Рішення

від 17.06.2014 по справі 918/606/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2014 р. Справа № 918/606/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група"

до відповідача Приватне підприємство "БОНО ТРЕЙДІНГ"

про стягнення в сумі 21 986 грн. 14 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "БОНО ТРЕЙДІНГ" коштів в сумі 21 986 грн. 14 коп., з яких 15 389 грн. 93 коп. - основний борг, 726 грн. 28 коп. - пеня, 2 011 грн. 24 коп. - 36% річних, 780 грн. 70 коп. - інфляційні втрати, 3 077 грн. 99 коп. - штраф 20% від протермінованої суми. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови Договору №26/09/13 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 26.09.2013 року в частині проведення розрахунків за виконані перевезення вантажу.

В судовому засіданні 03.06.2014 р. представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі та просив позов задоволити.

У засідання від 17.06.2014 р. представник позивача не з'явився.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав. Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, вимог не заперечив. Про дату, час і місце розгляду справи, яка була призначена 03.06.2014 р., повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції адресату (арк.с. 38).

Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права направити докази по справі поштовим зв'язком.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Крім того, ухвала суду про відкладення розгляду справи від 03.06.2014 р., що направлялася на адресу відповідача : м.Рівне, вул.Міцкевича,1/9, повернута органом поштового зв'язку з відміткою "За закінченням терміну зберігання". Інші відомості щодо місцезнаходження відповідача у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до абзацу третього підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За таких обставин, судом вжито необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про дату та місце розгляду справи.

Зважаючи на наведене суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 26 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" (Перевізник) та Приватним підприємством "БОНО ТРЕЙДІНГ" (Замовник) було укладено Договір №26/09/13 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (арк.с. 16-20).

Відповідно до Предмету Договору останній регулює взаємини Сторін при виконанні Перевізником доручень Замовника по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги. Замовник доручає, а Перевізник бере на себе організацію транспортно-експедиторського обслуговування перевезення експортно-імпортних вантажів у відповідності до заявок і за рахунок коштів Замовника. Вартість транспортних послуг вказується в заявці і включає винагороду Перевізника і вартість перевезення. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються виходячи з поточної ситуації на ринку автоперевезень.

Згідно п.4.1. Договору Замовник оплачує рахунки Перевізнику шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки (розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці. До моменту надання оригіналу рахунку, товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної сторони визнають юридичну силу рахунків, переданих факсимільним зв'язком або електронною поштою. Розрахунки, що виконуються за перевезення вантажів, проводяться безпосередньо шляхом банківського переказу з рахунку Замовника на рахунок Перевізника. Грошовою одиницею, яку використовують сторони при встановленні розміру ставки і розрахунках, є національна грошова одиниця України - гривня.

Пунктами 4.11. та 4.12. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів оплати Замовник сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день протермінування на протязі усього часу протермінування. Нарахування пені за протермінування оплати зупиняється через дванадцять місяців з дня, коди грошові зобов'язання повинні були б бути виконані. Відповідно до ст.625 ЦК України Замовник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять шість процентів річних від простроченої суми. Крім пені, у випадку протермінування платежу на термін більше 30 календарних днів Замовник зобов'язаний заплатити штраф в розмірі 20% від протермінованої суми.

Термін дії цього Договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Якщо жодна із сторін за 30 днів до моменту закінчення терміну дії даного договору не повідомить іншій стороні про припинення дії договору, то даний Договір вважається продовженим на невизначений термін, який можна розірвати з повідомленням однієї із сторін за 30 днів (п.7.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" фактично виконало перевезення вантажу згідно умов Договору №26/09/13, а Приватне підприємство "БОНО ТРЕЙДІНГ" прийняло виконані послуги перевезення. Вказана обставина підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відбитками їх печаток заявками про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №27-12/1 та №27-12/2 від 27.12.2013 р.; актами про надання послуг №16/01-002 від 16.01.2014 р., №17/01-001 від 17.01.2014 р.; також наявними у справі рахунками №ТГ - 16/01-00002 від 16.01.2014 р., №ТГ - 17/01-00001 від 17.01.2014 р.; міжнародними товарно-транспортними накладними №002976 та №002960 (арк.с. 24-31). Згідно даних документів вартість наданих послуг перевезення складає 25 548 грн. 62 коп.

У свою чергу відповідач зобов'язання по оплаті вартості послуг перевезення виконав частково, сплативши 10 158 грн. 69 коп. Вказане стверджено наданими позивачем оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за січень-травень 2014 р. та карткою рахунку 361 за січень-травень 2014 р. (арк.с. 44-45).

Таким чином несплаченими залишилися 15 389 грн. 93 коп.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №180 від 26.02.2014 р. з вимогою погасити заборгованість (арк.с. 21-23). Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня.

Керуючись пунктами 4.11, 4.12. Договору, ч.2 ст.625 ЦК України та умовами ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з огляду на несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті вартості послуг перевезення, позивач нарахував відповідачу 726 грн. 28 коп. - пені, 2 011 грн. 24 коп. - 36% річних, 780 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 3 077 грн. 99 коп. - штрафу 20% від протермінованої суми (розрахунки штрафних санкцій на арк.с. 12-15).

Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Встановлення умов щодо відповідальності є гарантією дотримання прав і обов'язків сторін, охороною майнових інтересів господарюючих суб'єктів. Положення про відповідальність є істотною умовою договору.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 986 грн. 14 коп., з яких 15 389 грн. 93 коп. - основний борг, 726 грн. 28 коп. - пеня, 2 011 грн. 24 коп. - 36% річних, 780 грн. 70 коп. - інфляційні втрати, 3 077 грн. 99 коп. - штраф 20% від протермінованої суми, підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "БОНО ТРЕЙДІНГ" (33013, м.Рівне, вул.Міцкевича,1/9, код ЄДРПОУ 38661521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" (81053, Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ, вул.Івана Мазепи, 18, код ЄДРПОУ 30484307) - 15 389 грн. 93 коп. - основного боргу, 726 грн. 28 коп. - пені, 2 011 грн. 24 коп. - 36% річних, 780 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 3 077 грн. 99 коп. - штрафу 20% від протермінованої суми, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

Повне рішення складено "17" червня 2014 року