Ухвала

від 22.05.2014 по справі 9101/194613/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/6450/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі №2а/0470/6450/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі за текстом - Нікопольська ОДПІ), в якому просив визнати дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 19.04.2012 року за № 0000281720 та від 19.04.2012 року за № 0000301720 протиправними; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року за № 0000281720 та від 19.04.2012 року за № 0000301720.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Нікопольському міськвиконкомі 15.09.1998р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04052198ф0010164 та на підставі чого йому було видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. У Нікопольській ОДПІ зареєстрований як платник податків 22.09.98р. за № 5707. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3.

Як платник ПДВ фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у Нікопольській ОДП1 Дніпропетровської області ДПС 07.04.99р., свідоцтво № НОМЕР_4, індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_3.

Судом встановлено, що на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75. ст.77 Податкового кодексу України, наказу Нікопольської ОДПІ про проведення документальної планової виїзної перевірки від 27.02.2012р. №254, відповідно до направлення від 12.03.2012р. № 126/172, виданого Нікопольською ОДПІ, відповідно плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012р., проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки Нікопольською ОДПІ складено акт від 30.03.2011р. №78/1722527906038., відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги пп.177.10 ст.177 ПК України - ненадання на перевірку Книги обліку доходів і витрат при здійсненні фінансово-господарської діяльності у 2011 році; п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України - платником податків несвоєчасно подана Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік; п.198.6 ст.198, абз. г) п.201.1 ст.201 ПК України - завищено податковий кредит на суму ПДВ 18390,00 грн., в т.ч. 11000,00 грн. та лютий 2011 року, 2390,00 грн. за березень 2011 року, 5000,00 грн. за листопад 2011 року.

На підставі зазначеного акта перевірки Нікопольською ОДПІ 19.04.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000281720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 19641,00 грн., в т.ч. за основним платежем 18390,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1251,00 грн.; № 0000301720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб. Що сплачується фізичними особами за результатми річного декларування на загальну суму - 170,00 грн.

Судом встановлено, що в період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. позивач здійснював фінансово-господарську діяльність, а саме: обробку дерев'яних виробів, торгівельно-закупівельну діяльність деревини на загальній системі оподаткування за безготівковий рахунок, про що свідчать надані до Нікопольської ОДПІ декларації про доходи та первинні документи, сума одержаного валового доходу та витрати, пов'язані з одержанням доходу без урахування податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов'язані: подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з пунктом 177.11 статті 177 Податкового Кодексу України фізичні особи - підприємці подают річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

У відповідності до підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В порушення вимог підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України платником податків несвоєчасно подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік: гранічний строк подання декларації 09.02.2012р. В порушення норм Податкового Кодексу України, позивачем декларація подана 23.03.2012р.

Відповідальність за порушення граничних строків подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового Кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до пункту 177.10 статті 177 Податкового Кодексу України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книги обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначається центральним органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що в порушення вимог пункту 177.10 статті 177 позивач при здійсненні фінансово-господарської діяльності у 2011 році не надав на перевірку Книгу обліку доходів і витрат.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. у загальній сумі 107116,00 грн. встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював фінансово-господарську діяльність за готівковий та безготівковий рахунки.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. у

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У відповідності до пункту 201.6 статті 201 Податкового Кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях, і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Судом встановлено, що позивач в порушення вимог пункту 198.6 статті 198, абз. г) пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України завищив податковий кредит на суму ПДВ 18390,00 грн., а саме:

- 11000,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту в лютому 2011 року податкової накладної від 28.02.2011 р. № 02 від Обласного комунального підприємства фірми магазин № 4 „Нікопольський" іпн. 054692304079 код ЄДРПОУ 05469233, у якій не зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця (податкова адреса), зареєстрованої як платник податку;

- 2390,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту в березні 2011 року податкової накладної від 17.03.2011р. № 05 ТОВ „Будгарантзв'язок", іпн. 329305804070, у якій не зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця (податкова адреса), зареєстроишої як платник податку;

- 5000,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту податкової накладної в листопаді 2011 року уточнюючим розрахунком від 30.12.2011 р. № 9013023728 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту від 30.12.2011р. № 9013023647) від ТОВ „Лігрант" іпн. 346564704624 код ЄДРПОУ 34656476, яку на перевірку не надано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшо обґрунтованого висновку, що надані позивачем до перевірки первинні документи не відповідають зазначеним вище вимогам, оскільки податкові накладні не містять місцезнаходження юридичної особи - продавця (податкова адреса), зареєстрованої як патник податку.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. встановлено його заниження в сумі 18390,00 грн.: в т.ч. за лютий 2011 року - 1000,00 грн., березень 2011 року - 2390,00 грн., за листопад 2011 року - 5000,00 грн., що відображено в п.2.5.2 розділу 2 акта перевірки.

У період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. позивач не заявляв до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, не користувався пільгами в оподаткуванні з ПДВ.

У періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_1 за грудень 2010 року по рядку податкової декларації з ПДВ 18.2 задекларовано від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту з ПДВ по звітному періоду у розмірі 2000,00 грн.

Від'ємне значення податку на додану вартість виникло в зв'язку з перевищенням обсягів придбання товарів над обсягом реалізації товарів. В грудні 2010 року податкове зобов'язання з ПДВ склало 15637,00 грн., податковий кредит з ПДВ 17637,00 грн.

У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 по рядку податкової декларації з ПДВ 19 задекларовано від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту з ПДВ по наступних звітних періодах у розмірі 6595,00 грн. а саме: липень 2011року - 3020,00 грн.; грудень 2011року - 3575,00 грн.

Від'ємне значення податку на додану вартість виникло в зв'язку з перевищенням обсягів придбання товарів над обсягом реалізації товарів а саме: липень 2011 року податкове зобов'язання з ПДВ 4412,00 грн., податковий кредит з ПДВ 7432,00 грн.; грудень 2011 року податкове зобов'язання з ПДВ 1614,00 грн., податковий кредит з ПДВ 5189,00 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, абзаца г) пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ 18390,00 грн., в т.ч. 11000,00 грн. та лютий 2011 року, 2390,00 грн. за березень 2011 року, 5000,00 грн. за листопад 2011 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі №2а/0470/6450/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров