Рішення

від 16.06.2014 по справі 920/943/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2014 Справа № 920/943/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс ГМБХ», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства «Лана», м. Суми

про стягнення 3 153 грн. 21 коп.

Суддя Б.І. ЛИХОВИД

За участі представників сторін:

від позивача : Швагер М.Б., довіреність № 22 від 22.05.2014р.

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань по виконанню умов договору поставки № ХА255 від 29.03.2013р., укладеного між сторонами, у розмірі 3 153 грн. 21 коп., а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Представник позивача у даному судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у дане судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 03.06.2014р. направлялась відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 40016, м. Суми, вул. Прокоф`єва, буд. 35, кв. 54. Ухвала про порушення провадження по справі від 03.06.2014р. до суду не повернулась. Поштове повідомлення про направлення ухвали відповідачу до суду також не повернулось.

За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи, що ухвала суду була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає відповідача повідомленим належним чином та можливим розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс ГМБХ» (позивач) та Приватним підприємством «Лана» (відповідач) 29.03.2013р. був укладений договір поставки № ХА255, відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем (відповідач) замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору позивач здійснює постачання товару, а відповідач приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями.

Пунктами 4.2., 4.4. та 4.4.1. договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача. Відповідач сплачує за поставлений товар через кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту першої поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам (в тому числі кінцевому споживачу). Сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізований товар, який відповідач зобов'язаний надати 10-го та 25-го числа кожного місяця. У разі, якщо відповідач систематично (більше двох разів підряд) порушує умови щодо надання звіту про реалізований товар, то відповідач тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю ним реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість.

Відповідно до п. 4.5. договору сторони домовились, що у разі не реалізації відповідачем поставленого позивачем товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту його постачання, відповідач зобов'язаний за першою вимогою позивача повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. У разі якщо відповідач не повернув поставлений товар на вимогу позивача, відповідач тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований, та зобов`язується сплатити позивачу його вартість.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що у випадку відсутності у відповідача грошових коштів для оплати поставленого товару або якщо товар не користується широким попитом у кінцевих споживачів, за наявності згоди позивача та належного стану товару (в тому числі його пакування), поставлений товар може бути повернуто позивачу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № ХА255 від 29.03.2013 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

У ст. 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу на загальну суму 17 309 грн. 11 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № БН48150 від 29.03.2013р., № БН48152 від 29.03.2013р., № БН48916 від 01.04.2013р., № БН48917 від 01.04.2013р., № БН64155 від 26.04.2013р., № БН64156 від 26.04.2013р., № БН65828 від 07.05.2013р., № БН65829 від 07.05.2013р., № БН87508 від 17.06.2013р., № БН87510 від 17.06.2013р., № БН101599 від 16.07.2013р., № БН101601 від 16.07.2013р., № БН108472 від 29.07.2013р., № БН116284 від 12.08.2013р., № БН127324 від 02.09.2013р., підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін (а. с. 12-26).

Відповідач свої зобов'язання з оплати товару, згідно пункту 4.4. договору поставки, виконав не в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на суму 2 395 грн. 45 коп., що підтверджується банківськими виписками від 26.04.2013р., від 07.05.2013р., від 21.06.2013р., від 19.07.2013р. (а с. 27-30). Також відповідачем повернуто позивачу товар на суму 11 760 грн. 45 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення № БНУЦ14102 від 07.02.2014р., № БНУЦ14119 від 07.02.2014р., № БНУЦ14111 від 07.02.2014р., № БНУЦ14173 від 07.02.2014р., № БНУЦ14179 від 07.02.2014р., № БНУЦ14190 від 07.02.2014р., № БНУЦ14197 від 07.02.2014р., № БНУЦ14203 від 07.02.2014р., № БНУЦ14212 від 07.02.2014р., № БНУЦ14216 від 07.02.2014р., № БНУЦ14225 від 07.02.2014р., № БНУЦ15448 від 10.02.2014р., № БНУЦ15450 від 10.02.2014р., № БНУЦ15453 від 10.02.2014р., підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін (а. с. 31-44). Згідно звіту взаєморозрахунків між сторонами з 01.10.2013р. по 10.02.2014р., підписаного та скріпленого печаткою відповідача, сума боргу відповідача перед позивачем становить 3 153 грн. 21 коп. (а. с. 46).

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором поставки № ХА255 від 29.03.2013р. повністю не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар на момент розгляду справи склала 3 153 грн. 21 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № ХА255 від 29.03.2013р., у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 153 грн. 21 коп. заборгованості за поставлений товар є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лана» (40016, м. Суми, вул. Прокоф`єва, буд. 35, кв. 54, код 31209248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медхауз Свіс ГМБХ» (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 53, код 35341093) 3 153 грн. 21 коп. боргу, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД