Постанова

від 03.06.2014 по справі 802/1375/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 червня 2014 р. Справа № 802/1375/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до: приватного підприємства фірми "Техкомплект"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до приватного підприємства фірми "Техкомплект" (далі - ППФ "Техкомплект", відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 873806,26 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 449443,47 грн., та по податку на прибуток в сумі 424362,79 грн., яку відповідач не сплачує в добровільному порядку.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження (вхід. № 10940 від 03.06.2014р.), одночасно зазначивши, що вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділом зв'язку на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

ППФ "Техкомплект" зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 29.05.2001 р. У Вінницькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області на обліку перебуває з 30.05.2001 р.

За відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 873806, 26 грн.

Так, заборгованість з податку на додану вартість виникла внаслідок поданих підприємством податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме: від 27.01.2014 р. на суму 57570,00 грн., від 28.01.2014 р. на суму 165380,00 грн., від 28.01.2014 р. на суму 217473,00 грн., від 16.01.2014 р. на суму 312,00 грн., (а.с. 8-11).

Згідно з п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Таким чином, після часткової сплати, заборгованість з податку на додану вартість складає 449443,47 грн., а саме: 440294,00 грн. основного платежу, 9149,47 грн. пені та підтверджується вищевказаними документами, карткою особового рахунку (а.с. 6) та розрахунком суми позову (а.с. 4).

З податку на прибуток заборгованість виникла у результаті поданої ППФ "Техкомплект" податкової декларації за 2013 рік від 08.02.2014 р. і, з урахуванням часткової сплати, становить 424362,79 грн. Дана податкова декларація міститься у матеріалах справи (а.с. 7). Розмір заборгованості підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника податків (а.с. 5).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, з метою погашення боргу, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу Форми "Ю" № 85-25 від 13.02.2014 р. (а.с. 18).

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або в уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень п.п. 14.1.155 п.14.1 ст. 14 ПК України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку визначеному Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (п. 95.4 ст. 95 ПК України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 873806,26 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства фірми "Техкомплект" (21001, м. Вінниця, вул. Пирогова, 111-А, кв. 54, код 31542689) кошти з розрахункових рахунків у банках обслуговуючого такого платника в рахунок погашення податкового боргу в сумі 873806,26 грн. (вісімсот сімдесят три тисячі вісімсот шість гривень 26 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович