Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/7673/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7673/14 02.06.14

За позовомДочірнього підприємства «А.Е.Т. Джойн ап!» доТовариства з обмеженою відповідальністю "Маджестік пленет" простягнення 25 654,83 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: від позивача:Метеля К.В. від відповідача:не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «А.Е.Т. Джойн ап!» (надалі - Дочірнє підприємство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджестік пленет" (надалі - ТОВ "Маджестік пленет") про стягнення 25 654,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача, неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за агентським договором № 0260 від 27.06.2012 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 23 182,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 304,54 грн.,суми інфляції в розмірі 867,24 грн., 3 % річних у розмірі 301,05 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7673/14 та призначено розгляд справи на 19.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та не виконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, розгляд справи відкладено на 02.06.2014 р.

В судове засідання, призначене на 02.06.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02147, м. Київ, бул. Олексія Давидова, буд. 19, кв. 137, 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7 А, офіс 39, 40, на які направлялися ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012 р. між Дочірнім підприємством (туроператор) та ТОВ "Маджестік пленет" (турагент) було укладено агентський договір № 0260 (надалі -"Договір").

Пунктом 2.1 Договору визначено, що турагент зобов'язується за винагороду надати послуги туроператору з бронювання та реалізації турпродукту шляхом укладення Договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені Договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту.

Згідно п. 3.1.1 Договору туроператор зобов'язаний оформляти та видавати турагенту у порядку, передбаченому цим Договором, завірені печаткою (в тому числі електронним підписом та печаткою) туроператора документи (ваучери (путівки), страхові поліси, проїзні документи, на кожну групу туристів (туриста), обов'язок по наданню яких покладений та туроператора.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору турагент зобов'язаний реалізувати заброньований турпродукт туристу від імені, під контролем та в інтересах туроператора.

Турагент здійснює повну оплату замовленого турагентом турпродукту відповідно до виставленого туроператором рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих турагенту прайсах (або в прайсах, розміщених на сайті туроператора) (п.5.1 Договору).

Згідно п. 5.1.1 Договору оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення турпродукту менше ніж за п'ять днів до початку туру оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку але, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за один день до початку туру.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору датою виконання зобов'язань з оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок туроператора. За згодою сторін допускається підтвердження оплати наданням платіжного документа. У призначенні платежу турагент вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата.

Згідно з замовленням туристичного продукту № 135704 від 08.11.2013 р. (надалі - замовлення), відповідач забронював туристичний продукт у позивача для туристів ORZHEKOVSKYI SERGII, VYCHEROVA NATALIA, до складу якого входило: перебування в Об'єднаних Арабських Еміратах, авіа переліт за напрямком Київ-Дубаї-Київ, проживання в готелі RADISSON BLU FUJAIRAH RESORT- (5* Фуджейра) з 22.11.2013 р. пр. 03.12.2013 р., розміщення : DBL, послуги харчування HB, візова підтримка та додаткові послуги (груповий трансфер Аеропорт-готель-Аеропорт, страхування) підтверджене 08.11.2013 р. о 18:12 годині позивачем.

На підставі зробленого замовлення туристичного продукту позивачем виставлено відповідачу рахунок № 135704 від 08.11.2013 р. на суму 23 182,00 грн.

Листом № 894 від 31.01.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату замовленого туристичного продукту на суму 23 182,00 грн., а також пені в розмірі 13 097,83 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті наданого турпродукту, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 23 182,00 грн.

Договір є агентським договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 31 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Так позивачем було виконано обов'язок по наданню відповідачу послуг згідно умов Договору, жодних претензій щодо якості наданих послуг матеріали справи не містять.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1.1. Договору визначено, що оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення турпродукту менше ніж за п'ять днів до початку туру оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку але, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за один день до початку туру.

В матеріалах справи містяться докази надіслання відповідачу рахунку на оплату № 135704 03.02.2014 р. (опис вкладення та фіскальний чек), жодних доказів на підтвердження надіслання рахунку раніше суду не надано.

Таким чином, оскільки доказів надіслання позивачем рахунку по оплаті наданого турпродукту до дати початку туру не надано, а умовами Договору встановлено альтернативний строк виконання відповідачем зобов'язання, суд дійшов висновку, що останнім днем виконання грошового зобов'язання було 21.11.2013 р. ( за день до дати початку туру).

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем на день розгляду справи не надано, а тому позовні вимоги про стягнення вартості наданого позивачем турпродукту у розмірі 23 182,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 304,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, що виникло за період з 11.11.2013 р. по 17.04.2014 р., який визначено позивачем у наданому розрахунку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі прострочення зобов'язання по оплаті турпродукту, турагент зобов'язаний перерахувати туроператору пеню в розмірі 1 % від вартості туристичного продукту, за кожен день прострочення. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем пені та інших нарахувань, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період, за який такі нарахування мають стягуватися.

Суд відзначає, що останнім днем виконання відповідачем грошового зобов'язання було 21.11.2013 р. , а тому прострочення виконання зобов'язання настало з 22.11.2013 р., тому пеню та інші нарахування необхідно обчислювати з 22.11.2013 р.

Таким чином, за перерахунком суду, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за період з 22.11.2013 р. по 17.04.2014 р. становить 1 225,15 грн.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача суми інфляції у розмірі 867,24 грн., 3 % річних у розмірі 301,05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за визначений судом період, вважає, що 3 % річних підлягають стягненню в розмірі 280,09 грн.

За визначений позивачем період з 11.11.2013 р. по 17.04.2014 р., за наданим суду розрахунком позивача сума інфляції становить 867,24 грн.

Проте, за перерахунком суду за період з 22.11.2013 р. по 17.04.2014 р. сума інфляції становить 1 611,27 грн.

Керуючись приписами п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог за відсутності клопотання заінтересованої сторони.

За умов відсутності клопотання позивача, сума інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 867,24 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Дочірнього підприємства суми боргу в розмірі 23 182,00 грн., пені в розмірі 1 225,15 грн., 3 % річних у розмірі 280,09 грн., суми інфляції в розмірі 867,24 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49 , 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джойн ап!» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджестік пленет" (02147, м. Київ, бульвар Олексія Давидова, будинок 19, квартира 137, ідентифікаційний код 36302055) на користь Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джойн ап!» 04075, м. Київ, вулиця Лісова, будинок 66-Б, квартира 6, ідентифікаційний код 31408096) основний борг у розмірі 23 182 (двадцять три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 00 коп., пеню в розмірі 1 225 (одна тисяча двісті двадцять п'ять) грн. 15 коп., 3 % річних у розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн. 09 коп., суму інфляції в розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1 819 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн. 85 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 06.06.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко