ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10086/14 16.06.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕФЕСТ-МК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕТБУД"
про стягнення 160 700 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники:
Від позивача Гулько Ж.В. за довіреністю від 08.01.2014
Кондратенко М.С. (директор)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
26.05.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕФЕСТ-МК" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕТБУД" (надалі - відповідач) про стягнення 160 700 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/10086/14, розгляд справи призначено на 16.06.2014.
10.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 16.06.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.
В судове засідання, призначене на 16.06.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 2956095 5, згідно якого 03.06.2014 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
13.08.2013 між позивачем (надалі за текстом - підрядник) та відповідачем (надалі за текстом - замовник) був укладений договір підряду №08/13-13 (далі за текстом - контракт)(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Згідно умов п. 1.1 Договору Підрядник зобов'язується виконати підрядні роботи за адресою: офісно-житловий комплекс з підземно-наземним паркінгом по вул. Сергія Струтинського,2 в Печерському районі міста Києва, а Замовник зобов'язується прийняти виконану Підрядником роботу згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В, Довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 та оплатити її.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п. 4.2 Договору аванс на виконання підрядних робіт складає 125 000 грн. з ПДВ, а наступні платежі здійснюються за фактично виконані об'єми робіт. Остаточний розрахунок здійснюється після прийому виконаних Робіт від Підрядника і представлення ним підписаного сторонами Акту приймання виконаних Робіт і Довідки про вартість Робіт.
Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що після завершення виконання Робіт, визначених у п. 1.3 Договору, Підрядник повинен надати Замовнику протягом 5-ти робочих днів з дня завершення Робіт Акт приймання виконаних Робіт , Довідку про вартість Робіт та оформленої Підрядником Виконавчої документації, а Замовник протягом 5-ти робочих днів з дня отримання повинен підписати вказані документи та остаточно розрахуватись.
Судом встановлено, що на виконання вимог п. 6.1 Договору позивач неодноразово направляло акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за жовтень 2013 на суму 160 700 грн., з проханням повернути підписані примірники підряднику і оплатити виконані роботи у 10-денний термін.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Претензією № 08/01/14 від 08.01.2014 позивач звернувся до відповідача про необхідність сплати суми заборгованості за договором підряду.
Водночас, як зазначено позивачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.
Суд наголошує, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.
Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору субпідряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором підряду № 08/13-13 від 13.08.2013 в сумі 160 700 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕТБУД" (04212, м. Київ, Вулиця Маршала Тимошенка, будинок 21, корпус 3; ідентифікаційний код: 38483693) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕФЕСТ-МК" (04050, м. Київ, Вулиця Білоруська, будинок 30; ідентифікаційний код 38319741) 160 700 (сто шістдесят тисяч сімсот) грн. 00 коп. - основного боргу та 3 214 (три тисячі двісті чотирнадцять) грн. 00 коп. - суму судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 18.06.2014
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2014 |
Оприлюднено | 18.06.2014 |
Номер документу | 39257360 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні