Рішення

від 17.06.2014 по справі 905/2602/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2014 Справа № 905/2602/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт-Престиж", м.Донецьк

про стягнення 35 468 687,24грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

17.06.2014р. з 10.30 год. по 10.40 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариства "Комерційний банк "Даніель", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт-Престиж", м.Донецьк про стягнення 35 468 687,24грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №04/2013 від 28.02.2013р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 18.04.2014р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2602/14.

16 червня 2014р. позивач телеграмою просив суд відкласти розгляд справи №905/2602/14 на вересень 2014р. у зв'язку з неможливістю явки його повноважного представника в судове засідання.

В судове засідання 17.06.2014р. представники сторін не з'явились.

Відповідно до витягу АД №081050 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафт-Престиж» зареєстровано за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 48. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача зазначені у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявне в матеріалах справи поштове відправлення №35497250, надіслане на адресу державної реєстрації відповідача та повернуте з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», суд робить висновок про належне виконання обов'язку повідомити відповідача про час та місце розгляду справи №905/2602/14.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Крім того, згідно з п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р., господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене обставини та обмеженість строку розгляду господарської справи двома місяцями, беручи до уваги, що позивачем не надано доказів неможливості заміни представника, суд відхиляє як необґрунтовано заявлене клопотання позивача про відкладення розгляду справи №905/2602/14 на вересень.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача та позивача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2013р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ландшафт-Престиж» (далі - позичальник) укладено кредитний договір №04/2013 (далі - кредитний договір), згідно з п.2.1 якого банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 30 405 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 27.02.2014р. включно, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах строках та у випадках, передбачених цим договором.

За умовами п.2.2, за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 23% відсотки. При порушенні терміну повернення кредиту, передбаченого п.2.1 цього договору, встановлюється плата у розмірі 46% відсотків річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом до дати її погашення. Строки сплати нарахованих відсотків за згодою сторін неодноразово змінювались, про що свідчать копії наданих до матеріалів справи додаткових угод до кредитного договору. Так, в п.1 додаткової угоди №8 від 05.12.2013р. до кредитного договору сторони домовились, що відсотки за користування кредитними коштами за період 01.09.2013р.-31.12.2013р. та 01.01.2014р.-27.02.2014р. позичальник сплачує до 27.02.2014р.

Згідно з п.8.1, при порушенні позичальником будь-якого зі зобов'язань з повернення кредиту, передбаченого п.2.1 цього договору, по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та комісій, передбачених п.п.4.1, 4.2 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2% відсотки від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється починаючи від дня виникнення прострочених зобов'язань до дня їх фактичного повернення банку.

Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і дає до повного виконання зобов'язань сторонами зобов'язань за ним (п.9.1).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №04/2013 від 28.02.2013р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням приписів наведених норм, позивач на виконання умов кредитного договору 28.02.2014р. надав відповідачу кредитні кошти в сумі 30 405 000,00 грн. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти та проценти за користування ними в розмірі та строки, визначені договором, не сплачував.

Як зазначає позивач, станом на 31.03.2014р. у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №04/2013 від 28.02.2013р, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 30 405 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 4 674 872,87 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/2602/14 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у заявлених до стягнення сумах.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 30 405 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 4 674 872,87 грн. є правомірними та доведені належним чином, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, виходячи зі змісту п.8.1 кредитного договору, законодавчо встановлене обмеження строку нарахування пені до правовідносин, що випливають з кредитного договору №04/2013 від 28.02.2013р.., не застосовується.

У відповідності до приписів наведених норм, з урахуванням настання умов п.8.1 кредитного договору, позивачем станом на 31.03.2014р. нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 346 533,70 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 42 280,67 грн. Проаналізувавши надані позивачем розрахунки пені, судом встановлено арифметичну правильність та відповідність нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства, доведені належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт-Престиж", м.Донецьк про стягнення 35 468 687,24грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт-Престиж" (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 48, ЄДРПОУ 33956360) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8Б, ЄДРПОУ 26475516) на підставі кредитного договору №04/2013 від 28.02.2013р. заборгованість за кредитом в сумі 30 405 000,00 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 4 674 872,87 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 346 533,70 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 42 280,67 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт-Престиж" (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 48, ЄДРПОУ 33956360) на користь державного бюджету України (отримувач: Київське УК/ Київський р-н/22030001, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 73 080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 17.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 18.06.2014р.

Суддя П.В. Демідова