ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я іменем України 10.06.2014 Справа № 905/2463/14 Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», Донецька область, с. Новолуганське до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Плавіт», Донецька область, м. Макіївка про: стягнення заборгованості у розмірі 184656,43 грн. За участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився Позивач, Публічне акціонерне товариство «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», Донецька область, с. Новолуганське, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плавіт», Донецька область, м. Макіївка про стягнення заборгованості у розмірі 184656,43 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №11/04/11 від 11.04.2011р., специфікація №1 від 11.04.2011р., специфікація №2 від 25.05.2011р., видаткові накладні, претензію №140 від 04.07.2013р. 03.06.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання б/н від 03.06.2014р. про відкладення розгляду справи та просив суд продовжити строк розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України. Також позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2014р. Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Суд вбачає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні за наявними в матеріалах справи документами та відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи. Представник відповідача в судове засідання 10.06.2014р. не з'явився, витребуваних документів не представив, жодних заперечень щодо заявлених позовних вимог не надав. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, за адресою згідно даного Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України серії АВ № 789989: 86132, Донецька область м. Макіївка м. Донецьк, мкр-н Центральний, 6. Від відповідача до канцелярії суду повернулись конверти з відміткою «юридична особа відсутня». Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО. 11.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Плавіт», Донецька область, м. Макіївка (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», Донецька область, с. Новолуганське (Покупець) був укладений договір поставки № 11/04/11 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний товар. Означений договір підписаний сторонами без зауважень. За умов п. 12.2. Договору він набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011р. За умовами п.п. 3.1., 3.2. Договору умови поставки на кожну партію товару погоджуються сторонами у специфікаціях. Строк поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами у специфікаціях. Відпуск товару здійснюється за видатковими накладними на товар. Датою поставки товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної Постачальника на поставку товару (п.п. 3.3., 3.5. Договору). Відповідно до п.п 4.1., 4.2. ціна за одиницю товару і загальна вартість товару, що поставляється, зазначається сторонами у специфікаціях до цього договору. Розрахунки за поставлений згідно цього договору товар здійснюються на умовах передбачених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. У специфікаціях № 1 від 11.04.2011р. та № 2 від 25.05.2011р. сторони погодили наступну кількість, ціну, вартість та дату поставки товару: 500т. на суму 3215000,00грн. дата поставки квітень-травень; 500т. на суму 1130000,00грн. дата поставки травень-червень. Згідно п. 5 та 3 вказаних специфікацій розрахунки за товар, який поставляється у відповідності до умов цього договору, здійснюються на банківський рахунок Постачальника, але не пізніше дня фактичного відвантаження товару. Оплата вважається здійсненою на дату надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Грошові кошти повинні надійти на банківський рахунок Постачальника не пізніше дня фактичного відвантаження товару, в іншому випадку Постачальник має право не здійснювати відвантаження неоплаченого товару. Оплата здійснюється у розмірі 100% від вартості партії товару. З квітня 2011р. по серпень 2011р. на виконання вимог договору поставки та специфікацій до нього позивач перерахував на банківський рахунок постачальника попередню оплату за товар на загальну суму 1699824,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1544 від 12.04.2011р. на суму 130800,00грн., № 22 від 20.04.2011р. на суму 65400,00грн., № 40 від 22.04.2011р. на суму 152600,00грн., № 1561 від 04.05.2011р. на суму 150800,00грн., № 1573 від 05.05.2011р. на суму 150800,00грн., № 1583 від 06.05.2011р. на суму 150800,00грн., № 1615 від 13.05.2011р. на суму 65400,00грн., № 1626 від 16.05.2011р. на суму 65400,00грн., № 1652 від 18.05.2011р. на суму 76300,00грн., № 1714 від 23.05.2011р. на суму 47524,00грн., № 1735 від 24.05.2011р. на суму 135600,00грн., № 1762 від 25.05.2011р. на суму 67800,00грн., № 1787 від 26.05.2011р. на суму 67800,00грн., № 1813 від 27.05.2011р. на суму 67800,00грн., № 2076 від 10.06.2011р. на суму 67800,00грн., № 2122 від 15.06.2011р. на суму 67800,00грн., № 2531 від 06.07.2011р. на суму 77400,00грн., № 2553 від 11.07.2011р. на суму 92000,00грн., наявними в матеріалах справи (а.с. 172-189). Відповідачем в період з 22.04.2011р. по 27.07.2011р. було поставлено товар на склад позивача у кількості 686,180т. на суму 1515167,57грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000002 від 22.04.2011р. на суму 64310,00грн., № РН-0000003 від 22.04.2011р. на суму 51709,60грн., № РН-0000005 від 28.04.2011р. на суму 56113,210грн., № РН-0000007 від 30.04.2011р. на суму 57704,62грн., № РН-0000008 від 30.04.2011р. на суму 59383,21грн., № РН-0000009 від 03.05.2011р. на суму 79199,41грн., № РН-0000010 від 05.05.2011р. на суму 44799,01грн., № РН-0000012 від 06.05.2011р. на суму 48853,81грн., № РН-0000014 від 11.05.2011р. на суму 57159,61грн., № РН-0000014 від 11.05.2011р. на суму 57159,61грн., № РН-0000015 від 11.05.2011р. на суму 56374,81грн., № РН-0000016 від 14.05.2011р. на суму 76648,81грн., № РН-0000017 від 15.05.2011р. на суму 62260,81грн., № РН-0000019 від 16.05.2011р. на суму 75297,22грн., № РН-0000018 від 16.05.2011р. на суму 82578,42грн., № РН-0000021 від 16.05.2011р. на суму 52538,10грн., № РН-0000021 від 22.05.2011р. на суму 57900,91грн., № РН-0000022 від 24.05.2011р. на суму 76256,54грн., № РН-0000023 від 25.05.2011р. на суму 77563,07грн., № РН-0000024 від 02.06.2011р. на суму 71483,68грн., № РН-0000025 від 02.06.2011р. на суму 60974,69грн., № РН-0000034 від 15.06.2011р. на суму 58262,70грн., № РН-0000038 від 08.07.2011р. на суму 47978,09грн., № РН-0000039 від 11.07.2011р. на суму 69000,12грн., № РН-0000042 від 27.07.2011р. на суму 70817,12грн. (а.с. 87-110). Позивач звертався до відповідача із претензією № 140 від 04.07.2013р. з вимогою повернути суму попередньої оплати товару у розмірі 184656,43грн., яка не буза задоволена останнім, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України). Як вбачається із матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи по суті, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача суми попередньої оплати за договором поставки №11/04/11 від 11.04.2011р., специфікаціями №1 від 11.04.2011р., №2 від 25.05.2011р. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться. За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції. За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як вбачається із матеріалів справи у специфікаціях № 1 від 11.04.2011р. та № 2 від 25.05.2011р. сторони встановили строк поставки товару: квітень-травень, травень-червень. Отже, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо передачі товару позивачу виникло після закінчення цього строку, у липні 2011р. У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу у повному обсязі не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, довіреностей позивача, виданих на своїх представників на отримання товару та переданої позивачу документації. У зв'язку з тим, що відповідач у встановлений законом строк не виконав обов'язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати. З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 184656,43 грн. Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 610, 612, 629, 655, 662, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд- ВИРІШИВ: Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», Донецька область, с. Новолуганське до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плавіт», Донецька область, м. Макіївка про стягнення заборгованості у розмірі 184656,43 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плавіт» (86132, Донецька область, м. Макіївка, мкр-н Центральний, 6, код ЄДРПОУ 35715851) на користь Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» (84573, Донецька область, с. Новолуганське, вул. Побєди, 23, код ЄДРПОУ 00952806) заборгованість у розмірі 184656,43 грн., судовий збір у розмірі 3693,13 грн. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Суддя І.А. Бойко т.387-59-05 надруковано 3 примірника: 1 ГСДО 1 позивачу 1 відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2014 |
Оприлюднено | 18.06.2014 |
Номер документу | 39254126 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
І.А. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні