Рішення

від 05.06.2014 по справі 310/5990/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5990/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2014 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.,

за участю: прокурора - Святенького М.Г., відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагентства у Бердянському районі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом, який згодом уточнив, посилаючись на те, що п.5, 5.36 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 суперечить вимогам ст.ст.51, 58-60, 116, 118, 186-1 ЗК України та ст. 85, 88, 90 ВК України, оскільки земельна ділянка, яка надана у власність фізичній особі, розташована на території Бердянської коси в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, а відтак, відноситься до земель водного фонду. Крім того, на порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність не пройшов обов'язкову державну експертизу, тоді як землі рекреаційного призначення підлягають такій експертизі.

Крім того, позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки Управлінням Держкомзему у м. Бердянськ та Управлінням архітектури та земельних відносин виконкому Бердянської міської ради були відкликані. Також під час перевірки прокуратурою був встановлений факт незаконної видачі Мелітопольським сектором регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області висновку про погодження матеріалів проекту відведення земельної ділянки №66 від 20.01.2010 року замість погодження з Державною екологічною інспекцією Азовського моря.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.06.2013 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 придбав земельну ділянку по АДРЕСА_1.

З цих підстав прокурор просив визнати незаконними та скасувати п.п. 5, 5.36 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року; визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК №829189 на земельну ділянку площею 0,1 га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1, що виданий на ім'я ОСОБА_1; зобов'язати Управління Держземагентства у Бердянському районі скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 шляхом закриття поземельної книги на вказану земельну ділянку; зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку вартістю 75450 грн., площею 0,1 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, межі якої визначені в державному акті на право власності на землю серії ЯК №829189 виданому ОСОБА_1, територіальній громаді міста Бердянська в особі Бердянської міської ради.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні просили в задоволені позову відмовити. Зазначили, що ні вони, ні Бердянська міська рада до процесу отримання погоджень проекту із землеустрою не мали ніякого відношення та впливу. Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був розроблений ТОВ «Бердянськземресурс», яке має відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, погоджений відповідними державними органами та затверджений на пленарному засіданні Бердянської міської ради.

Крім того, на час прийняття оскарженого рішення, відповідно до рішень Бердянської міської ради №44 від 26.04.2000 року, № 11 від 10.12.2004 року та №19 від 10.07.2008 року уздовж Азовського моря, Бердянської затоки, лиманів на вільної від громадської забудови землях в межах м. Бердянськ встановлювалась сорокаметрова прибережна захисна смуга, земля якої, відповідно до ст. ст. 58, 60 ЗК України, відносилися до земель водного фонду.

Додатково пояснили, що відповідно до проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки відведення відбувалося за рахунок земель житлової та громадської забудови, а отже не було й потреби в обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації.

Також просили врахувати, що на засіданні Бердянської міської ради 28.01.2010 року був присутній прокурор і ніяких зауважень з його боку щодо незаконності передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не було. З даним позовом прокурор звернувся до суду 10.06.2013 року, тобто з пропуском позовної давності, що є окремою підставою для відмови у задоволені позову.

Представники Бердянської міської ради, Управління Держземагентства у Бердянському районі в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються в порядку, встановленому ст. 151 ЗК України.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

Згідно із частиною третьою ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом, п. п. 3, 3.3 рішення Бердянської міської ради №32 від 24.12.2009 року припинено право користування приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Каланча-Азов» земельною ділянкою, площею 0,2663 га, розташованою по АДРЕСА_1, наданою для будівництва готелю сезонного типу, з прийняттям цієї земельної ділянки до земель міста - громадська та житлова забудова.

Дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га, розташованої по вул. Корнілова, для індивідуального дачного будівництва був наданий п. п. 1, 1.140 вказаного вище рішення. Проте, відомості щодо належності спірної ділянки, на час її передачі у власність, до земель рекреаційного призначення містяться у Генеральному плані міста Бердянська (затверджений рішенням Бердянської міської ради №8 від 25.06.2009 року), згідно з яким земельна ділянка по АДРЕСА_1 віднесена до території зелених насаджень загального користування (а.с. 26 -27). Відповідні зміни до Генерального плану міста Бердянська не вносилися.

Пунктами 5, 5.36 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року у приватну власність ОСОБА_1 передана земельна ділянка площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, з присвоєнням поштової адреси : АДРЕСА_1.

На підставі вказаного вище рішення ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності серії ЯК № 829189 на земельну ділянку площею 0,1 га, для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за вказаною адресою, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за реєстраційним номером 011026500547 від 19.05.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 51 ЗК України передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих і спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, однак всупереч ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та ч.9 ст.118 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації при виділенні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 проведена не була, суд приходить до висновку про порушення міською радою земельного законодавства при передачі спірної ділянки у власність ОСОБА_1

Доводи відповідачів про те, що на час передачі у власність спірна земельна ділянка на підставі п.п. 3, 3.3 рішення міської ради від №32 від 24.12.2009 року відносилася до земель міста - громадська та житлова забудова і не була землею рекреаційного призначення суд до уваги не приймає у зв'язку з наступним.

Згідно з ч. 3 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок; щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією.

У п. 2 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №502 від 11.04.2002 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. Орган, до якого надійшла заява (клопотання), розглядає її та за наслідками розгляду надає згоду на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки розробляється особами, які мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою на підставі договору із заявником та погоджується із органом земельних ресурсів, органом містобудування та архітектури, органом охорони культурної спадщини, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом. Проект разом із позитивним висновком державної експертизи документації із землеустрою подається до органу місцевого самоврядування на розгляд, який в подальшому приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

В порушення наведених вище норм проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не розроблявся, з органами земельних ресурсів, містобудування та архітектури, органом охорони культурної спадщини, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом не погоджувався, обов'язкова державна експертиза документації не проводилася.

Крім того, у відповідності до листа Управління Держземагентства у Бердянському районі від 16.05.2014 року №1791/01-23 рішення Бердянської міської ради щодо встановлення або зміни цільового призначення спірної земельної ділянки в управлінні відсутні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови № 7 від 16.04.2004 року „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки, є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Виходячи з норм ст. 116 ЗК України, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.

З урахуванням вищезазначеного, передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі п. 5, 5.36 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року відбулася з порушенням норм закону, а отже вказане рішення в цій частині є незаконним та підлягає скасуванню.

За таких обставин державний акт на право власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1 без належної правової підстави, а тому його слід визнати недійсним.

Не можуть бути задоволені вимоги відповідачів про застосування судом наслідків спливу позовної давності через наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України (в редакції закону станом на день прийняття Бердянською міською радою оскаржуваного рішення) позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 року № 4176-УІ, який набрав чинності 15.01.2012 року, п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України був виключений.

Проте, відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного вище Закону, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Отже з огляду на правила п.5 зазначених Прикінцевих та перехідних положень, доводи відповідача про сплив позовної давності у даному випадку не можуть бути прийняті до уваги.

Не підлягає задоволенню позов прокурора в частині зобов'язати Управління Держземагентства у Бердянському районі скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 шляхом закриття поземельної книги на вказану земельну ділянку.

Так, у відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року, перелік підстав закриття поземельної книги є вичерпним (п.п. 57, 114 Порядку) і не передбачає закриття поземельної книги на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі Азовського моря та належить до земель рекреаційного призначення, передана у власність на підставі незаконного рішення, договір відчуження спірної земельної ділянки укладено з порушенням вимог закону.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодо відпала.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57 -61, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати п. 5, п. 5.36 рішення сімдесят восьмої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання №38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК №829189 на земельну ділянку площею 0,1 га для ведення індивідуального дачного будівництва в місті Бердянську по АДРЕСА_1, що виданий на ім'я ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку вартістю 75450 грн. , площею 0,1 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, межі якої визначені в державному акті на право власності на землю серії ЯК №829189 виданому ОСОБА_1, територіальній громаді міста Бердянська в особі Бердянської міської ради.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.І. Крамаренко