ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2014 року Справа № 915/522/14
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Мотуз В.С.,
з участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився,
від відповідача: представник не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/522/14
за позовом : Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр" , 33002, м. Рівне, вул. Приходька, буд. 46, кв.2,
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Промінь", 55654, Миколаївська обл., Новобузький р-н, с. Новохристофорівка,
про стягнення заборгованості у розмірі 21200,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Фірма "Агро-Центр" (далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (далі- відповідач) про стягнення 21200, 00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки в частині оплати за поставлений позивачем товар.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи. Проте, від позивача 02.06.2014р. через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника останнього. Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті заявлених позовних вимог суду не надав, позов не спростував.
Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача та позивача про дату, час та місце судових засідань.
При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов в висновку про задоволення позову, виходячи з такого:
Матеріали справи свідчать, що відповідно до видаткових накладних № РН-000635 від 14.09.2009р., № РН-1858 від 29.10.2013р., № РН-1854 від 29.10.2013р., № РН-1853 від 29.10.2013р., № РН-1852 від 29.10.2013р., № РН-1851 від 29.10.2013р., № РН-1894 від 01.11.2013р., довіреностей на отримання ТМЦ № 41 від 14.08.2013 року, № 45 від 29.10.2013 року (а.с.33-44), позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 89075,00 грн.
Згідно до банківських виписок від 17.11.2010 року, 20.06.2011 року, 13.07.2011 року, 25.10.2011 року, 16.11.2011 року, 18.11.2011 року, 22.07.2013 року та платіжних доручень від 10.08.2008 року та від 09.11.2009 року (а.с.46-53) відповідач частково оплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 67875,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар станом на момент розгляду справи складає 21200,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 23.11.2013 року направлялась на адресу відповідача вимога про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування, а заборгованість не сплаченою.
Відповідно до п.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 205, 206 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Як видно з досліджених матеріалів справи та витікає з поведінки сторін (а.с. 33 -53), між сторонами укладено договір поставки на загальну суму 89075,00 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Приписами ст. 610 ЦК визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки Селянським (фермерським) господарством "Промінь" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 21200,00 грн. підлягають задоволенню повністю.
За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Промінь", 55654, Миколаївська обл., Новобузький р-н, с. Новохристофорівка, ідентифікаційний код 24796386 на користь Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр", 33002, м. Рівне, вул. Приходька, буд. 46, кв.2, ідентифікаційний код 34112560, основний борг у розмірі 21200,00 (двадцять одна тисяча двісті ) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Рішення підписано 16.06.2014р.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2014 |
Оприлюднено | 19.06.2014 |
Номер документу | 39255976 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Коваль С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні