Постанова

від 06.06.2014 по справі 826/5821/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2014 року 15:00 № 826/5821/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віп Гард Плюс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 року №0000132204, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Гард Плюс» (надалі - позивач або ТОВ «Він Гард Плюс») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 року №0000132204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 26.05.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року №0000132204 підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Він Гард Плюс» не порушувало вимог п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.2, п.201.6 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами, які були надані податковому органу та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом.

У судове засідання 26.05.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність та обґрунтованість прийнятого ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 року №0000132204 з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє позивача як платника податку права на формування податкового кредиту.

Суд у судовому засіданні 26.05.2014 року за згодою сторін на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Він Гард Плюс» (код за ЄДРПОУ 38307626) з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість за серпень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Перітус Альянс» (код за ЄДРПОУ 38780059).

Так, перевіркою повноти визначення задаткового кредиту квітень-травень 2013 року встановлено його завищення на загальну суму 103 633,0 грн. за серпень 2013 року.

За результатами перевірки ТОВ «Він Гард Плюс» відповідачем було складено акт від 08.01.2014 року № 6/26-53-22-04-21/38307626, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.2, п.201.6 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Він Гард Плюс» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 103 633,00 грн. за серпень 2013 року.

Зазначені порушення обґрунтовані з боку відповідача, зокрема, наявністю порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «Перітус Альянс», - викладені в акті № 1757/26-59-22-01-18 від 07.11.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перітус Альянс» (код за ЄДРПОУ 38780059) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, отриманого від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно висновків якого встановлена відсутність у серпні 2013 року господарської діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання нікчемних (недійсних) цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про нереальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Перітус Альянс», а, отже, за твердженнями останнього, первині документи, складені зазначеним контрагентом не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки від 08.01.2014 року № 6/26-53-22-04-21/38307626 були залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача від 08.01.2014 року № 6/26-53-22-04-21/38307626 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.01.2014 року № 0000132204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 103 633,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 51 817,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення за правилами ст.56 Податкового кодексу України оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатом чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було залишене без змін, а скарги - без задоволення.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення «Р» від 28.01.2014 року № 0000132204 необґрунтованим, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки позивача від 08.01.2014 року № 6/26-53-22-04-21/38307626, взаємовідносини позивача з ТОВ «Перітус Альянс» ґрунтувалися на договірних засадах, а саме: на договорі про надання послуг від 01.08.2013 року № 08/2013-4, за умовами якого Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Перітус Альянс») приймає на себе зобов'язання по проведенню рекламної кампанії, надання звіту і виконанню комплексу робіт по розміщенню рекламних зображень Замовника (рекламних плакатів) на спеціальних конструкціях (щити 3х6м), розташованих згідно адресної програми і в строки, що визначається Додатками. В Додатках до цього Договору вказуються строки і вартість робіт, період рекламної кампанії та адреси розміщення рекламних зображень. Додатки є невід'ємною частиною цього Договору. Згідно п.4.1. Договору, Виконавець скеровує Замовнику Акт здавання-приймання робіт за десять робочих днів до закінчення дії цього Договору, що є закінченням терміну рекламної компанії.

Згідно додатку № 1 до договору № 08/2013-4 від 01.08.2013 року, Виконавець зобов'язується провести рекламну компанію в інтересах Замовника на період дії Договору № 08/2013-4 від 01.08.2013 року на умовах, передбачених діючою угодою. Вартість робіт (послуг) Виконавця в місяць складає: без ПДВ - 518166,67 грн., ПДВ 20 % - 103633,33 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 621800,00 грн. Копії зазначених документів надані позивачем суду в якості доказів у справі.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій, виконання умов зазначеного договору, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, позивачем надані суду копії виписаних ТОВ «Перітус Альянс» податкових накладних за послуги реклами за серпень 2013 року на загальну суму ПДВ - 103 633,33 грн., а саме:

від 02.08.2013 року № 608 на суму 56 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 400,00 грн.),

від 05.08.2013 року № 610 на суму 57 600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 600,00 грн.),

