Рішення

від 03.06.2014 по справі 922/1416/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р.Справа № 922/1416/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Ніва 2002", м. Харків, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про стягнення 37192,14грн. за участю представників:

позивача - Огурцов І.І. (директор),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Ніва-2002", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором поставки № 31 від 19.04.2011р. у сумі 14461,02 грн. та пені в сумі 22731,12 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду на адресу, по якій відповідач зареєстрований та яка підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвала суду від 11.04.2014р. про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, повернута поштою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов не скористався, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.04.2011р. між ПП "Ніва-2002" (постачальник, позивач) та ФО П ОСОБА_1 (покупець, відповідач) укладений договір № 31, згідно з п. 1.1 якого предметом цього договору є постачання витратних матеріалів і запасних частин до сільськогосподарської техніки та автомобілів на умовах цього договору у відповідності з видатковими накладними на кожну партію продукції.

Згідно з п. 2.1 Договору постачання продукції здійснюється на умовах (Інкотермс 2000) за адресою : АДРЕСА_1, при цьому згідно з п. 2.2 цього Договору товар поставляється протягом 7 календарних днів з моменту погодження сторонами асортименту, кількості та цін на партію товару, що поставляється.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата за даним договором здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача поставлений товар на загальну суму 15170,22 грн. відповідно до видаткових накладних № 392 від 10.08.2011р. на суму 4008,42 грн., № 409 від 17.08.2011р. на суму 6102,30 грн., № 434 від 01.09.2011р. на суму 5059,50 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем частково здійснена оплата за отриманий товар, залишок заборгованості складає 14461,02 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 14461,02 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 22731,12 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору у випадку прострочення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З наданого розрахунку вбачається, що позивачем нарахована пеня за період з 01.11.2011р. по 10.12.2013р. в розмірі 0,3 % від простроченої суми в розмірі 14461,02 грн. за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Позивачем в порушення вказаної норми пеня нарахована за період більше ніж 6 місяців.

Згідно ч. 2 ст. 552 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

При цьому статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже з аналізу даних норм витікає, що сторони в договорі можуть передбачити можливість нарахування пені за порушення зобов'язань у більшому розмірі, але стягненню підлягає пеня лише в розмірі, що передбачений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а отже позивачем неправомірно здійснено нарахування пені в більшому розмірі.

Таким чином, нарахування пені позивачем зроблено невірно як щодо визначення періоду нарахування, так і розміру нарахування, а за таких обставин суд позбавлений можливості здійснити перерахунок нарахованої пені, крім того суд враховує положення ст. 258 Цивільного кодексу України, якою визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 22731,12 грн.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61170, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Ніва-2002" (61031, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 32239142, р/р 26002000071614 у ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) основну заборгованість у сумі 14461,02 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя В.О. Яризько