Рішення

від 13.06.2014 по справі 916/1561/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2014 р.Справа № 916/1561/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО ТОН";

про стягнення 114852,04грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Антощук Е.І.;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО ТОН" заборгованості за генеральним договором фінансового лізингу №139 від 11.10.2013р. у сумі 114852,04грн. з яких 103165,50грн. - заборгованість по лізингових платежах, 3528,18грн. - пеня, 8153,36грн. - штраф за повернення предмета лізингу з порушенням строків повернення.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

11 жовтня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТО ТОН" (Відповідач, Лізингоодержувач) укладено генеральний договір фінансового лізингу №139 (далі генеральний договір) відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язався у відповідності до заявки Лізингоодержувача придбати у Постачальника у власність предмет лізингу та надати його за плату Лізингоодержувачу в тимчасове володіння та користування в якості предмету лізингу на строк та на умовах, визначених цим генеральним договором та відповідним договором лізингу.

Договір лізингу оформлюється Лізингодавцем на підставі заявки та підписується уповноваженими представниками сторін (п.1.2. генерального договору).

Лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі. Склад лізингових платежів обумовлюється згідно Закону України «Про фінансовий лізинг» та інших нормативно-правових актів. Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві лізингові платежі в наступному порядку: а) авансовий лізинговий платіж сплачується протягом трьох банківських днів після підписання відповідного договору лізингу. Лізингодавець може виставити рахунок-фактуру для сплати авансу; б) поточні лізингові платежі сплачуються згідно з графіком лізингових платежів. Лізингодавець може виставляти рахунки-фактури для оплати щомісячних лізингових платежів (п.п.2.1. - 2.3. генерального договору).

Загальна сума лізингових платежів зазначається в договорі лізингу. Детальний розпис суми лізингових платежів та строки їх оплати (гранична дата оплати) визначаються в графіку лізингових платежів. Оплата лізингових платежів повинна проводитись не пізніше дати сплати, визначеної в графіку лізингових платежів (п.2.4. генерального договору).

Датою оплати лізингового платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. У випадку часткової оплати - датою сплати буде вважатися дата зарахування останньої частини платежу на поточний рахунок Лізингодавця (п.2.5. генерального договору).

Всі платежі, що здійснюються Лізингоодержувачем на поточний рахунок Лізингодавця, будуть зараховуватися в наступному порядку: сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення Лізингоодержувачем обов'язків за договором лізингу; сплата суми заборгованості за простроченими лізинговими платежами; сплата винагороди; сплата відшкодування предмету лізингу (п.2.6. генерального договору).

У випадку прострочення встановлених договором лізингу строків сплати лізингових платежів або у випадку часткової сплати поточного лізингового платежу, Лізингоодержувач зобов'язується сплатити Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми такого простроченого лізингового платежу за кожний календарний день прострочення (п.п10.2.1. генерального договору).

У випадку не повернення предмету лізингу або повернення його з порушенням строків повернення, зокрема у випадку вилучення предмета лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 2% від вартості предмета лізингу на моменту укладення договору лізингу (п.10.2.2. генерального договору).

11 жовтня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТО ТОН" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №ФЛ-139-1 (далі договір лізингу) відповідно до умов якого керуючись генеральним договором фінансового лізингу №139 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" передає за плату у тимчасове володіння та користування на умовах цього договору та генерального договору фінансового лізингу №139 предмет лізингу зазначений в специфікації до цього договору.

Постачальником предмету лізингу є ТОВ «ГК «Індустрія», місце приймання-передачі м. Київ, місце експлуатації - Україна, строк лізингу - 30 місяців, загальна вартість договору лізингу - 681208,66грн., винагорода - 205717,61грн., відшкодування вартості предмета лізингу - 407917,78грн. (п.п.2 -6.2. договору лізингу).

Відповідно до заявки про надання майна в лізинг, специфікації (Додаток 1/Ф до договору лізингу) та акту приймання-передачі (додаток №3/ФЛ-139-1) ТОВ «СТО ТОН» отримало в лізинг навантажувач фронтальний DISD SD 300, 2012 року випуску новий не бувший у використанні, у кількості 1 штуки, вартістю 440887,21грн. зі строком лізингу 30 місяців.

Позивач зазначає, що з 25.11.2013р. відповідач припинив сплачувати лізингові платежі.

Позивачем було направлено відповідачу претензію від 18.02.2014р. №987 про сплату заборгованості, повернення предмету лізингу та розірвання договору лізингу у разі несплати лізингових платежів, однак відповіді не було отримано.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за генеральним договором фінансового лізингу №139 від 11.10.2013р. та договором фінансового лізингу №ФЛ-139-1 від 11.10.2013р. зазначені договори були розірвані Позивачем в односторонньому порядку та подано заяву №995 від 05.03.2014р. про вчинення виконавчого напису нотаріуса за несплачені лізингові платежі з 25.11.2013р. по 05.03.2014р. за користування предметом лізингу на загальну суму 113382,28грн. Виконавчий напис про повернення предмету лізингу вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 05.03.2014р. зареєстрований в реєстрі за №1691.

На підставі виконавчого напису позивачем подано заяву про примусове виконання від 06.03.2014р. до відділу державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції.

06.03.2014р. було відкрито виконавче провадження ВП №42413155, здійснено опис предмета лізингу та його арешт згідно акту державного виконавця (копія в матеріалах справи).

08.04.2013р. предмет лізингу передано Позивачу на підставі акту державного виконавця від 08.04.2014р. та закінчене виконавче провадження про що винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження (копія в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи за Відповідачем рахується заборгованість за лізинговими платежами у сумі 103165,50грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Відповідно до ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом та загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 1 та 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізиногоодержувачем специфікацій та умов та передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Лізингоодержувач свої зобов'язання перед лізингодавцем з оплати лізингових платежів належним чином не виконав на підставі чого, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з лізингових платежів у сумі 103165,50грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачені штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 10.2.1. генерального договору сторони встановили, що у випадку прострочення встановлених договором лізингу строків сплати лізингових платежів або у випадку часткової сплати поточного лізингового платежу, Лізингоодержувач зобов'язується сплатити Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми такого простроченого лізингового платежу за кожний календарний день прострочення.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 3528,18грн.за період з 25.11.2013р. по 15.04.2014р. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до п.10.2.2. генерального договору у випадку не повернення предмету лізингу або повернення його з порушенням строків повернення, зокрема у випадку вилучення предмета лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 2% від вартості предмета лізингу на моменту укладення договору лізингу.

Приймаючи до уваги, що предмет лізингу було повернуто у примусовому порядку із простроченням повернення позивач просить стягнути з Відповідача штраф за повернення предмету лізингу з порушенням строків повернення у сумі 8158,36грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено своєчасне виконання своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 114852,04грн. з яких 103165,50грн. - заборгованість по лізингових платежах, 3528,18грн. - пеня, 8153,36грн. - штраф за повернення предмета лізингу з порушенням строків повернення.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО ТОН" (67821, Одеська область, Овідіопольський район, село Сухий лиман, вул. Морська, 22, код ЄДРПОУ 37291652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 13, офіс 211, код ЄДРПОУ 38291386) 103165/сто три тисячі сто шістдесят п'ять/грн. 50коп. заборгованості по лізингових платежах, 3528/три тисячі п'ятсот двадцять вісім/грн. 18коп. пені, 8153/вісім тисяч сто п'ятдесят три/грн. 36коп. штрафу за повернення предмета лізингу з порушенням строків повернення, 2296/дві тисячі двісті дев'яносто шість/грн. 04коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 18.06.2014р.

Суддя Горячук Н.О.