Рішення

від 29.05.2014 по справі 249/1344/14-ц

ШАХТАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 249/1344/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 травня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Вірченко О.М.

при секретарі Грузновій О.М.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Фурашової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради, Управління Держземагенства в Шахтарському районі про визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. 1 липня 2004 її чоловік ОСОБА_3 придбав житловий шлакоблочний будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці держфонду. Договір купівлі - продажу ВВЕ/761709 № 1872 укладався між ОСОБА_4, яка діяла за згодою матері - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і посвідчений Першою Шахтарською державною нотаріальною конторою 01.07.2004 року по реєстру № 1872, зареєстрований в БТІ м. Шахтарська 02.07.2004 року за № 202 в книзі № 1 (реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 6418794). 25 листопада 2011 року між позивачкою та її чоловіком було укладено договір про поділ майна подружжям. Згідно договору житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці держфонду площею 0, 1632 га за кадастровим номером 1425287800:02:000:0036 було поділено на рівні частки між позивачкою та ОСОБА_3 ( по одній другій частці кожному). Договір про поділ майна подружжям посвідчений другою Шахтарською державною нотаріальною конторою 25.11.2011 року по реєстру № 427, зареєстрований в БТІ м. Шахтарська 30.11.2011 року за № 202 в книзі № 1 (реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 6418794). 5 грудня 2011 року ОСОБА_3 подарував позивачці 1/2 частку житлового будинку з відповідними частками надвірних споруд, які належали йому. Договір дарування частки будинку посвідчений другою Шахтарською державною нотаріальною конторою 05.12.2004 року по реєстру № 429, зареєстрований в БТІ м. Шахтарська 12.12.2011 року за № 202 в книзі №1 ( реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 6418794). Під час здійснення правочинів, щодо купівлі, поділу майна подружжя та дарування будинку позивачка та її чоловік були проінформовані, що земельна ділянка розташована під будинком площею 0, 1632 га за кадастровим номером 1425287800:02:000:0036 належить держфонду. Цей факт обговорювався в договорі дарування. В березні 2014 року позивачка звернулася до кадастрового реєстратора з метою підготовки документів для приватизації земельної ділянки. 13.03.2014 року був наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначено, що земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1632 га за кадастровим номером 1425287800:02:000:0036 передана у приватну власність ОСОБА_6 на підставі державного акту від 15.10.1998 року ДН 17-03632. Таким чином, під час здійснення правочину з купівлі - продажу будинку, який відбувся 1 липня 2004 земля для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель була приватизована чоловіком власниці будинку. На теперішній час місце мешкання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 невідомо.

Просила скасувати державний акт на право приватної власності на землю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, серія ДН 17-03632, виданий ОСОБА_6 який зареєстровано 15.10.1998 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1311; визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,1632га для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 1425287800:02:000:0036.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача - Садівської сільської ради - в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача - Управління Держземагенства в Шахтарському районі - в судовому засіданні просила розглянути справу на розсуд суду.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

1 липня 2004 чоловік позивачки ОСОБА_3 придбав житловий шлакоблочний будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці держфонду. Договір купівлі - продажу ВВЕ/761709 № 1872 укладався між ОСОБА_4, яка діяла за згодою матері - ОСОБА_5, та ОСОБА_3 і посвідчений Першою Шахтарською державною нотаріальною конторою 01.07.2004 року по реєстру № 1872, зареєстрований в БТІ м. Шахтарська 02.07.2004 року за № 202 в книзі № 1 (реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 6418794).

25 листопада 2011 року між позивачкою та її чоловіком було укладено договір про поділ майна подружжям.

Згідно договору житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці держфонду площею 0, 1632 га за кадастровим номером 1425287800:02:000:0036 було поділено на рівні частки між позивачкою та ОСОБА_3 ( по одній другій частці кожному). Договір про поділ майна подружжям посвідчений другою Шахтарською державною нотаріальною конторою 25.11.2011 року по реєстру № 427, зареєстрований в БТІ м. Шахтарська 30.11.2011 року за № 202 в книзі № 1 (реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 6418794). 5 грудня 2011 року ОСОБА_3 подарував позивачці 1/2 частку житлового будинку з відповідними частками надвірних споруд, які належали йому. Договір дарування частки будинку посвідчений другою Шахтарською державною нотаріальною конторою 05.12.2004 року по реєстру № 429, зареєстрований в БТІ м. Шахтарська 12.12.2011 року за № 202 в книзі №1 ( реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 6418794). Під час здійснення правочинів щодо купівлі, поділу майна подружжя та дарування будинку позивачка та її чоловік були проінформовані, що земельна ділянка, розташована під будинком площею 0, 1632 га за кадастровим номером 1425287800:02:000:0036, належить держфонду. Цей факт обговорювався в договорі дарування.

В березні 2014 року позивачка звернулася до кадастрового реєстратора з метою підготовки документів для приватизації земельної ділянки. 13.03.2014 року був наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначено, що земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1632 га за кадастровим номером 1425287800:02:000:0036 передана у приватну власність ОСОБА_6 на підставі державного акту від 15.10.1998 року ДН 17-03632. Таким чином під час здійснення правочину з купівлі - продажу будинку, який відбувся 1 липня 2004 земля для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель була приватизована чоловіком власниці будинку. На теперішній час місце мешкання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 невідомо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України та Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з п. п. «а», «г» ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 131 Земельного Кодексу України передбачене право громадян та юридичних осіб України, а також територіальних громад та держави, набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій його розміщено, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Відповідно до ст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Для переоформлення земельної ділянки і її реєстрації, необхідно скасувати державний акт на право приватної власності на землю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 серія ДН, 17-03632, виданий ОСОБА_6 який зареєстровано 15.10.1998 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1311.

Таким чином позов позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 130, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Садівської сільської ради, Управління Держземагенства в Шахтарському районі про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Скасувати державний акт на право приватної власності на землю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, серія ДН 17-03632, виданий ОСОБА_6 який зареєстровано 15.10.1998 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1311

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1632га для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 1425287800:02:000:0036.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Вірченко