Рішення

від 05.06.2014 по справі 911/1494/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р. Справа № 911/1494/14

Розглянувши матеріали справи за позовом заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрінг»

про стягнення 18811,98 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників:

від позивача: Доан А.В.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрінг» (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання телекомунікаційних послуг № 31032010-ГТ від 31.03.2010 р. в сумі 18811,98 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору № 31032010-ГТ від 31.03.2010 р. в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрінг» утворилась заборгованість в сумі 18811,98 грн.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18811,98 грн., яка складається з суми основного боргу 17500,00 грн. та пені в сумі 1311,98 грн.

Провадження у справі № 911/1494/14 порушено ухвалою від 25.04.2014 року та призначено справу до розгляду на 08.05.2014 року.

У судовому засіданні 08.05.20914 року розгляд справи відкладався до 05.06.2014 року.

Позивач в судовому засіданні 05.06.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.06.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав, відзив на позовне надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

31.03.2010 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» (виконавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інрінг» (замовник) був укладений Договір №31032010-ГТ про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, виконавець зобов'язується надавати замовнику телекомунікаційні послуги відповідно до специфікацій (зазначених у додатках цього договору), надалі «послуги», у порядку, встановленому даним договором, а замовник зобов'язується своєчасно приймати послуги та оплачувати їх відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, форма розрахунків: безготівкова, платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця. Оплата здійснюється виключно в національній грошовій одиниці України - гривні.

Вартість послуг визначається в додатках до даного Договору, після включення певної послуги, сторони підписують відповідний акт включення з моменту підписання якого розпочинається тарифікація надання послуги зазначеної у ньому. У випадку підключення додаткової точки, сторони підписують новий додаток до договору. У випадку не повернення замовником виконавцю акту включення послуги протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту фактично включеної послуги, і якщо саме включення послуги буде зафіксовано в помісячному акті здачі-приймання послуг, то такий акт і буде підтвердженням включення послуги. (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. п. 5.1-5.3 Договору, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим виконавець надсилає замовнику для підписання акт здачі - приймання послуг. Замовник підписує акт здачі-приймання послуг та інші акти протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання та надсилає їх виконавцю. У випадку не повернення замовником підписаного акту здачі-приймання послуг та ненадання ним мотивованої письмової відмови (заперечення) щодо надання послуг до 20 (двадцятого) числа наступного за розрахунковим місяця, підписаний представником виконавця акт здачі-приймання послуг вважається рівнозначним акту, який підписаний представниками обох сторін, а послуги вважаються прийнятими замовником як вони є.

Відповідно до п. 7.1 Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 р. Згідно п. 7.6 Договору, після настання дати припинення дії договору, зазначеної у п. 7.1, у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до настання цієї дати не повідомить іншу сторону письмово (рекомендованим листом або кур'єром) про свою бажання припинити дію договору, строк дії договору автоматично пролонгується на наступний річний період на тих самих умовах без складання додатової угоди до договору. Аналогічний порядок продовження застосовується і до всіх наступних періодів дії Договору.

Доказів надсилання письмового повідомлення про припинення дії Договору суду надано не було. Про продовження його дії свідчать і відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), надані позивачем та підписані обома сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови Договору виконав у повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001124, № ОУ-0001351, № ОУ-0001570, № ОУ-0001814, № ОУ-0002045, № ОУ-0002292, № ОУ-0002542 на загальну суму 17 500,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг своєчасно та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним виникла заборгованість за надані телекомунікаційні послуги.

Наявність заборгованості відповідача у сумі 17 500,00 грн. за період червень-грудень 2012 р. підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000807 за червень 2012 р., № СФ-0001026 за липень 2012 р., № СФ-0001249 за серпень 2012 р., № СФ-0001472 за вересень 2012 р., № СФ-0001693 за жовтень 2012 р., № СФ-0001919 за листопад 2012 р., № СФ-0002155 за грудень 2012 р. та банківськими виписками з рахунків позивача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на телекомунікаційні послуги та послуги з технічного обслуговування та підтримки були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за договором № 31032010-ГТ від 31.03.2010 р. за період червень-грудень 2012 р.

Оскільки, доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 17500,00 грн. основного боргу за Договором про надання телекомунікаційних послуг № 31032010-ГТ від 31.03.2010 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 1311,98 грн., що нарахована за період з 06.06.2012 р. по 06.06.2013 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 4.1 Договору, сторони за невиконання або неналежне виконання умов договору несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Відповідно до статті 343 Господарського кодексу України, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.5. Договору визначено, що замовник здійснює абонентську плату за послуги шляхом внесення авансового платежу не пізніше 05 числа звітного місяця.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за кожним рахунком-фактурою за 6 місяців прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідні періоди.

Відтак, вимога про стягнення нарахованої позивачем пені правомірна і підлягає задоволенню згідно наведеного в позові розрахунку у сумі 1311,98 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрінг» (07100, м. Славутич, Чернігівський квартал, буд. 35, код ЄДРПОУ 36793307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» (04070, м. Київ, вул. Фролівська, буд. 9/11, код ЄДРПОУ 34603204) заборгованість в сумі 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 1311 (одна тисяча триста одиндцять) грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя А.Ю. Кошик