Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/7728/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7728/14 02.06.14

За позовомКомунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна лікарня №2" доКомунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна аптека" простягнення 91 959,58 грн. Суддя Бойко Р.В

Представники сторін:

Від позивача:Васьковський О.В. Від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Комунальний заклад Київської обласної ради "Київська обласна лікарня №2" (надалі - "Лікарня") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна аптека" (надалі - "Аптека") про стягнення 91 959,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.10.2009 р. між Лікарнею та Аптекою було укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №103/09 на виконання умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (майно), що знаходиться на балансі позивача. Крім того, 02.01.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання комунальних послуг №2/1, відповідно до якого постачальник на період оренди приміщення надає споживачеві комунальні послуги, а споживач сплачує постачальнику фактичну вартість спожитих послуг.

Відповідач умов договорів належним чином не виконав, що призвело до виникнення у нього заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 85 014,21 грн. та надання комунальних послуг у розмірі 1 941,81 грн. До того ж, позивач нарахував відповідачу пеню за неналежне виконання своїх зобов'язань по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 4 930,76 грн. та 72,80 грн. відповідно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. відкладено розгляд справи на 02.06.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 02.06.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.06.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується конвертом та довідкою відділення поштового зв'язку, в якій зазначено причину повернення поштового відправлення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, провулок Нестерівський, 13/19, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009 р. між Комунальним закладом Київської обласної ради "Київська обласна лікарня №2" (орендодавець) та Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київська обласна аптека" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №103/09 (надалі - «Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (майно), площею 48,36 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49. Майно розташоване на другому поверсі шестиповерхової будівлі лікарні, що знаходиться на балансі Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна лікарня №2".

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна, обов'язок складання якого покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору

(п.п. 2.1 та 2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №4 від 18.05.2012 р.) орендна плата визначається за результатами конкурсу (орендна плата може бути встановлена за домовленістю сторін, але не менше розміру, визначеного на підставі Методики, затвердженої Київською обласною радою), і становить за місяць оренди 3 590,67 грн. без ПДВ враховуючи індекс інфляції за березень.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

У пункті 3.3 Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. 50% орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно виставленого рахунку протягом 3-х днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктами 5.7 та 5.8 Договору встановлено, що до основних обов'язків орендаря віднесено обов'язок нести витрати, пов'язані з утримуванням орендованого майна та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

До того ж п. 5.11 Договору на орендаря покладено обов'язок щомісячно надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

У відповідності до п. 5.13 Договору, яким орендаря було зобов'язано укласти з орендодавцем договір відшкодування витрат на надання комунальних послуг, 02.01.2009 р. між Лікарнею (постачальник) та Аптекою (споживач) було укладено договір про надання комунальних послуг №2/1 (надалі - "Договір комунальних послуг"), відповідно до п. 1 якого постачальник на період оренди приміщення надає споживачеві комунальні послуги: електроенергія, водопостачання та каналізація, газ для котельні (теплопостачання), а споживач сплачує постачальнику фактичну вартість спожитих послуг.

Пунктами 2 та 3 Договору комунальних послуг встановлено, що визначення вартості комунальних послуг проводиться за показниками установлених споживачем лічильників, а у разі їх відсутності за усередненими показниками, згідно чинних на день оплати тарифів. Оплата послуг проводиться споживачем щомісячно, не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця, згідно виставлених постачальником рахунків.

Пунктом 8 Договору комунальних послуг передбачено, що за несвоєчасну оплату комунальних послуг споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Сторонами погоджено, що Договір комунальних послуг починає діяти з моменту його підписання і до повернення орендованого приміщення споживачем (п. 10 Договору комунальних послуг).

Як вбачається з матеріалів справи (акт №1/1 приймання-передачі нежитлового приміщення від 20.10.2009 р.) позивачем на виконання умов договору було передано в строкове платне користування відповідача нежитлове приміщення загальною площею 48,36 кв.м., розташоване в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49, другий поверх головного корпусу стаціонару.

Проте, як вказує позивач, відповідач свого грошового зобов'язання зі сплати орендних та комунальних платежів належним чином не виконав, внаслідок чого за ним у період з травня 2012 року по грудень 2013 року виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 83 799,77 грн., а заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат за період з 30.09.2013 р. по 31.10.2013 р. становить 1 941,81 грн. До того ж, на підставі п. 5.7 Договору позивач вказує, що відповідач повинен відшкодувати йому вартість витрат, пов'язаних з утриманням будинку, у розмірі 265,01 грн. та витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки, у розмірі 949,43 грн.

Пунктом 3.9 Договору передбачено, що у разі закінчення (припинення) строку дії цього Договору орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов'язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього Договору в повному обсязі, враховуючи санкції.

14.01.2014 р. до Лікарні надійшов лист відповідача №1 від 08.01.2014 р., в якому Аптека просила розірвати з 01.01.2014 р. Договір.

На виконання умов Договору, сторонами було підписано акт №2/2014 приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до п.п. 2 та 3 якого орендар передав, а орендодавець прийняв приміщення, яке передавалось в оренду, в належному стані та зауважень до якості приміщення у орендодавця немає.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати, комунальних витрат, витрат по утриманню орендованого майна та з відшкодування вартості витрат з утримання земельної ділянки.

Договір оренди та Договір комунальних послуг (договір надання послуг) є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актами приймання-передачі нежитлового приміщення №1/1 від 20.10.2009 р. та №2/2014 від 01.01.2014 р., рахунками за період з травня 2012 року по грудень 2013 року на оплату оренди приміщення, а також рахунками №К2-1045 та №К2-1065 на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням будинку, рахунком №К2-1492 від 31.12.2013 р. на відшкодування витрат вартості земельного податку та рахунками №К2-1084 від 30.09.2013 р. та №К2-1222 від 31.10.2013 р. по сплаті комунальних платежів) підтверджується користування відповідачем нежитловим приміщенням та наявність у нього заборгованості по сплаті орендних платежів, комунальних, експлуатаційних витрат та податку на землю у розмірі 86 956,02 грн., з яких орендна плата у розмірі 83 799,77 грн., відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки у розмірі 949,43 грн., відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням будинку у розмірі 265,01 грн. та надання комунальних послуг у розмірі 1 941,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи пункту 3.3 Договору Аптека повинна була сплачувати орендні платежі щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої плати, а кінцевий розрахунок згідно виставленого рахунку - протягом 3-х днів з дня отримання рахунку. А приписами п. 3 Договору комунальних послуг встановлено, що комунальні платежі проводяться відповідачем щомісячно не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.

Всі вказані рахунки, що були виставлені Лікарнею Аптеці, підписані представником відповідача, а тому відповідач був зобов'язаний їх оплатити у порядку, передбаченому п. 3.3 Договору та п. 3 Договору комунальних послуг.

Проте, відповідач свого обов'язку у встановлений Договорами строк не виконав у зв'язку із чим 18.03.2013 р. та 07.06.2013 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії №308/4 та №620/7 з вимогою протягом п'яти днів з моменту отримання претензій погасити існуючу заборгованість.

Позивач стверджує, а відповідачем не надано доказів на спростування таких тверджень, що відповідач відповіді на вказані претензії не надав, свого грошового зобов'язання згідно Договорів на момент винесення рішення у справі не виконав, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання у розмірі 86 956,02 грн. за період з травня 2012 року по грудень 2013 року на підставі Договорів. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Аптекою обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Лікарні про стягнення з Аптеки заборгованості по сплаті орендних платежів, витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, комунальних платежів у розмірі 86 956,02 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у розмірі 4 930,76 грн. та за Договором комунальних послуг у розмірі 72,80 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до п. 3.6 Договору за несвоєчасну сплату або сплату не в повному обсязі орендної плати орендар, крім заборгованості, сплачує до бюджету та орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення орендної плати, прийшов до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з Аптеки пені у розмірі

4 930,76 грн. за прострочення виконання своїх грошових зобов'язань за Договором.

Пунктом 8 Договору комунальних послуг встановлено обов'язок відповідача у разі несвоєчасної оплати комунальних послуг сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ кожен день прострочення.

Суд, керуючись п. 8 Договору комунальних послуг, встановив, що відповідач є таким, що прострочив оплату комунальних послуг за вересень 2013 року з 21.10.2013 р. та за жовтень 2013 року з 21.11.2013 р., враховуючи встановлену позивачем дату, до якої нараховується пеня - 25.02.2014 р., здійснивши перерахунок пені, прийшов до висновку про правомірність вимоги позивача стягнути з Аптеки пеню за прострочення оплати комунальних платежів у розмірі 72,80 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов Лікарні в повному обсязі та стягнути з Аптеки заборгованість у загальному розмірі 86 956,02 грн. та пеню у загальному розмірі 5 003,56 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна лікарня №2" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна аптека" (04053, м. Київ, провулок Нестерівський, 13/19; ідентифікаційний номер 30187721) на користь Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна лікарня №2" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський,13/19, ідентифікаційний код 01993718) заборгованість у розмірі 86 956 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 02 коп., пеню у розмірі 5 003 (п'ять тисяч три) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 1 839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять) грн. 19 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний - 06.06.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко