Рішення

від 17.06.2014 по справі 925/807/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 925/807/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Юшко О.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно -

хімічна компанія", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича

фірма "Атіс", м. Черкаси

про стягнення 50 095 грн. 26 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно - хімічна компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Атіс" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) від 14 червня 2013 року за №01/2013 в розмірі 50 095 грн. 26 коп., в тому числі: 45 765 грн. 00 коп. основний борг, 2 216 грн. 80 коп. пеня, 1 601 грн. 83 коп. інфляційні втрати та 511 грн. 63 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 травня 2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29 травня 2014 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю. Надав суду документи витребувані ухвалою суду від 29 травня 2014 року.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 15 травня 2014 року та від 29 травня 2014 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 червня 2014 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/807/14.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 14 червня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Центія" (первісний боржник), товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Атіс" (новий боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно - хімічна компанія" (кредитор) було укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні за №01/2013.

Пунктом 1 вищевказаного правочину визначено, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язання сторони - первісного боржника у зобов'язаннях, що виникли із договору поставки №29/1 від 19 квітня 2012 року укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі - основний договір).

Первісний боржник має заборгованість перед кредитором по основному договору в сумі 47 265 грн. 00 коп., у зв'язку з простроченням розрахунків за отриманий товар (п. 2 договору).

Первісний боржник переводить на нового боржника грошові зобов'язання, що виникли на підставі договору поставки №29/1 від 19 квітня 2012 року, у розмірі 47 265 грн. 00 коп., а новий боржник погоджується виконати грошові зобов'язання в повному обсязі, тобто сплатити кредитору кошти в сумі 47 265 грн. 00 коп., не пізніше 30 жовтня 2013 року (п. 3 договору).

Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вже зазначалося вище, договір про заміну боржника у зобов'язанні укладено між кредитором, первісним боржником та новим боржником, тобто переведення боргу відбулося за згодою кредитора.

На момент розгляду справи в суді вказаний договір є чинним.

Однак свого обов'язку щодо виконання грошових зобов'язань в повному обсязі відповідач не виконав, сплативши позивачу лише 1 500 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення від 29 листопада 2013 року за №2537 (а.с. 8).

В зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 45 765 грн. 00 коп. згідно договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) від 14 червня 2013 року за №01/2013.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про переведення боргу від 14 червня 2013 року за №01/2013, розрахунку з позивачем в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 45 765 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 8 договору у разі невиконання новим боржником вимог п. 3 договору (неповного або несвоєчасного розрахунку), він зобов'язується сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 2 216 грн. 80 коп. пені нарахованої за період з 30 листопада 2013 року по 14 квітня 2014 року на суму 45 765 грн. 00 коп.

Розмір пені нарахований позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 511 грн. 63 коп. 3% річних (період нарахування 30 листопада 2013 року по 14 квітня 2014 року) та 1 601 грн. 83 коп. інфляційних втрат нарахованих за грудень 2013 року - березень 2014 року.

Розмір річних нарахований позивачем вірно.

Розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив суму інфляційних втрат, а тому позов в цій частині підлягає також задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Атіс", вул. Сумгаїтська,17, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36145357, п/р 26005312731500 в АКІБ "УкрсСиббанк", м. Харків, МФО 351005 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно - хімічна компанія", вул. Стельмаха, 6а, м. Київ, ідентифікаційний код 31109157, п/р 2600601316045 в КВ ЦФ ПАТ "Кредобанк" в м. Києві, МФО 325365 - 45 765 грн. 00 коп. основного боргу, 2 216 грн. 80 коп. пені, 1 601 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 511 грн. 63 коп. 3% річних. та 1 827 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 18 червня 2014 року.

Суддя А.В.Васянович