Ухвала

від 04.03.2008 по справі 33ц-245кс/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2008 року                                                                                      м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Віхрова В. В.,

Гайдук В.І., Дерев'янка

О. Г.,

розглянувши відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону

України «Про судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від

22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому судовому засіданні у місті

Дніпропетровську цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до Закритого акціонерного

товариства «Промислово-фінансова група «Дімаксінвест» про відшкодування

майнової та моральної шкоди, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, ОСОБА_2, та за зустрічним позовом про відшкодування майнової

шкоди за касаційною скаргою Закритого акціонерного товариства

«Промислово-фінансова група «Дімаксінвест» на ухвалу апеляційного суду

Київської області від 20 жовтня 2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до про відшкодування майнової та

моральної шкоди, завданої через пошкодження належного йому автомобіля внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди, що сталася через дії та за вини ОСОБА_2, який

перебував у трудових правовідносинах із ЗАТ «ПФГ «Дімаксінвест» (код ЄДРПОУ

30637313, м. Київ), і керував належним останньому автомобілем, у зв'язку з чим

просив стягнути з ЗАТ «ПФГ «Дімаксінвест» на свою користь відшкодування

моральної шкоди у сумі 10 000 гривень та майнової шкоди у сумі 20 935 гривень.

Заперечуючи проти позову ЗАТ «ПФГ «Дімаксінвест» пред'явило зустрічний

позов з тих підстав, що ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення

застосуванням екстреного гальмування, чого не зробив, а тому наявна змішана

вина володільців джерел підвищеної небезпеки у завданні збитків.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2005 року

залишене без змін рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської

області від 12 серпня 2005 року, яким позов ОСОБА_1 про

відшкодування майнової шкоди задоволений повністю і на його користь стягнуто з

ЗАТ «ПФГ «Дімаксінвест» 20 935 гривень відшкодування майнової шкоди і 250

гривень витрат на проведення товарознавчого дослідження, та позов ОСОБА_1 про

відшкодування моральної шкоди задоволений частково і на його користь стягнуто з

ЗАТ «ПФГ «Дімаксінвест» 1 200 гривень, а зустрічний позов залишений без

задоволення; судові витрати віднесені на рахунок відповідача з відшкодуванням

ОСОБА_1 з ЗАТ

«ПФГ «Дімаксінвест» 211 гривень 85 коп. державного мита.

У касаційній скарзі ЗАТ «ПФГ «Дімаксінвест» в частині розв'язання зустрічного

позову вказує на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи

та на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального

права через не врахування наявності змішаної вини, з огляду на що порушує

питання про скасування ухвали і передачу справи на новий судовий розгляд.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в

межах касаційної скарги, дійшла висновку, що підстави для перегляду ухвали

апеляційного суду та її скасування відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 10.11.2004 на 53 км автошляху Бориспіль-Золотоноша

первісний відповідач, здійснюючи свою діяльність, використовував належний йому

на праві власності автомобіль «Форд Експолорер», д/н 243-65 КА, яким, виконуючи

свої трудові обов'язки з трудового договору з відповідачем, керував третя

особа, який перед початком обгону не переконався у тому, що смуга для

зустрічного руху вільна на достатній відстані, чим порушив п. 14.2 Правил

дорожнього руху, внаслідок чого виїхав назустріч і зіткнувся з автомобілем

«Форд Ескорт», д/н НОМЕР_1, належний на праві власності позивачу, збитки

останнього від чого склали 20 935 гривень, а також у зв'язку з чим позивач

витратив 250 гривень на

Справа № 33ц-245 кс/08;                                                   6-492св06

Головуючий у першій інстанції: Поліщук М. А.                                          Категорія 40

Доповідач:

Віхров В.В.

проведення

товарознавчого дослідження. Також встановлено, що позивач у зв'язку з

дорожньо-транспортною пригодою і пошкодженням його майна пережив душевних

хвилювань, відшкодування яких має скласти 1 200 гривень.

Апеляційний

суд, залишаючи рішення місцевого суду без змін, відкинув той факт, що позивач

вчасно не застосував гальмування, та, серед іншого, відзначив, що суд першої

інстанції вірно встановив фактичні обставини у справі, в тому числі про

відсутність вини позивача у завданні шкоди, правильно застосував норми

матеріального права.

Відповідно

до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є порушення норм

процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Суд у

цій справі згідно з ст. 335 ЦПК України вирішує питання права в межах

касаційного розгляду: не може встановлювати або (та) вважати доведеними

обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати

питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, через що

доводи касаційної скарги про безпідставне відхилення висновку спеціаліста

авто-техніка виходять за межі касаційного розгляду.

Відповідно

до ст.ст. 54, 57, 64 ЦПК України доказами є фактичні дані отримані з належних

джерел доказування, а тому висновки спеціаліста про відповідність дій особи

вимогам Правил дорожнього руху відносяться не до доказів, а до суджень такої

особи про правомірність поведінки - відповідей з питань права, що складає

виключно повноваження суду під час розв'язання спору.

Суд

апеляційної інстанції в ухвалі навів докази, оцінивши які він дійшов своїх

висновків про фактичні обставини у справі, якими вмотивував застосування норм

матеріального права. Згідно ж зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та

основоположних свобод за практикою тлумачення її положень Європейським Судом з

прав людини право на справедливий судовий розгляд вимагає від суду

вмотивовувати своє рішення, що одначе не може тлумачитися як відповідь на

кожний аргумент чи довід сторони, і обсяг чого визначається в залежності від

обставин справи, коли справедливість процесу вимагає, що б мотиви рішення, хоч

би і лише це включені мотиви суду першої інстанції чи будь-які інші, реально

розв'язували питання, що поставлені перед судом у зв'язку зі спором, а не

полягали у беззастережному переліку тверджень суду першої інстанції.

Відповідно,

суд касаційної інстанції дійшов до переконання, що обставини у цій справі

апеляційним судом з'ясовані в межах апеляційного розгляду справи за ст. 303 ЦПК

України повно і всебічно, а порушення права апелянта на справедливий судовий

розгляд не вбачається, і ухвала апеляційного суду належним чином вмотивована

відповідно до ст.ст. 213, 315 ЦПК України.

За

встановлених судами фактичних обставин положення п. 12.3 Правил дорожнього руху

щодо обов'язку негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки

транспортного засобу в разі виникнення небезпеки для руху, окремим випадком

якої за п. 1.10 цих Правил є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного

засобу назустріч загальному потоку, застосуванню не підлягають, бо не

встановлена об'єктивна спроможність для позивача виявити таку небезпеку, що

виключає підстави зустрічного позову за ст.ст. 1188, 1193 ЦК України.

Наведені

у касаційній скарзі доводи висновків місцевого та апеляційного судів не

спростовують. Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що передбачені

ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення

відсутні, а ухвала постановлена з суворим додержанням норм процесуального права

та у відповідності з нормами матеріального права.

Керуючись,

ст.ст. 323, 332, 336, 342-345 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну

скаргу Закритого акціонерного товариства «Промислово-фінансова група «Дімаксінвест»

відхилити.

Ухвалу

апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2005 року залишити без змін.

Ухвала

набирає законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.