованість по орендній платі на час звернення до суду з позовом складала 7781,20 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Заперечення відповідача щодо стягнення штрафних санкцій суд вважає необґрунтованими, оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, передбачені умовами договору оренди від 20.02.2013р. № 2, укладеного між сторонами , а посилання відповідача на діяльність Державної казначейської служби з питань проходження коштів не звільняє його від виконання своїх договірних зобов'язань.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач, заявою про уточнення позовних вимог № 042 від 12.06.2014р. зазначає, що на даний час відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7781,20 грн., оскільки зобов'язання щодо оплати заборгованості по орендній платі відповідачем виконано в повному обсязі 30.05.2014р., тому просить суд стягнути з відповідача 315,46 грн. - пені, 69,74 грн. 3% річних, 385,73 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати. пов'язані з розглядом справи .

Згідно наданого позивачем розрахунку пеня, що підлягає сплаті відповідачем за прострочення зобов'язання за періоди прострочення з 11.10.2013р. по 30.04.2014р., з 11.11.2013р. по 30.04.2014р., з 11.12.2013р. по 30.04.2014р., з 11.01.2014р. по 30.04.2014р., з 11.02.2014р. по 30.04.2014р., з 11.03.2014р. по 30.04.2014р., з 11.04.2014р. по 30.04.2014р. становить 315,46 грн.

Пеня в сумі 315,46 грн. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 69,74 грн. 3 % річних та 385,73 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області ( 40030, м. Суми, вул. Першотравнева,21, код 08675275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова група» ( 40009, м.Суми, вул. Білопільський шлях,24, код 37785758) 315,46 грн. пені, 69,74 грн. 3% річних, 385,73 грн. інфляційних збитків, 1827,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2014р.

Суддя В.М. Моїсеєнко