від 08.08.2013 року № 613 на суму 57 320,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 553,33 грн.),

від 12.08.2013 року № 617 на суму 57 120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 520,00 грн.),

від 14.08.2013 року № 620 на суму 55 800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 300,00 грн.),

від 16.08.2013 року № 622 на суму 57 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 500,00 грн.),

від 19.08.2013 року № 625 на суму 54 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.),

від 21.08.2013 року № 627 на суму 58 920,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 820,00 грн.),

від 23.08.2013 року № 629 на суму 53 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 900,00 грн.),

від 27.08.2013 року № 632 на суму 56 460,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 410,00 грн.),

від 30.08.2013 року № 635 на суму 57 780,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 630,00 грн.).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій та виконання умов вищезазначеного договору позивачем подані суду копії складених двосторонніх актів надання послуг від 02.08.2013 року № 1687 на суму 56 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 400,00 грн.), від 05.08.2013 року № 1689 на суму 57 600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 600,00 грн.), від 08.08.2013 року № 1692 на суму 57 320,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 553,33 грн.), від 12.08.2013 року № 1696 на суму 57 120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 520,00 грн.), від 14.08.2013 року № 1699 на суму 55 800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 300,00 грн.), від 16.08.2013 року № 1701 на суму 57 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 500,00 грн.), від 19.08.2013 року № 1704 на суму 54 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.), від 21.08.2013 року № 1706 на суму 58 920,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 820,00 грн.), від 23.08.2013 року № 1708 на суму 53 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 900,00 грн.), від 27.08.2013 року № 1778 на суму 56 460,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 410,00 грн.), від 30.08.2013 року № 1713 на суму 57 780,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 630,00 грн.).

За твердженнями представника позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією обліково-сальдової відомості по рахунку: « 631 Замовлення; Контрагенти: Перітус альянс, ТОВ за серпень 2013 року», у позивача наявна заборгованість з оплати за договором № 08/2013-4 від 01.08.2013 року у розмірі 621 800,00 грн.

В ході розгляду даної справи судом також встановлено, що на момент укладання вищезазначеного договору та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача та/або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року (надалі - Порядок № 1379).

Відповідно до п.5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до складу податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги), які не підтверджені відповідними первинними документами - податковими накладними, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Податковим органом не заперечується, що позивачем як платником податків, у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «Перітус Альянс» на підставі первинних документів, перелік яких наведено вище.

Крім того, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом - ТОВ «Перітус Альянс», - судом не встановлено їхньої невідповідності вимогам чинного законодавства, а, отже, такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом оформлені належним чином укладеним договором, який не визнано недійсним в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентом відповідними, належним чином оформленими первинними документами. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Перітус Альянс».

Отже, операції позивача з ТОВ «Перітус Альянс» здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновків, що позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Перітус Альянс».

Крім вищевикладеного, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням податкового кредиту, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

При цьому, суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акта № 1757/26-59-22-01-18 від 07.11.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перітус Альянс» (код за ЄДРПОУ 38780059) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, складеного ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оскільки, інформація, викладена в ньому, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України податковими органами складений акт, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби».

Згідно п.4.4., п.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

У разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті.

Відповідачем не подані суду докази, які б підтверджували неможливість проведення зустрічної звірки відповідного контрагента позивача.

В той же час, в акті про неможливість проведення зустрічної контрагента, викладені висновки, однак, як підтверджено матеріалами справи, зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Таким чином, висновки акту перевірки позивача, сформовані, крім іншого, на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перітус Альянс», є безпідставними.

Більше того, у судовому порядку (постанова Окружного адміністративного суд міста Києва від 09.01.2014 року у справі № 826/19396-13-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 року) визнані протиправними дії відповідного податкового органу по проведенню зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Перітус Альянс» та зобов'язано вилучити з інформаційної бази даних «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта № 1757/26-59-22-01-18 від 07.11.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перітус Альянс» (код за ЄДРПОУ 38780059) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускає його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Перітус Альянс».

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів - податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2014 року №0000132204.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 року №0000132204, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.01.2014 року №0000132204.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок