Постанова від 18.06.2014 по справі 820/10829/14

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 червня 2014 р. № 820/10829/14

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТЕП" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ НВП "ТЕП" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000042240 від 27.08.2013 року, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, як і заперечень проти позову, не надав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Оглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ НВП "ТЕП" за червень 2013 р., за результатами якої 27.08.2013 р. був складений акт за №507/22.4-07/14099203, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: ст. 187, п. 201.10, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що на думку податкового органу, призвело до заниження підприємством податкового зобов'язання на суму ПДВ у розмірі 15790 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 27.08.2013 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000042240 на загальну суму грошового зобов'язання 19737,50 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження та спростовуються наступним.

Так, з акту даної перевірки вбачається, що підставою для притягнення позивача до фінансової відповідальності стали висновки контролюючого органу про невідповідність показників позивача у декларації з ПДВ за червень 2013 року, показникам, задекларованим контрагентами.

Так, податковим органом зазначено, що згідно з даними ТОВ НВП "ТЕП" база оподаткування складає 38950,0 грн., сума ПДВ складає 7790,0 грн., розбіжність складає по підприємству ТОВ "Пром-енергопродукт" - 2820,0 грн., по ПрАТ "Укргазвидобуток" 12970,0 грн.

Дана обставина була покладена відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Як вбачається із доказів справи, 10 квітня 2013 року між ТОВ НВП "ТЕП" та ТОВ "Укргазвидобуток" укладено договір №5/13 на виконання газогеохімічної зйомки пригирлових ділянок свердловин Островерхівського газоконденсатного родовища на загальну суму 83640,00 грн.

За умовами зазначеного договору ТОВ "Укргазвидобуток" (замовник) до початку виконання вказаних робіт сплачує ТОВ НВП "ТЕП" (виконавцю) авансовий платіж в розмірі 50% від загальної вартості робіт, остаточний розрахунок проводиться після завершення виконання робіт.

На виконання умов вказаного договору 16 травня 2013 року ТОВ "Укргазвидобуток" перерахувало на адресу позивача передплату у розмірі 41820,00 грн.

Так, на підставі вимог п.п. а) п. 187.1 ст.187 ПК України та п. 201.4 ПК України, позивач склав та видав замовнику податкову накладну № 17 на суму отриманої на розрахунковий рахунок передплати, а саме - 41820,00 грн. ПДВ із зазначеної суми був включений позивачем до складу податкового зобов'язання за травень 2013 року, що підтверджується податковою декларацією та додатком 5 до неї.

Також, на виконання умов зазначеного договору 10 червня 2013 року позивач на підставі акту виконаних робіт передав ТОВ "Укргазвидобуток" результати робіт та відповідно до п.п. б) п. 187.1 ст.187 ПК України та п.201.4 ПК України, позивач склав та видав замовнику податкову накладну № 21 на суму залишку вартості робіт (не включених до податкової накладної №17), а саме - 41820,0 грн., відповідна сума ПДВ також була включена до складу податкового зобов'язання відповідного періоду - червня 2013 року, що підтверджується податковою декларацією та додатком 5 до неї.

Також, 10 квітня 2013 року між ТОВ НВП "ТЕП" та ТОВ "Пром-енерго продукт" укладено договір № 6/13 на виконання газогеохімічної зйомки пригирлових ділянок свердловин Васищівського газоконденсатного родовища на загальну суму 9840,00 грн., за умовами якого ТОВ "Пром-енерго продукт" (замовник) до початку виконання вказаних робіт сплачує ТОВ НВП "ТЕП" (виконавцю) авансовий платіж в розмірі 50% від загальної вартості робіт, остаточний розрахунок проводиться після завершення виконання робіт.

На виконання умов вказаного договору 16 травня 2013 року замовник перерахував на адресу позивача передплату у розмірі 4920,0 грн., відповідно до вимог п.п. а) п. 187.1 ст.187 ПК України та п.201.4 ПК України, позивач склав та видав Замовнику податкову накладну №18 на суму отриманої на розрахунковий рахунок передплати, а саме - 4920,0 грн. ПДВ із зазначеної суми був включений позивачем до складу податкового зобов'язання за травень 2013 року, що підтверджується податковою декларацією та додатком 5 до неї.

Також, на виконання умов зазначеного договору 10 червня 2013 року позивач на підставі акту виконаних робіт передав ТОВ "Пром-енерго продукт" результати робіт та керуючись п.п. б) п. 187.1 ст.187 ПК України та п.201.4 ПК України, Позивач склав та видав замовнику податкову накладну № 20 на суму залишку вартості робіт (не включених до податкової накладної №18), а саме - 4920,0 грн., відповідна сума ПДВ також була включена до складу податкового зобов'язання відповідного періоду - червня 2013 року, що підтверджується податковою декларацією та додатком 5 до неї.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.

Так, згідно п. 187.1. ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПКУ визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно 201.10. ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, позивач у відповідності до вимог ПК України, правомірно відобразив у податковому обліку господарські операції з ТОВ "Пром-енерго продукт" та ТОВ "Укргазвидобуток" та відобразив відповідні суми ПДВ у складі податкових зобов'язань відповідних періодів.

Також, суд звертає увагу, що ТОВ НВП "ТЕП" не несе відповідальності за дії своїх контрагентів щодо правильності відображення ними у податковому обліку певних господарських операцій та їх бажання відносити суми до податкового кредиту у певному періоді. Обов'язок позивача у вищенаведених операціях був своєчасно та у відповідності до вимог ПК України віднести відповідні суми до складу податкового зобов'язання, що й було зроблено ТОВ НВП "ТЕП".

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27.08.2013 року № 0000042240, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТЕП".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТЕП" (юридтчна адреса: 61082, м. Харків, вул. Межлаука, буд. 4/1, кв. 53, код ЄДРПОУ: 14099203) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Самойлова В.В.