Рішення

від 17.06.2014 по справі 904/2837/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.14р. Справа № 904/2837/14

За позовом Приватного підприємства "Металпром", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 7", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості в сумі 118 227, 21 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Ковш Д.В., дов. № 02-14 від 18.02.2014 року, представник;

Від відповідача: Коваленко В.О., дов. № б/н від 28.09.2013 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Металпром" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 102 290, 89 грн., що складають суму заборгованості за договором підряду № 247 від 05.12.2012 року, 3 852, 37 грн. - річних, 2 250, 39 грн. - інфляції, 9 680, 56 грн. - пені.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що роботи за спірним актом є проміжними, оплата яких умовами договору не передбачена, посилаючись на п. 2.6.1. Договору, яким встановлено лише строки кінцевих розрахунків.

Крім того, останній посилався на те, що позивачем не були надані копії первинних документів, у зв'язку з чим на думку відповідача у нього не виникло підстав для здійснення платежу за виконані роботи.

10.06.2014 р. від відповідача надійшла заява про витребування доказів, а саме, про витребування з архіву господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/7725/13.

16.06.2014 р. позивачем в судовому засіданні заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме, письмового підтвердження руху грошових коштів по рахунку № 31 в банківських установах із зазначенням дати надходження грошових коштів від контрагентів відповідача за період починаючи з січня 2013 року та станом по сьогодення; та банківські виписки по руху грошових коштів на рахунках відповідача, що відкриті у відповдіних банківських установах.

Господарським судом відхилені зазначені вище заява та клопотання, оскільки, вони не відповідали вимогам ст. 38 ГПК України.

16.05.2014 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2012 року між Приватним підприємством „Металпром" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельно-монтажне управління №7" (відповідач) укладено договір підряду № 247 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та засобами, з використанням власних матеріалів, виконати Роботи на об'єкті генпідрядника, у відповідності до кошторисної документації, відомісті дефектів та іншої технічної документації, які є невід'ємними частями Договору та в строки, передбачені Календарним графіком, виконати роботи.

Генпідрядник, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи, в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ч. 1 ст. 838 ЦК України встановлено, що Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до п. 3.2. Договору, види, найменування та зміст Робіт за Договором визначається на підставі кошторисної документації, відомості дефектів, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України , у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

В п. 2.1. Договору сторони встановили, що загальна вартість робіт за Договором визначається Договірною ціною, складеної на підставі кошторисної документації та складає 500 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 83 333, 33 грн. Загальна вартість Робіт може бути зменшена, виходячи з фактичного об'єму виконаних робіт.

Згідно п. 3.1. Договору, генпідрядник передає Субпідряднику об'єкт робіт шляхом оформлення відповідного акту приймання-передачі.

Позивач виконав, передбачені Договором роботи, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом № 11-0-10-3 за січень 2013 року( а.с. 100-103) на загальну суму 105 090, 89 грн.

Відповідно до п. 2.5. Договору, розрахунки за Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника.

Згідно п. 2.6. Договору, оплата (фінансування) Генпідрядником робіт здійснюється по факту виконання Робіт субпідрядником (у відповідності з Календарним графіком виконання Робіт) в наступному порядку

Кінцевий розрахунок за виконані Субпідрядником роботи здійснюється Генпідрядником по факту виконання Субпідрядником робіт протягом 3-х календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника згідно підписаного сторонами Акту по формі КБ-2в.

Зважаючи на те, що умови договору містять посилання на те, що оплата (фінансування) Генпідрядником робіт здійснюється по факту їх виконання, проте, певні строки оплати виконаних поточних робіт не визначені, як не чітко визначені і кінцеві строки розрахунків, оскільки п. 2.6.1. Договору містить посилання на те, що такі розрахунки (кінцеві) здійснюються напротязі 3-х календарних днів з моменту надходження грошових коштів на рахунок Генпідрядника, проте, уточнень від кого повинні надійти кошти для того, щоб відлічувати момент настання строку оплати, умови договору не містять.

Зазначені вище обставини є підставою вважати, що сторонами не визначені строки виконання зобов'язань щодо розрахунків як відносно поточних робіт, так і стосовно кінцевих розрахунків за виконані роботи.

Відповідно до приписів частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вимогою про погашення заборгованості за спірним договором, яка викладена в листі № 1402-9, позивач звернувся 14.02.2014 р. ( а.с. 31)

Вказана вимога отримана відповідачем 19.04.2014 року. ( а.с. 32)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором, здійснивши розрахунки частково в сумі 2 800 грн.

Доказів виконання зобов'язання щодо перерахування заборгованості в сумі 102 290, 89 грн., відповідач, на момент розгляду спору, не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення річних за загальний період з 01.01.2013 р. по 31.03.2014 р. в сумі 3 825, 37 грн. та інфляції за період з січня по лютий 2014 року в сумі 2 250, 39 грн., задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено вище, вимога про погашення заборгованості позивачем на адресу відповідача надіслана лише 14.04.2014 року, отже, зобов`язання щодо оплати виконаних робіт у відповідача перед позивачем виникло 22.04.2014 р., відповідно і порушення такого зобов'язання мало місце лише з 23.04.2014 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків оплати, визначених п. 2.6. Договору, сторонами передбачена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення оплати до моменту належного виконання. (п. 8.3.)

Вимога позивача щодо стягнення пені за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року в сумі 9 860, 56 грн. також не підлягає задоволенню, оскільки право нарахування пені у останнього виникло лише з 23.04.2014 року.

Заперечення відповідача не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовані матеріалами справи.

Керуючись ст. 526, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 843, ст. 837, ст.. 838 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-монтажне управління № 7" (50103, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 117, р/р 2600003710049 у ПАТ КБ „Правекс-Банк", м. Кривий Ріг, МФО 321983, код ЄДРПОУ 34062468) на користь Приватного підприємства „Металпром" (50007, Дніпропетровська обл., Дзержинський район, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, будинок № 3-А, код ЄДРПОУ 30363285) 102 290 (сто дві тисячі двісті дев'яносто гривень) 89 коп. основного боргу, 2 045 (дві тисячі сорок п'ять гривень) 82 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 18.06.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко