Рішення

від 10.06.2014 по справі 915/655/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 915/655/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дроботун Л.Ю.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом : Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко»

(юр. адреса: 37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м.Червонозаводська, вул..Матросова, 10

пошт. адреса: 37240, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Сватки, вул..Леніна, 55),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Форинер»

(54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 61, кв.11),

про : стягнення 18506,0 грн. основного боргу, 369,61 грн. - 3% річних та 769,10 грн. інфляційних витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 18506,0 грн. основного боргу, 369,61 грн. - 3% річних та 769,10 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено усний договір поставки, згідно якого позивачем було перераховано відповідачу в якості передплати 95000,0 грн. за 50 тон жмиху соняшника. Відповідач поставив оплачений товар лише у кількості 40,26 тон на суму 76494,0 грн. Направлена на адресу відповідача вимога про повернення незабезпечених поставкою товару грошових коштів у сумі 18506,0 грн. залишена останнім без виконання. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань по поверненню грошових коштів, позивачем нараховані збитки від інфляції та 3% річних.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. 30.05.2014 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.42).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвала господарського суду від 15.05.2014 про порушення провадження у справі та дату розгляду справи, направлена на адресу відповідача, зазначену у позові, повернута поштовою установою до суду з відміткою «вибуття адресата».

Як вбачається з відомостей отриманих з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.46, 47), станом на 10.06.2014 місцем реєстрації відповідача є м.Миколаїв, вул.Нікольська, 61, кв.11. Тобто, ухвала суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, суд, керуючись ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.06.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі рахунку-фактури №117 від 27.08.2014, позивач перерахував в якості попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача 95000,0 грн. за 50 тон жмиху соняшника, що підтверджується платіжним дорученням №853 від 30.08.2013 (а.с.7, 8).

Відповідачем було поставлено позивачу замовлений товар у кількості 40,26 тон на суму 76494,0 грн., що підтверджується видатковою накладною №132 від 05.09.2013 та товарно-транспортною накладною 30.08.2013 (а.с.9, 10).

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з усної угоди купівлі-продажу, підтвердженням якої є видані покупцем платіжні документи (платіжне доручення) та видана продавцем рахунок-фактура №117 від 27.08.2014 та видаткова накладна №132 від 05.09.2013, які містять відомості про вид товару, його кількість, вартість та загальну ціну поставки.

Належним чином завірені копії вказаних документів представлені позивачем і не викликають сумніву у суду щодо їх достовірності.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає чи зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами не було встановлено строк виконання зобов'язання, а отже, й обов'язок відповідача по передачі товару або поверненню грошових коштів мав виникнути лише після пред'явлення позивачем вимоги.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №16 від 21.01.2014 з вимогою про повернення незабезпечених поставкою товару грошових коштів у сумі 18506,0 грн. (а.с.11-13). Вказана претензія була залишена відповідачем без виконання.

Станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару або повернення 18506,0 грн. авансу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 18506,0 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 369,61 грн. - 3% річних та 769,10 грн. інфляційних витрат (за період з 06.09.2013 по 06.05.2014).

В силу приписів ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

За умовами укладеної між сторонами усної угоди купівлі-продажу відповідач взяв на себе зобов'язання по поставці товару, тобто його зобов'язання не було грошовим.

В подальшому, у зв'язку з невиконанням з боку відповідача умов договору позивач звернувся до нього з вимогою про повернення частини авансового платежу.

Однак, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором, повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарський суд України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення 369,61 грн. - 3% річних та 769,10 грн. інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форинер», 54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 61, кв.11 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 38396171) на користь Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», юр. адреса: 37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м.Червонозаводська, вул..Матросова, 10, пошт. адреса: 37240, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Сватки, вул..Леніна, 55 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 30382533 ) 18506,0 грн. грн. боргу та 1686,68 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 16 червня 2014 року.