Рішення

від 05.06.2014 по справі 719/173/14-ц

НОВОДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 719/173/14-ц

Номер провадження 2/719/50/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року

м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд

Чернівецької області в складі:

головуючого - судді Мороз В.О.,

при секретарі -Марчук Д.П.,

за участю позивача та представника позивачів ОСОБА_1,

представника позивачів ОСОБА_2,

представника відповідача НМР Соловей М.М.,

представника співвідповідача ВК НМР Соловей М.М.,

прокурора Лозан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новодністровськ Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Новодністровської міської ради та виконавчого комітету Новодністровської міської ради про визнання права власності на будівлі і споруди міського ринку, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2014 року до суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Новодністровської міської ради про визнання права власності на будівлі і споруди міського ринку, а саме, просить визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності на будівлі і споруди міського ринку загальною площею 776,2 кв.м., в тому числі : літ.А м'ясний павільйон, площею 160,31 кв.м.; літ. Б молочний павільйон, площею 158,23 кв.м.; літ. В павільйон «Кострома», площею 219,52 кв.м.; літ. Г металевий вагончик, площею 23,22 кв.м.; літ. Д металевий вагончик, площею 22,97 кв.м.; літ. Є вагончик лікаря, площею 23,25 кв.м.; літ. З магазин «Сонечко», площею 136,7 кв.м.; літ І туалет, площею 26,94 кв.м.; літ. К строжка, площею 5,06 кв.м.; літ Й водоймище; літ Л трансформаторна підстанція; асфальтовий настіл площею -4167,65 кв.м.; площа ринку засипана гравієм 11941,9 кв.м.; огорожа., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, з розрахунку по ? частці кожному, мотивуючи вимоги тим, що ухвалами господарського суду Чернівецької області від 27.10.2004 року та 24.12.2004 року затверджено мирову угоду та додаток до неї, за якою ТОВ "Будівельник" набуває у власність, а Новодністровська міська рада Чернівецької області передає нерухоме майно комплекс будівель і споруд міського ринку загальною площею 16971,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: м'ясний павільйон; молочний павільйон; павільйон "Кострома"; металевий вагончик; металевий вагончик; вагончик лікаря; магазин "Сонечко"; туалет; водоймище; трансформаторна підстанція; сторожка; асфальтовий настіл; площа ринку засипана гравієм; огорожа. Зазначене судове рішення у квітні 2005 року було виконано в примусовому порядку підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Чернівецького ОУЮ, про що складений акт приймання-передачі. Право власності на прийняте ТОВ "Будвельник" нерухоме майно було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який вівся Новодністровським комунальним БТІ на підставі вище вказаних ухвал господарського суду та акту державного виконавця. Згодом, у квітні 2005 року зборами засновників ТОВ "Будівельник" було прийнято рішення про припинення товариства внаслідок його ліквідації, як юридичної особи. У зв'язку із ліквідацією ТОВ "Будівельник", після проведення розрахунків з усіма його кредиторами, за рішенням зборів засновників, вище вказане нерухоме майно було передано позивачам по 1/4 ідеальній частці кожному з них, про що складено акт приймання-передачі. Позивачі у липні та серпні 2013 року звертались до державного реєстратора Реєстраційної служби Новодністровського МУЮ Чернівецької області з заявами про реєстрацію за ними права власності на спірне нерухоме майно та видачу свідоцтв про право власності, проте у жовтні 2013 року та січні 2014 року отримали рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації за ними права власності на спірне нерухоме майно у зв'язку із тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивачі оскаржили вище вказані рішення державного реєстратора до Чернівецького окружного адміністративного суду. Із заперечень, які подала Новодністровська міська рада до Чернівецького окружного адміністративного суду та Інформації з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно вбачається, що Новодністровська міська рада Чернівецької області заперечує право власності позивачів на спірне майно, оскільки останнє взято на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, яким відповідно до закону є Новодністровська міська рада, як безхазяйне. Позивачі вважають, що даний факт порушує їх права, як законних власників майна, в повній мірі здійснювати свої правомочності власності, вважають, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

06 травня 2014 року Ухвалою суду за клопотанням позивача та представника позивачів залучено до участі у справі співвідповідача виконавчий комітет Новодністровської міської ради.

Позивач та представники позивачів в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Представник відповідача та представник співвідповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просять суд в задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти позову та вважає його безпідставним.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають внаслідок наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в період з 27.12.2000 року по 05.08.2005 року, були засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (місцезнаходження 60236, Чернівецька область, м.Новодністровськ, продбаза, код ЄДРПОУ 31195356) (скорочено ТОВ "Будівельник"), що підтверджується його статутом, який був зареєстрований у Сокирянській районній державній адміністрації рішенням № 04062067100010067 від 27.12.2000 року.

Згідно ухвал господарського суду Чернівецької області від 27.10.2004 року та від 24.12.2004 року по справі № 9/157, акту прийняття-передачі підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Чернівецького ОУЮ від 22 квітня 2005 року серії АК № 340551/905646, а також витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7097642 від 25.04.2005 року, що виданий КП "Новодністровське бюро технічної інвентаризації", право власності на об'єкт нерухомого майна № 7411903 від 25 квітня 2005 року встановлено, що за ТОВ "Будівельник" зареєстровано право власності на комплекс будівель і споруд міського ринку, який розташований за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 110, ст. 111 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), юридична особа ліквідовується за рішенням її учасників, а майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи чи законом.

Відповідно до рішення загальних зборів засновників ТОВ «Будівельник», яке оформлено протоколом від 19.07.2005 року, у зв'язку із припиненням ТОВ «Будівельник», як юридичної особи, у відповідності до ч. 4 ст. 111 ЦК України, засновники прийняли рішення про передачу нерухомого майна, яке було у власності товариства, а саме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1, у власність засновників ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 по ? частці кожному з них. На підставі вказаного рішення засновників, голова ліквідаційної комісії ТОВ «Будівельник» здійснив передачу вище вказаного нерухомого майна в цілому засновникам ТОВ «Будівельник», тобто ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, у спільну часткову власність, по ? частці кожному з них, про що складено акти - приймання передачі від 19.07.2005 року.

Дослідженням інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.10.2008 року №207, встановлено, що існувало два записи про реєстрацію прав власності на комплекс будівель і споруд міського ринку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, а саме : запис № 1 від 13.09.2004 року про реєстрацію права власності на 1/1 частку за Новодністровською міською радою (код ЄДРПОУ 05398510) на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 252016 від 08.09.2004 року; та запис № 2 від 25.04.2005 року про реєстрацію права власності на те ж нерухоме майно за ТзОВ «Будівельник» (код ЄДРПОУ 31195356) на підставі ухвал господарського суду Чернівецької області від 27.10.2004 року та 24.12.2004 року по справі № 9/157, акту прийняття передачі АК № 905646 від 22.04.2005 року, складеного Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Чернівецького обласного управління юстиції.

14 жовтня 2013 року рішеннями держаного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Новодністровського міського управління юстиції Корюк Т.В., відмовлено у державній реєстрації прав власності на будівлі та споруди міського ринку, що розташований за адресою : АДРЕСА_1. за суб'єктами ОСОБА_5 та ОСОБА_1

16 квітня 2013 року постановою Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні позову щодо визнання протиправної відмови в реєстрації прав власності та зобов'язанні здійснити таку реєстрацію.

04 лютого 2014 року рішеннями держаного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Новодністровського міського управління юстиції Мельник О.Б., відмовлено у державній реєстрації прав власності на єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 за суб'єктами ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Як встановлено постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, загальна площа нерухомого майна, що входить до складу комплексу, який розташований за адресою : АДРЕСА_1,становить 776, 2 кв.м., при цьому також зроблено висновок, що останнім зареєстрованим власником комплексу будівель і споруд міського ринку, загальною площею 16971,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: м'ясний павільйон; молочний павільйон; павільйон "Кострома"; металевий вагончик; металевий вагончик; вагончик лікаря; магазин "Сонечко"; туалет; водоймище; трансформаторна підстанція; сторожка; асфальтовий настіл; площа ринку засипана гравієм; огорожа є ТОВ "Будівельник".

Із дослідженого технічного паспорту, в якому визначені площі всіх будівель, який виготовлений Новоушицьким ГПВАПБ БТІ, до складу комплексу, який розташований за адресою АДРЕСА_1, віднесено такі будівлі і споруди: : літ. А мясний павільйон площею 160,31 кв.м.; літ.Б молочний павільйон площею 158,23 кв.м.; літ. В павільйон «Кострома» площею 219,52 кв.м.; літ. Г металевий вагончик площею 23,22 кв.м.; літ. Д металевий вагончик площею 22,97 кв.м.; літ. Є вагончик лікаря площею 23,25 кв.м.; літ. З магазин «Сонечко» площею 130,96 кв.м.; літ І туалет площею 28,94 кв.м.; літ Л трансформаторна підстанція; , літ. М. огорожа ринку, літ Й свердловина. На план схемі ринку також відображені асфальтовий настіл площею -4167,65 кв.м.; площа ринку засипана гравієм 11941,9 кв.м.

Відповідно до ст. ст. 177, 179, 181 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

При цьому, позивачі також просять визнати право власності на асфальтовий настіл площею -4167,65 кв.м. та площу ринку засипану гравієм - 11941,9 кв.м., проте асфальтове покриття та гравійне покриття не є об"єктом нерухомого майна, оскільки не пов'язані фундаментом з землею, а тому державній реєстрації не підлягають, однак є єдиним комплексом, оскільки нерозривно пов'язані із будівлями та призначені для їх обслуговування.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Приписами статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

На час коли позивачам, згідно актів прийому передач, було передано спірне майно по ? частці, державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснювалася відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, а на час спірних правовідносин, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При цьому, статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.3 даного Закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

Так встановлено, що позивачі не здійснили державної реєстрації права власності на нерухоме майно, адже перехід права власності на майно породжує, крім прав ще й певні правові обов'язки.

Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 р № 5 зазначено, що виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Таким чином, позивачем у позові про визнання права власності на підставі зазначеної норми закону може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Позивачем може бути і власник, який втратив документ, що посвідчує його право власності.

Відповідачем у позові про визнання права власності може бути особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих відносин.

Хоча і відповідачі не визнають за позивачами право власності, проте в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є власниками будівель і споруд міського ринку (спірного майна).

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що позивачі повинні довести наявність у них права власності на спірне майно, яке б вони зареєстрували у встановлений законом спосіб, яке не визнано або оспорене відповідачем та співвідповідачем.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для визнання за позивачами права власності на спірне майно, оскільки не є органом, який може оминути встановлену законодавством процедуру реєстрації права власності.

До того ж, дослідженням наданої суду інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2010 року №191, встановлено, що нерухоме майно, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (міський ринок), є безхазяйним майном.

Із інформаційної довідки, випливає, що ні позивачі, а ні відповідач та співвідповідач не є власниками нерухомого майна, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до частини другої статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Звертаючись з позовними вимогами про визнання права власності на будівлі на споруди міського ринку, в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України, позивачі зазначили, що вони вважають себе власниками, проте рішення про визнання такого майна безхазяйним позивачі не оскаржували та право власності на спірне майно у встановлений законом спосіб не набули.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку правові підстави для визнання права власності за позивачами відповідно до положень ст. 392 ЦК України відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 15,16, 177, 179, 181, 182, 316,328, 335, 392 ЦК України, ст..ст. 10, 11, 57-60, 208-209, 212- 215, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, до Новодністровської міської ради та виконавчого комітету Новодністровської міської ради про визнання права власності на будівлі і споруди міського ринку відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Чернівецької області через Новодністровський міський суд Чернівецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :