Рішення

від 12.06.2014 по справі 914/1540/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ              12.06.2014 р.                                                          Справа № 914/1540/14 За позовом: Комунального підприємства «Київблагоустрій», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗІЗ», м.Львів про стягнення  36 315  грн. 00 коп.                                                                                 Суддя  Мазовіта А.Б.                                                                                 Cекретар Юрків М.Г. Представники: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився Комунальне підприємство «Київблагоустрій», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗІЗ», м. Львів про стягнення 36 315  грн. 00 коп. Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.04.2014 р. призначив розгляд справи на 19.05.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. В судовому засіданні 02.06.2014 р. представник позивача позов підтримав, просив задоволити з  підстав, викладених у позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що 11.11.2009 р. позивачем було перераховано відповідачу 36315грн. 00 коп. згідно виставленого ним рахунку-фактури за поставку спецодягу. Однак, відповідач оплачений товар не поставив, грошові кошти не повернув. Відтак, просив стягнути з відповідача кошти в сумі 36   315 грн. 00коп. та судові витрати. Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 30.04.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином. У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву. Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне. 11 листопада 2009 р. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» (позивач) платіжним дорученням №1251 від 11.11.2009 р. перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРЗІЗ» (відповідачу) 36   315 грн. 00 коп. згідно виставленого ним рахунку-фактури №УЗ-000154 від 06.11.2009 р. за поставку спецодягу. У зв'язку з простроченням поставки, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №043-476/4/кб від 17.06.2013 р., в якій просив повернути суму сплачених коштів у розмірі 36   315 грн. 00 коп. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення. Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки оплаченого товару не виконав, на дату розгляду справи в суді докази поставки товару відповідачем позивачу відсутні, сплачена суму грошових коштів позивачу не повернута. При прийнятті рішення суд виходив з наступного.   Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.   Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36 315  грн. 00 коп. обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю. Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача. З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 615, 625, 626, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд – В И Р І Ш И В: 1.          Позов задоволити. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗІЗ», м.Львів, вул. Коломийська, 2 (ідентифікаційний код 35411301) на користь Комунального підприємства «Київблагоустрій», м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2 (ідентифікаційний код 26199708) 36 315 грн. 00 коп. попередньої оплати, 1 827 грн. 00 коп. судового збору. 3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України. В судовому засіданні 12.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.03.2014 р.           Суддя                                                                                 Мазовіта А.Б.