Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/7787/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7787/14 02.06.14

За позовом Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний комбінат"

Про стягнення 198 382,92 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Хринюк О.С. свідоцтво №1332 від 01.07.2013 про право на здійснення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний комбінат" про стягнення з останнього заборгованості за Договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 151 580,00 грн. основного боргу, 4 360,52 грн. 3% річних, 27 284,40 грн. пені, 15 158,00 суму штрафних санкцій, крім того просив судові витрати у розмірі також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності повернення позики згідно умов Договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №1-15/04-2010 від 15.04.2010. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 порушено провадження у справі №910/7787/14 та призначено розгляд справи на 19.05.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2014 розгляд справи відкладався на 02.06.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 02.06.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 02.06.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/7787/14 від 28.04.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 року N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/7787/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.06.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010 року між Закритим акціонерним товариством "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" (далі по тексту - Позичкодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний-комбінат" (далі по тексту - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір №1/15/04-2010 про надання безвідсоткової фінансової допомоги (дала по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Позичкодавець надає Позичальнику безвідсоткову поворотну грошову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути Позичкодавцю таку ж саме суму грошей в обумовлений даним Договором термін.

Сторони встановили суму грошової допомоги у розмірі 400 000,00 грн. (п. 3.1. Договору)

Відповідно до п.п. 2.1.-2.1.1. Договору, Позичкодавець зобов'язується надати Позичальникові безвідсоткову грошову допомогу в термін до 16.04.2010 частинами в безготівковій формі , шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позичальника.

Згідно з п.п. 2.2-2.2.1. Договору, Позичальник зобов'язаний повернути одержані кошти в термін до 14.04.2013 шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок Позичкодавця.

Так 16.04.2010 року на виконання умов Договору Позивачем було надано Відповідачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 400 000,00 грн., на підтвердження чого Позивач надав виписку з банку. (копія якої є в матеріалах справи).

Зі слів Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний-комбінат" в період з 31.08.2010 по 17.09.2010 повернуло частину фінансової допомоги в розмірі 248 420,00 грн. Судом встановлено, що даний факт підтверджується виписками з банку, а саме:

- від 31.08.2010 в сумі 154 000,00 грн.;

- від 15.09.2010 в сумі 52 000,00 грн.;

- від 16.09.2010 в сумі 17 000,00 грн.;

- від 17.09.2010 в сумі 25 420,00 грн., що в сукупності становить 151 580,00 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що Відповідач у встановлений Договором строк не повернув безвідсоткову поворотну фінансову допомогу і має заборгованість перед Позивачем в розмірі 151 580,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Згідно з п. 5.1. Договору, останній діє з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору.

Судом встановлено, що Договір, який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн., згідно умов Договору №1/15/04-2010, а Відповідач після закінчення строку дії Договору не повернув повністю зазначені грошові кошти Позивачу, у зв'язку з чим у Відповідача на момент оголошення рішення по справі залишок боргу за вказаним Договором становить 151 580,00 грн.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язань належним чином доведений, документально обґрунтований та Відповідачем не спростований.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 151 580,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, Позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з Відповідача 4 360,52 грн. - 3% річних, 27 284,40 грн. - пені, 15 158,00 грн. - суми штрафних санкцій.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії Відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого Позивачем розміру 3% річних, який підлягає стягненню з Відповідача, та встановлено, що зазначена сума 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у сумі 4 360,52 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору сторони погодили, що у випадку не повернення суми в термін, вказаний в п.2.2.1 вищезгаданого Договору, Позичальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від неповернутої суми за кожен день затримки.

Згідно ст.ст. 231,232 ГПК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому Договором, а їх нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок заявленого Позивачем розміру 0,1 % пені, яка підлягає стягненню з Відповідача, та встановлено, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 27 284,40 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Також п. 4.3 Договору сторони погодили, що у випадку не повернення суми протягом чотирьох місяців з моменту закінчення терміну позики Позичальник сплачує штраф у розмірі 10 % від суми допомоги.

Вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача штрафних санкцій у сумі 15 580,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний комбінат" (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 15; код ЄДРПОУ 24267647) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" (08400, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Грушевського, 61; код ЄДРПОУ 32020232) заборгованості за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №1/15/04-2010 від 15.04.2010 у розмірі 198 382,92 грн. з яких 151 580,00 грн. - основного боргу, 4 360,52 грн. - 3% річних, 27 284,40 грн. - пені, 15 158,00 грн. - суми штрафних санкцій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний комбінат" (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 15; код ЄДРПОУ 24267647) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства "Переяслав-Хмельницький хлібозавод" (08400, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Грушевського, 61; код ЄДРПОУ 32020232) 3 967,66 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 06.06.2014р.

Суддя А.В.Митрохіна