Ухвала

від 05.06.2014 по справі 826/19338/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19338/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець А.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмікс-Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектспецтрейдмарк» про визнання недійсним правочину, стягнення коштів в дохід держави,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути в доход держави кошти у розмірі 2452547 грн. 66 коп., які були отримані за нікчемним договором.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що договір між ТОВ «Юмікс-Плюс» та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» був укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача - ТОВ «Юмікс-Плюс» в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Відповідач - ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та ТОВ «Юмікс-Плюс», перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що між ТОВ «Юмікс-Плюс» та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» було укладено договір поставки від 04 січня 2011 року № 04/01-1. На підставі документів, складених ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» за вказаною угодою, ТОВ «Юмікс-Плюс» було сформовано податковий кредит.

Позивач вважає, що договір поставки від 04 січня 2011 року № 04/01-1 був укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства - заниження податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету. У зв'язку з цим ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено наявності у відповідачів умислу на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, під час розгляду та вирішення справи про визнання угоди недійною, як такої, що суперечить інтересам держави та суспільства, та стягнення коштів в дохід держави підлягає з'ясуванню наявність у сторін умислу на укладення оспорюваного правочину саме із зазначеною метою.

Звертаючись до суду з даним позовом ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві послалася на те, що договір поставки від 04 січня 2011 року № 04/01-1 було укладено з метою отримання податкової вигоди, а не з метою фактичного здійснення господарської операції.

Наявність такого умислу позивач обґрунтував тим, що згідно актів Бориспільської ОДПІ Київської області від 07 квітня 2011 року № 278/23-2/35023063, від 23 листопада 2011 року № 780/7/23-2/35023063, від 19 липня 2011 року № 519/23-2/35023063, складених за наслідками проведення перевірок ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 2 особи, за даними податкової звітності основні засоби відсутні, не встановлено наявності власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, економічно необхідних для здійснення господарських операцій. У зв'язку з цим в зазначених актах зроблено висновок про недійсність правочинів, укладених ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» з іншими суб'єктами господарювання, в тому числі ТОВ «Юмікс-Плюс».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що самі по собі обставини, на які посилається позивач, не дають підстав вважати, що договір поставки від 04 січня 2011 року № 04/01-1 був укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Представник ТОВ «Юмікс-Плюс» стверджує, що договір поставки від 04 січня 2011 року № 04/01-1 був укладений ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» у зв'язку з виникненням необхідності придбати товари, які необхідні для провадження ним господарської діяльності.

На підтвердження того, що товар, обумовлений вказаним договором, був фактично отриманий від ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТОВ «Юмікс-Плюс» надало суду копії податкових накладних, в яких зазначено асортимент та кількість придбаного товару, та виписки з рахунку в банку, що підтверджують оплати придбаного товару.

Також представником ТОВ «Юмікс-Плюс» надано суду інформаційну довідку за період з 04 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, в якій відображено відомості про організації, яким були в подальшому продані товари, придбані у вищевказаного контрагента.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про укладення спірної угоди з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 лютого 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.