Рішення

від 11.06.2014 по справі 916/1546/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2014 р.Справа № 916/1546/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1. (довіреність №1 від 14.02.2014 р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛВ» до приватного підприємства «Віалстрой» про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 23.04.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача приватного підприємства "Віалстрой" про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 14.05.2014 р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено до 11.06.2014 р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судові засідання не з'являвся, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача ПП «Віалстрой» за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

11.06.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

18.01.11р. між ТОВ «КОМФОРТ-ЛВ» (Постачальник) та ПП «Віалстрой» (Покупець) був укладений договір поставки №18/01/01, п.1.1. якого передбачено, що у відповідності до умов даного договору Постачальник поставляє (передає) у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує продукцію, повний перелік, якої зазначається в узгоджених Сторонами специфікаціях.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору найменування, одиниця виміру, вартість та ціна Продукції визначаються в специфікаціях к даному договору. Поставка Продукції здійснюється партіями згідно затвердженого Сторонами графіку поставок, самостійних заявок, кількість і вартість Продукції визначається у відповідності до накладної.

Згідно п.3.4, 3.7 договору передача Постачальником продукції Покупцю здійснюється на підставі накладних, самостійними партіями в кількості та строки, узгоджені Сторонами, підписаних уповноваженими особами Покупця згідно списку п.2.3.4 Право власності на продукцію що поставляється переходить до Постачальника к Покупцю з моменту фактичної поставки (передачі) згідно Специфікації к даному договору.

Ціна продукції указана в Специфікації яка є невід'ємною частиною даного Договору включає податок на додану вартість. Умови оплати за кожну поставлену партію, Покупець здійснює розрахунок протягом 10-ти календарних днів з моменту поставки партії Продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. (п.4.5,4.2. договору поставки №18/01/01 від 18.01.11р.)

Специфікаціями, які є додатком №1, №3 до договору поставки, укладеним між ТОВ «КОМФОРТ-ЛВ» та ПП «Віалстрой», передбачені ціни на продукцію, що поставляється Постачальником та вартість доставки.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 59633,14грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними №0003887 від 05.05.11р. на суму 1955грн, №0003880 від 05.05.11р. на суму 2180грн, довіреністю №16 від 29.07.11р, товарно-транспортними накладними №0008554 від 29.07.11р. на суму 1085грн., №0008553 від 29.07.11р. на суму 1070,20грн, довіреністю №17 від 15.08.11р., товарно-транспортними накладними №0009178 від 15.08.11 р. на суму 1500,88грн, №0009412 від 19.08.11 р. на суму 1040,31грн, довіреністю №110 від 24.10.11р. товарно-транспортною накладною №0013055 від 24.10.11р. на суму 400 грн., довіреністю №131 від 02.11.11р., товарно-транспортними накладними №0013775 від 03.11.11р. на суму 2600грн, №0013823 від 03.11.11р. на суму 2600грн, №0013827 від 03.11.11р. на суму 2637грн, №0013832 від 03.11.11р. на суму 2712грн, №0013842 від 03.11.11р. на суму 2712грн, №0012584 від 17.10.11р. на суму 4800грн.. №0012625 від 17.10.11р. на суму 2700грн, №0012665 від 18.10.11р. на суму 3630грн, №0012661 від 18.10.11р. на суму 4840грн, №0012654 від 18.10.11р. на суму 2420грн, №0012643 від 18.10.11р. на суму 4840грн., №0012630 від 18.10.11р. на суму 4840 грн. №0016219 від 09.12.11 р. суму 2909,95грн., видатковою накладною №0015184 від 19.11.11р. на суму 3060грн., довіреністю №97 від 19.10.11р.

Також, факт наявної заборгованості в сумі 59633,14грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.12.2011р., оформлений належним чином та підписаним вповноваженими сторонами договору поставки.

Однак, відповідачем були виконанні свої зобов'язання за договором поставки №18/01/01 від 18.01.11р. неналежним чином, не було проведено оплату за поставлену продукцію в сумі 59633,14грн., у зв'язку з чим у ПП «Віалстрой» утворилась заборгованість в розмірі 59633,14грн.

З наведених підстав позивач ТОВ «КОМФОРТ-ЛВ» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ПП «Віалстрой» 59 633,14 грн. заборгованості.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Правовими підставами для відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями винної особи, закон визначає наступні.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту порушеного цивільного права є, зокрема, відшкодування збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Вимоги щодо стягнення збитків можуть бути заявлені як самостійно, так і у поєднанні з вимогами щодо розірвання договору, у разі неналежного виконання або невиконання його другою стороною.

Відповідно до ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання Його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.682 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з Його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу ( ч.1.2 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари),а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем були виконані неналежним чином свої зобов'язання за договором поставки №18/01 /01 від 18.01.11р. та не проведено оплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 59633,14грн. суд дійшов висновку про наявність для задоволення заявлену ТОВ «Комфорт-ЛВ» позовну вимогу та стягнути з ПП Віалстрой» 59633,14 грн. заборгованості за поставлену продукцію,

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача, в порядку ст. 44 ГПК України, витрати понесені позивачем на оплату послуг адвоката у розмірі 3000 грн.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при задоволені позову на відповідача (ч.5 ст.49 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно ч.1 ст.6 Закону України "Про адвокатуру" від 05.07.12р. №5076-У1 адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Пунктом 2 Розділу X «Перехідних положень» Закону України "Про адвокатуру" від 05.07.12р. №5076-УІ передбачено, що право на зайняття адвокатською діяльністю зберігається за особами, які отримали таке право до набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, виданні до набрання чинності цим Законом, є чинними і не підлягають обміну або заміні.

Згідно зі ст. 12 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, відповідно до норм чинного законодавства, підлягають відшкодуванню в порядку ст. ст. 44, 49 ГПК України лише в тому випадку, якщо послуги, отримані стороною, були надані саме адвокатом.

Доказом понесення позивачем витрат на послуги адвоката є додані до даної позовної заяви: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_1 від 31.05.11р. НОМЕР_1, договір про надання послуг адвоката від 14.02.14р. укладений між АО «Адвокатська фірма Камелот» та ТОВ «Комфорт-ЛВ», рахунок-фактура № 16 від 14.02.14р. АО «Адвокатська фірма Камелот» виставлений позивачу на оплату послуг адвоката в сумі 3000грн. платіжне доручення, що підтверджує оплату позивачем АО «Адвокатська фірма Камелот» грошових коштів за надані послуги адвоката в сумі 3000 грн., наказ АО «Адвокатська фірма Камелот» про прийняття ОСОБА_1 на посаду адвоката.

З огляду на зазначене, господарський суд приходить до висновку, що вказані клопотання позивача про відшкодування судових витрат є обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню, відповідно, стягненню з ПП «Віалстрой».

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛВ» до приватного підприємства «Віалстрой» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Віалстрой» (65063, Одеська обл., м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. №6, офіс №3, код ЄДРПОУ 35302688) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛВ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. №33, код. ЄДРПОУ 19204231) суму 59 633 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять три) грн. 14 коп. заборгованості.

Стягнути з приватного підприємства «Віалстрой» (65063, Одеська обл., м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. №6, офіс №3, код ЄДРПОУ 35302688) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛВ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. №33, код. ЄДРПОУ 19204231) судові витрати у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Стягнути з приватного підприємства «Віалстрой» (65063, Одеська обл., м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. №6, офіс №3, код ЄДРПОУ 35302688) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛВ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. №33, код. ЄДРПОУ 19204231) витрати на послуги адвоката в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 16.06.2014 р.

Суддя Зайцев Ю.О.