Рішення

від 04.06.2014 по справі 205/2660/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.06.2014 Єдиний унікальний номер 205/2660/14-ц

№ 2/205/2553/2014

205/2660/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності домоволодіння, визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31 березня 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача виконкому Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа ДДДНК про встановлення факту належності домоволодіння та визнання права власності на домоволодіння, земельну ділянку та грошові внески в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 квітня 2014 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано усунути недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, з метою усунення яких 14 квітня 2014 року позивачем було подано виправлений позов.

ОСОБА_1 у своєму позові посилався на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 1960 року, посвідченого державним нотаріусом Другої держнотконтори, зареєстрованого в реєстрі під номером № 2-3851, а також зареєстрованого у Дніпропетровському МБТІ 10 червня 1960 року його матері ОСОБА_2 на праві власності належало домоволодіння, яке знаходься за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1). Згідно інвентаризаційної справи, складеної Дніпропетровським МБТІ 18 березня 1960 року, зазначене домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 419 кв. м та складається з житлового будинку під літ. А-1, загальною площею - 55,9 кв. м та житловою площею - 37,6 кв. м, підвалу під літ. А-1, сараю під літ. Б-1, убиральні під № 1, погрібу під літ. Ж та забору під № № 2, 3. Рішенням виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Дніпропетровська № 98 від 3 квітня 1962 року про впорядкування найменувань вулиць та нумерацію будинків належному його матері будинку було присвоєно новий номер та змінено адресу з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1. Однак, відомості щодо зміни нумерації домоволодінь по вулицям та провулкам району містилися в додатку до цього рішення, проте, зазначений додаток надати не має можливості у зв'язку з його відсутністю в Державному архіві Дніпропетровської області. ОСОБА_2 також належала на праві власності земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0407 га, цільовим призначенням якої є обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Зазначеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер № 1210100000:08:743:0006. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння та земельної ділянки. Єдиним спадкоємцем першої черги є позивач, який у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері. Позивач продовжував проживати у спірному домоволодінні та користуватися ним. Постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 49/02-14 від 12 березня 2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки відсутня інформація про переадресацію будинку АДРЕСА_1, а сам будинок нерозривно пов'язаний з земельною ділянкою, на якій розташований. Позивач к своєму позові просив суд встановити факт належності ОСОБА_2 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 1960 року, посвідченого державним нотаріусом Другої держнотконтори та зареєстрованого в реєстрі за № 2-3851, де адреса домоволодіння зазначена: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. А-1, житловою площею - 37,7 кв. м та загальною площею - 55,9 кв. м, підвалу літ. А-1, сараю літ. Б-1, убиральні № 1, погрібу літ. Ж, забору № № 2, 3, та на земельну ділянку загальною площею 0,0407 га, кадастровий № 1210100000:08:743:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, після смерті його матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. У своїх заявах до суду позивач та його представник справу просили розглядати за їх відсутності, ухваливши рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у своїй заяві, наданій на адресу суду, просив справу розглядати за його відсутності, ухваливши рішення згідно з нормами чинного законодавства України.

Третя особа у своєму листі, направленому на адресу суду, просила розгляд справи проводити за відсутності її представника, та ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 59).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 1 червня 1960 року ОСОБА_2 належить домоволодіння АДРЕСА_1, який було посвідчено державним нотаріусом Другої держнотконтори та зареєстровано в реєстрі за № 2-3851 (а.с. 7-9). Право власності у встановленому порядку було зареєстровано у Дніпропетровському МБТІ 10 червня 1960 року (а.с. 10).

Рішенням виконкому Ленінської райради депутатів трудящих м. Дніпропетровська від 3 квітня 1962 року про упорядкування найменувань вулиць та нумерації будинків було вирішено затвердити перенумерацію домоволодінь по вулицям та провулкам, згідно з додатком № 1 (а.с. 20).

В листі Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 1/14-753 від 13 грудня 2012 року зазначено, що надати рішення виконкому № 98 від 3 квітня 1962 року немає можливості, оскільки зазначений документ передано на постійне зберігання до Державного архіву Дніпропетровської області (а.с. 84).

Державний архів Дніпропетровської області листом № 21-с від 25 березня 2013 року повідомив, що додаток № 1 до рішення виконкому Ленінської райради депутатів трудящих № 98 від 3 квітня 1962 року про упорядкування найменувань вулиць та нумерації будинків до Держархіву області не надходив (а.с. 19).

В інвентаризаційній справі на домоволодіння АДРЕСА_1 було внесено зміни в нумерацію домоволодіння та зазначено нову адресу домоволодіння: АДРЕСА_1 (а.с. 11-18).

Крім того, рішенням виконкому Дніпропетровської міськради № 1169 від 18 червня 1998 року ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку, на якій розташовано зазначене домоволодіння (а.с. 22-26), присвоєно кадастровий номер та видано державний акт на право власності на землю, в яких адресою розташування земельної ділянки зазначено: АДРЕСА_1 (а.с. 27-33).

Довідкою голови квартального комітету Ленінського району м. Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року зазначено, що ОСОБА_2 та її син ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63), зазначені обставини також підтверджуються ксерокопією домової книги (а.с. 34-57).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла (а.с. 58).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивачем протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, було у встановленому порядку подано заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с. 67). Крім позивача з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто не звертався.

4 квітня 2014 року позивачу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину на вклади, які знаходяться в АТ «Ощадбанк» (а.с. 195).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у тому числі на домоволодіння та земельну ділянку, які розташовані АДРЕСА_1.

Разом з тим, отримати у встановленому порядку свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не має можливості, оскільки постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 49/02-14 від 12 березня 2014 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через невідповідність нумерації домоволодіння в різних документах та нерозривне пов'язання земельної ділянки з домоволодінням (а.с. 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Позовні вимоги про встановлення факту належності ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2, домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 1960 року, посвідченого Другою дніпропетровською держнотконторою та зареєстрованого в реєстрі за № 2-3858, задоволенню не підлягають, оскільки самою ОСОБА_2 за життя це питання не вирішувалося, а на теперішній час ніким наявність у померлої права власності на спірне домоволодіння не оспорюється і під сумнів не ставиться, крім того, законом встановлений порядок переходу права власності на спірне домоволодіння - порядку спадкування.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом, то суд приходить до висновку, що вони знайшли своє підтвердження, а тому за ОСОБА_1 слід визнати право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. А-1, житловою площею - 37,6 кв. м та загальною площею - 55,9 кв. м, підвалу під літ. А-1, сараю літ. Б-1, убиральні № 1, сіней літ. а-1, забору № № 2, 3, та на земельну ділянку, загальною площею 0,0407 га, кадастровий номер № 1210100000:08:743:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, ч. 2 ст. 197, 209, 212-215, 218, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. А-1, житловою площею - 37,6 кв. м та загальною площею - 55,9 кв. м, підвалу під літ. А-1, сараю літ. Б-1, убиральні № 1, сіней літ. а-1, забору № № 2, 3, та земельну ділянку, загальною площею 0,0407 га, кадастровий номер № 1210100000:08:743:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, після смерті його матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя